Національна збірна України пробилася на чемпіонат Європи наступного року. Повідомляє сайт Sportanalytic.com. На цьому офіціоз завершується і можна поговорити не так про саму гру, як про її наслідки для українського футболу. Насправді, легко писати про такі матчі, котрі бачили всі. Ну добре, всі, хто цікавиться футболом. Таким чином немає сенсу описувати моменти, удари та голи, а можна зосередитися безпосередньо на рефлексіях. Для мене особисто сьогоднішня гра - третя за важливістю результату в історії збірної України. На першому місці - 1/8 фіналу ЧС-2006 проти Швейцарії. Сам факт виходу у чвертьфінал мундіалю говорить за себе. Другу позицію утримує матч плей-офф за вихід на ЧС-2014, коли ми у Києві перемогли Францію з рахунком 2:0. І на почесній третій позиції - ось ця сьогоднішньо-вчорашня гра (залежить, коли ви читаєте) проти португальців.Ми перемогли чинного чемпіона Європи. Ми перемогли чинного чемпіона Ліги націй. Ми перемогли одного з кращих футболістів за всю історію цієї чудової гри. І, що найголовніше, зробили це у грі в футбол, а не в паркуванні величезного двоповерхового автобуса біля власних воріт. Україна саме ГРАЛА у футбол і показувала, наскільки великим потенціалом володіють її виконавці. І навіть червона картка Степаненка не затьмарила щастя, бо Тарас кидався у підкаті під удар, як справжній герой, а проти сербів можуть грати навіть хавбеки вінницької \"Ниви\", все одно путівка на Євро наша.Мабуть, не стане перебільшенням, якщо я скажу, що в середині першого тайму вся країна пережила футбольний оргазм. Коли рахунок став 2:0, з\'явилося бажання вщипнути себе якомога сильніше, аби точно переконатися, що це не сон. Ми не просто перемагали португальців, а інколи возили їх цими прилизаними зачісками по газону НСК, показуючи, хто в домі господар. Цей момент хотілося розтягнути надовго, адже відчуття переваги над сильнішим суперником п\'янить не гірше, ніж пляшка хорошого віскі або коньяку. Дякуємо всім футболістам і тренерам за це відчуття і вимагаємо зняти скальп із Сербії вже за місяць, бо дуже вже принципове це протистояння. А знаєте, ловлю себе на думці, що навіть такі перемоги все більше сприймаються як належне. Це означає, що ми точно йдемо правильним шляхом. З перемогою нас всіх, друзі!Ігор Цвик, головний редактор Sportanalytic.com