«Вікна» Олександра Василенка та «Янівські верби» Марії Грім

Автор: Музей О.Осмьоркіна, Кропивницький | 23 грудня 2018 11:08 |

Нова яскрава мистецька подія відбулася в художньо-меморіальному музеї О.О.Осмьоркіна в місті Кропивницькому в день Святого Миколая – творча зустріч з художниками з міста Дніпра Олександром Василенком і Марією Грім під час відкриття їх перших персональних виставок.

    Олександр Василенко та Марія Грім - оригінальна мистецька пара, їх об’єднує захоплення дивовижами української природи, вони разом їздять на етюди, творчо експериментують в майстерні, ведуть педагогічну справу, викладаючи в Дніпровській художній школі №2 та керуючи студіями образотворчого мистецтва «Художні майстерні» та «Дизайн і декор» міського палацу дітей та юнацтва. Але в той же час кожен з них є самостійною творчою індивідуальністю з власними поглядами на мистецтво. Тож нині в художньо-меморіальному музеї О.О.Осмьоркіна представлена не одна, а саме дві персональні виставки.

    Вернісаж Олександра Василенка має назву «Вікна». Як зазначає сам художник: «Малюючи на аркуші паперу або на полотні, створюючи графічну станкову композицію, ми кожного разу неначе відкриваємо вікно у навколишній світ, налаштовуючи його образ через призму власного світогляду та мистецького сприйняття». Олександр Василенко родом з Дніпра, після закінчення театрально-художнього коледжу у 2002 році деякий час працював художником-декоратором в Дніпровському академічному українському музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка, а нині, як уже зазначалося, займається викладацькою діяльністю та активною творчістю.

    Його твори, представлені на виставці, вирізняє насиченість кольором, експресивна манера письма, наповненість внутрішньою енергією, яка відразу передається глядачу. Зберігаючи ознаки реальності, гори, яри, степові та лісові простори під пензлем художника перетворюються в наповнені природними барвами мистецькі об’єкти. «Дніпровський яр. Жовта серія №5», «Дніпровський яр. Квіти», «Кривопільський перевал. Зима», «Сонце та дощ», «Заходить буря» та багато інших композицій сповнені ясної декоративності та монументальної переконливості.

    Первозданною силою вражає етюд «Злива в горах». Тут немає непотрібних деталей, розцяцькованих краплин дощу чи якогось сентименталізму, що стає нині популярним в мистецьких доробках багатьох сучасних творців пейзажу, перед нами з усією потужністю постає образ стихії страшної і прекрасної одночасно, яка не може не захоплювати дивовижними можливостями природних перетворень.

    Особливо хочеться відзначити графічну серію «Сутінки у місті. Львів». Виконані в техніці плоский друк за численними натурними зарисовками та начерками композиції виображують перед нами оригінальний особистісний погляд художника на одне з найдревніших міст України - як місто-фортецю, місто-замок, місто-храм. Насичені епічними настроями готики та філософською життєдайністю бароко архітектурні мотиви графічних аркушів Олександра Василенка неначе ведуть нас вулицями сучасного полісу крізь віки легендарного минулого, змушуючи прокладати паралелі та замислюватися над непередбачуваними життєвими та історичними колізіями часу, в якому випало жити нам.

    На творчій зустрічі прозвучало питання: «В якому стилі Ви працюєте?», на яке художник відповів, що він над цим не замислюється, він просто творить. На мою думку, в його творах немає стилю у сенсі стилізаторства, а є індивідуальний мистецький почерк, народжений з переосмислення та усвідомлення творчих відкриттів мистецтва ХХ століття й підказаний рухом та подихом самої природи рідного Дніпрового краю.

    Дещо іншою за настроями та мистецькими підходами є твори нашої землячки Марії Грім, об’єднані в цілісну експозицію під символічною назвою «Янівські верби», яка уособлює спогади художниці про чарівне дитинство, проведене в бабусиній хаті в селі Іванівка Олександрівського району Кіровоградської області, що раніше мало назву Янівка та у свій час було маєтком декабриста Йосипа Поджіо.

    Слід зазначити, що Марія довгий час жила в місті Кіровограді, яке нині має нове ім’я Кропивницький, та отримала тут мистецьку освіту. Спочатку в художній школі, де під керівництвом викладача Любові Кир’янової назавжди захопилася образотворчим мистецтвом, потім в студії з підготовки художників-оформлювачів у неперевершеного педагога Ісака Перкаса, який прищепив бажання займатися мистецтвом професійно. Тож в 1993 році закінчила Кіровоградський державний педагогічний інститут імені В.Винниченка (нині Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені В.Винниченка), а через деякий час і сама почала працювати викладачем спочатку в своєму навчальному закладі, а потім у Київському мистецькому інституті художнього моделювання та дизайну імені Сальвадора Далі, стала членом Конфедерації дизайнерів і стилістів України.

    Твори Марії Грім вирізняє більш м’яка живописна манера, бажання збереження реалістичної форми як, наприклад, в акварельних етюдах - «Стежка до Дніпра», «Яри. Зима. 4», «Перед грозою. Орільські плавні», «Янівка. Вечір». Особливо ця якість виявляється в архітектурних мотивах - «Будинок в горах», «Прага». Ностальгійним, сповненим душевного щему для художниці є мотив старого подвір’я, покинутої хати. Особливе враження залишає рисунок пастеллю «Клуня». Покинута людьми будівля, яка поступово руйнуючись перетворюється на частку дикої природи, зливаючись в єдине ціле з землею та навколишнім простором, пробуджує думки про швидкоплинність життя і ціну часу, відведеного нам для дій у світі живих.

    Загалом експозиції двох виставок, презентованих в художньо-меморіальному музеї О.О.Осмьоркіна, налічують сімдесят робіт в техніках гуаші, акварелі, пастелі, виконаних переважно з натури в польових умовах пленеру за останні два роки. Їх органічно доповнюють твори друкованої графіки за мотивами натурних малюнків. Багато з представлених нині творів успішно експонувалися на колективних пленерних виставках «#мальованевгорах» в галереї «Зелена канапа» у Львові та «Пленер в Карпатах» в музеї «Літературне Придніпров’я» в Дніпрі на початку 2018-го.

    Взагалі художники Олександр Василенко та Марія Грім є активними учасниками мистецького та громадського життя. На їх рахунку чимало обласних, всеукраїнських та міжнародних художніх виставок, зокрема, таких як: всеукраїнська художня виставка «Мальовнича Україна», м. Запоріжжя (2012); всеукраїнська виставка образотворчого мистецтва «Чарівні барви Дніпра», м. Дніпро (2012); всеукраїнська художня виставка-конкурс графічного мистецтва імені Георгія Якутовича, м. Київ (2016); всеукраїнська трієнале графіки «Київ - 2018»; всеукраїнська художня виставка «Об’єднані Дніпром», м. Дніпро (2018) та Міжнародна виставка пейзажу «Меморіал А.І.Куїнджі» до 175-річчя від дня народження А.І.Куїнджі в художньому музеї ім. А.І.Куїнджі, м. Маріуполь (2016). До того ж Олександр Василенко ще й неодноразово представляв свої твори на групових виставках в музеях міста Дніпра – виставці «Коло» в художньому музеї (1999, 2004), «Пам’яті Валер’яна Підмогильного» та «До 160-річчя з дня народження Івана Манжури» в музеї «Літературне Придніпров’я» (2011).

    На сучасні події в житті країни художники реагують активною волонтерською діяльністю, яка в 2016 році була гідно оцінена відзнакою Президента України «За гуманітарну участь в антитерористичній операції».

    Про свої творчі досягнення, мистецький і педагогічний досвід митці цікаво розповіли у підготовленій презентації, що супроводжувалася показом слайдів та коротких жартівливих відеосюжетів з їхніх численних творчих подорожей. Тож творча зустріч, яка передувала відкриттю виставки, пройшла тепло й невимушено, тим більше, що в ній, окрім просто шанувальників образотворчого мистецтва, брали участь друзі, рідні та колеги-художники Олександр та Людмила Демиденки, Ігор Попович та автор цієї статті Андрій Надєждін, які є випускниками Дніпропетровського державного художнього училища імені Євгена Вучетича, яке нині є театрально-художнім коледжем, і звичайно студенти художньо-графічного відділення мистецького факультету університету, що завітали до музею разом зі своїм викладачем членом Національних Спілок художників та майстрів народного мистецтва України, лауреатом обласної премії у галузі архітектури, геральдики та вексилології і декоративно-прикладного мистецтва імені Якова Паученка Ларисою Кулініч, яка як ініціатор цього мистецького заходу представила своїх колег і подарувала їм свій авторський твір – керамічний підсвічник.

    Художники Олександр Василенко та Марія Грім з задоволенням ділилися своїм мистецтвом, враженнями, думками та щедро роздавали автографи на спеціально створених авторами каталогах виставок всім шанувальникам їх творчості.

Надєждін Андрій,
заслужений художник України,
мистецтвознавець,
провідний науковий співробітник
художньо-меморіального
музею О.О.Осмьоркіна,
м. Кропивницький