Війна залишає глибокий слід у свідомості людини, особливо яскравими є дитячі враження. В фондах художньо-меморіального музею Олександра Осмьоркіна, що в місті Кропивницькому, зберігаються твори народного художника України Михайла Надєждіна, які є своєрідними перлинами музейної колекції «Сучасне українське образотворче мистецтво». Серед них привертає увагу полотно з символічною назвою «Вогонь пам’яті». Це – своєрідний реквієм людському життю, який стверджує – пам’ять, єдине, що залишається людині після смерті. Кімната, три жінки сидять навколо свічки, що мерехтить стриманим полум’ям, утворюючи своїм сяйвом паралельний до існуючої реальності простір, вишукане бильце ліжка, окраси сільської хати, викликає асоціації з дзеркалом чи дошкою старовинної ікони, повернутих зворотнім боком. Поступово в моїй уяві простий сюжет традиційних поминок дивовижним чином перетворюється на подію планетарного масштабу. На згадку приходить класична ікона Трійці Старого Заповіту.