(Рубрика «Точка зору»)
Значна частина виборців ще не визначилася із тим, за кого вони голосуватимуть 31 березня цього року. Кандидатам у президенти є сенс боротися саме за їхню прихильність. Вдалий хід може перекреслити відомі на сьогодні рейтинги і змінити шанси кандидатів на перемогу. Претенденти на булаву протягом тижня продемонстрували різні бачення того, як за ці шанси треба боротися.
Петро Порошенко отримав шанс «відкусити» трішки відсотків від рейтингів Юлії Тимошенко.
Служба безпеки України відзвітувала про викриття механізму підкупу виборців і впливу Росії на результати голосування на виборах президента України. Заступник голови СБУ Віктор Кононенко каже, що «основним координатором цієї мережі є один із чинних народних депутатів України». Він то чи вона – таємниця слідства.
Про звитягу силовиків відзвітувала і речниця генпрокурора Юрія Луценка Лариса Сарган. Вона написала, що «понад 50 обшуків» провели заради викриття «злочинної організації», яка мала на меті «масовий підкуп виборців та фальсифікацію результатів виборів президента України 2019 року». Про «вплив Росії» Сарган не згадує, а йдеться ж начебто про ту ж справу, про яку звітував Кононенко. Натомість речниця Луценка запевняє, що «обшуків у жодному з партійних офісів жодної з політичних партій не проводилося».
Можливо, так ніхто і не здогадався би, при чому тут кандидат у президенти Юлія Тимошенко, якби її довірена особа Віталій Рябцев не викрив таємницю слідства і не заявив, що в Запорізькій області співробітники СБУ, прокуратури і ДБР проводять обшуки у волонтерів штабів Тимошенко.
Достеменно не відомо, з чого він узяв і чому написав, що «правоохоронні органи працюють на штаб чинного президента». Але саме ця фраза підказує, як ситуацію можна повернути на користь кандидата у президенти Петра Порошенка.
Теоретично версія, хай і не доведена, про те, нібито Тимошенко є провідником «впливу Росії» на вибори в Україні, могла б відколоти від її електорату якусь частину. Утім, це не означає автоматичного збільшення кількості прихильників Порошенка. Щоб отримати результат, президент мав би з високої трибуни нагадати українцям, що Леонід Кучма контролював СБУ, Віктор Янукович контролював СБУ, навіть Віктор Ющенко контролював СБУ. Нагадати треба також про те, що і кандидатуру нинішнього голови СБУ, як того вимагає Конституція, Верховній Раді пропонував саме чинний голова держави.
Якби таких нагадувань виявилося замало, то президент мав би нагадати виборцям, хто і як призначав його кума Юрія Луценка генеральним прокурором України. А коли б і того не вистачило, тоді вже президент міг би заявити, що то справді він попросив голову СБУ та генпрокурора викрити російських агентів у штабах кандидатів у президенти. Тоді б було чітко зрозуміло, хто знову наступив на горло пісні Путіна і кому має віддячити виборець своїм голосом.
Але Порошенко таких заяв не робив, і шанс лишається невикористаним.
Юлія Тимошенко не має прямого впливу на міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Але це не означає, що Аваков і діяльність його підлеглих не можуть бути корисними для Тимошенко.
Національна поліція в Сумах жваво відреагувала на сигнал від громадянки на ім’я Валентина Шкура, яка повідомила адресу приміщення, де «видають гроші за голосування за одного з кандидатів». Відбулося це того ж дня, коли СБУ проводило обшуки в агітаторів Тимошенко. Поліцейські, вірні обіцянкам міністра боронити вибори від порушень, за вказаною Шкурою адресою затримала двох чоловіків, Ігоря Мальцева й Віталія Лиховида, які начебто виявилися співробітниками підрозділу виборчого штабу Петра Порошенка.
Мальцева і Лиховида затримали через те, що в одного з них був «предмет, схожий на пістолет». Також серед закидів із боку поліцейських було те, що затримані громадяни України «не змогли пояснити мету свого перебування» в українському місті Суми. Крім того, поліцейський протокол зафіксував, що затримані «відмовилися давати пояснення з приводу повідомлення про підкуп виборців». Що логічно, адже це не вони викликали поліцію, і хто така Шкура, навряд чи знали.
Логічним був і розвиток подій. Ігоря Мальцева й Віталія Лиховида потримали у відділку і відпустили, бо ж затримані про «підкуп виборців» говорити не хотіли, а «предмет, схожий на пістолет» виявився законним травматичним пістолетом.
Натомість до відділку поліції з обшуком приїхала оперативна група обласних СБУ та прокуратури. Чи щось знайшли, не повідомляють, але прокуратура таки порушила справу проти поліцейських за підозрою у перевищені влади та службових повноважень.
Яким би не був результат розслідування цієї справи, агітатори Тимошенко, як і вона особисто, отримали це один привід використовувати в одному реченні слова «підкуп виборців» і прізвище Порошенка. І вже від того, як часто і переконливо це повторюватимуть, буде залежати розмір шкоди, завданої рейтингам конкурента.
Водночас тут має значення не тільки те, як буде розіграна ситуація і як вона впливатиме на рейтинги кандидатів у президенти. Ситуація ще й повчальна. Вона вчить і учасників президентських перегонів, і виборців: якщо СБУ і прокуратура можуть обшукати агітаторів Юлії Тимошенко, то підрозділ МВС може затримати агітаторів Петра Порошенка. Але, з іншого боку, можна було б обійтися і без таких уроків, бо у контексті боротьби за вихід у другий тур «Порошенко проти Тимошенко» – це прийнятно, а от «СБУ і ГПУ проти МВС» в тому ж контексті звучить небезпечно.
Володимир Зеленський, разом зі своїм першим місцем у кандидатських рейтингах, лишається осторонь змагань між силовими структурами.
Так само як лишається осторонь інших способів і методів ведення виборчої кампанії, притаманних конкурентам. Він не проводить масових зустрічей із виборцями на площах українських міст, він вельми обмежено контактує зі ЗМІ. Серед іншого, Зеленський не вчинив публічних акцій і не зробив заяв, пов’язаних із п’ятими роковинами розстрілу учасників Революції гідності.
Це дало підстави опонентам запідозрити кандидата у неповазі до загиблих, нерозумінні значення тих подій як таких і у проросійській орієнтації. Натомість прибічники Зеленського переконують, що він просто «не піариться на темі Майдану».
Як є насправді, знає, мабуть, лише сам кандидат у президенти. Гірше, в першу чергу для нього, що певна частина виборців може бути розгублена і робитиме висновки щодо Зеленського зі слів інших претендентів на булаву. Адже, як свідчать результати низки соціологічних опитувань, велика частка виборців досі не визначилася, за кого голосуватиме 31 березня. Може статися, що рішення саме цієї частини електорату визначить результати виборів, перекресливши відомі на сьогодні рейтинги кандидатів.
Щоправда, Володимир Зеленський все ж зробив спробу підживити цікавість виборців. Він оприлюднив відеоблог, у якому назвав себе «трішечки дисидентом», порушив тему комунальних тарифів, сказав, що треба боротися з монополіями, і замислився над питанням, чому Україна не розвиває власний видобуток газу.
Втім, жодних обіцянок на випадок своєї перемоги на виборах він не давав.
Ігор Шевченко тим часом лишається осторонь усієї звичної логіки політичних змагань. Він таки влаштував кастинг на дружину для себе. І в сексизмі кандидата у президенти тут не звинуватиш, адже оглядини проводив не він сам, а дві жіночки, досвідчені в оцінюванні жіночих принад, але безжальні: сподівання занадто «сільських» і огрядних претенденток були розвіяні миттєво.
Як це дійство має допомогти досягти результату на виборах президента, лишається лише здогадуватися. І це при тому, що дівчатам обіцяли, що обиратимуть дружину для президента, а не для політика, який за рейтингами не потрапляє навіть у першу двадцятку лідерів перегонів.
Огляд попередніх тижнів президентської кампанії дивіться тут:
Порошенко витрачає, Зеленський знімає, а Тимошенко скаржиться
Лопата, шапки та Коельйо. Витівки і провали кандидатів за тиждень президентської кампанії
Порошенко зізнався, Бойка підтримують, а Зеленський всіх випередив
Президентська кампанія у витівках і провалах кандидатів. Підсумки тижня
Старт президентської кампанії у витівках і провалах кандидатів. Підсумки тижня
А ще більше новин та аналітики на тему виборів президента-2019 шукайте у спецтемі Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
