За легендою, Стоун, власник фабрики з виробництва паперових сигаретних мундштуків, попивав через житню соломинку коктейль та роздумував про те, що справи на його фабриці йдуть не дуже добре. Волокна соломинки розм’якли та застрягли між зубів, що дуже роздратувало Стоуна. Тоді він взяв смужку паперу, намазав її по всій довжині клеєм та намотав на олівець, а потім зняв отриману трубочку. Таким чином, він отримав значно зручнішу соломинку для пиття. Проте був один недолік папір втрачав форму від контакту з рідиною. Стоун вирішив допрацювати свій винахід, і через декілька днів, побачивши поштову марку, знайшов вихід (поштові марки в США в той час виготовлялися з манільської паперу, до складу сировини якої входила Манильска пенька, від чого папір володів дуже високою міцністю). Саме з цього паперу Стоун і почав виготовляти соломинки, а діаметр обрав такий, щоб під час пиття не можливо було втягнути лимонну кісточку.
3 січня 1888 року Марвін Стоун отримав патент на свій винахід, а вже в 1890 виготовлення соломинок стало його основним бізнесом. До речі, спочатку соломинки виготовляли вручну і лише в 1906 році був винайдений автомат для їх виготовлення.