Вільний інтернет та Україна: як не «зарегулювати» онлайн-простір

Анна Романдаш

Український інтернет – лише частково вільний: окрім заблокованих російських соцмереж та сепаратистських ресурсів, Мінінформполітики може блокувати сайти, що порушують українські закони без пояснення самих порушень. Це тривожна тенденція, переконані експерти Freedom Online Coalition – коаліції 30-ти іноземних урядів, які працюють над поліпшенням інтернет-свобод у світі.

Freedom Online Coalition з’явилася у 2011 році, коли 15 урядів вирішили об’єднати зусилля та працювати разом над поліпшенням інтернет-законів та онлайн-регулювання у власних країнах. Принцип полягав у тому аби використовувати світові практики та ділитися досвідом у впровадженні та реформуванні інтернет-законів, поліпшенні онлайн-інфраструктури, та сприянню онлайн-активізму, розвиткові вільних медіа, та доступу до інформації серед усіх громадян. Зараз коаліція складається з 30 країн, серед яких США, Велика Британія, Чехія та Франція. Серед східноєвропейських країн – Молдова та Грузія також долучилися до коаліції. Україна поки ні.

Процес приєднання до коаліції доволі простий – якщо уряд країни дотримується демократичних принципів інтернет-регулювання. Коаліція аналізує місцеві закони, які стосуються онлайн-простору, доступність інтернету в країні, права і свободи користувачів, а також міжнародну позицію уряду у сфері інтернету.

Після приєднання до організації, починається робота над розробкою схожих законів та співпраця у сфері комунікації та інтернету між старими та новими учасниками. Зокрема, нові члени можуть розраховувати на допомогу у розбудові онлайн-інфраструктури та отримувати гранти для онлайн-організацій. Коаліцію очолюють як окремі представники уряду, так і незалежні експерти.

«Нашій коаліції потрібні союзники – це країни, які поки не визначилися, і з якими нам треба працювати», – говорить Торстен Бреннер, директор Global Public Policy Institute.

Україна – одна із таких країн. Хоча Україна відкрила та оцифрувала значну кількість даних – як-от декларації чиновників чи інформацію про публічні закупівлі, – за останні роки Інтернет став більше зарегульованим із новими законами у сфері інформаційної політики.

З іншого боку, Україна часто зазнає кібернападів, і членство в коаліції може сприяти боротьбі із ними. «Наша коаліція може допомогти розбудувати та посилити сферу кібербезпеки», – додає Бреннер.

На думку експерта, Інтернет уже не може існувати без регуляцій, але важливо, аби ці регулювання відповідали демократичним нормам.

Переклад твіту: Ми століттями намагаємося зрозуміти свободи: не треба ще раз вигадувати велосипед і сприймати свободу онлайн якщо щось нове чи інше

«Ми не маємо універсального досвіду користування інтернетом. Той інтернет, яким користуються в Росії, дуже відрізняється від інтернету, яким користуються на Заході», – додає Бреннер. Український Інтернет наразі займає перехідну позицію – він не настільки контролюється державою як в Росії, але чинні закони можуть призвести до значної цензури.

Наприклад, українська коаліція «За вільний Інтернет» через суд вимагає від Мінінформполітики, РНБО та СБУ пояснити, на якій підставі вони блокують сайти – поки цих пояснень не отримали. Коаліція була створена цього року в Києві громадськими організаціями – наприклад, Freedom House в Україні.

Члени коаліції також протестують проти нових законопроектів, які обмежують онлайн-свободи. Один із них робить Верховну Раду єдиною установою, яка може пропонувати санкції щодо ЗМІ – зокрема, якщо масмедіа підтримують тероризм. Утім, із доволі вільним трактуванням визначення тероризму, законопроект може сприяти тому, що медіа стануть більш залежними від парламентаріїв та будуть цензурувати політичний контент.

«Тенденція така, що моніторинг та нагляд за тим, як громадяни користуються інтернетом, зростає», – говорить Дейвід Кайє, спеціальний доповідач ООН у сфері промоції та захисту прав свободи слова. Український інтернет – не виняток. Як наголошують західні експерти, український онлайн-простір потребує регулювання, але нові закони не можуть писатися під впливом поточних загроз або використовувати воєнний стан як пояснення зростання цензури.

«Уряд може відігравати важливу роль регулятора та стимулювати більше прозорості серед бізнесу, – зауважує Кайє. – Зокрема, уряд повинен залучати різні групи у процес інтернет-урядування, бо саме це не відбувається в Росії та в Китаї. Залучення громадських організацій в законодавчий процес – ось що відрізняє демократичне інтернет-урядування».

Переклад твіту: «Уряд може відігравати розумну роль у регулюванні: коли йде мова про прозорість інтернет-компаній. Але яка роль держустанов при оцінюванні висловлювань онлайн? Зробивши компанії тут суддями, їхня роль зросла»

Згаданий вище законопроект – один із прикладів, про які говорить експерт; аби інтернет-закони працювали, вони мають писатися після більших консультацій із громадськістю та без прихованих політичних мотивів.

Дезінформація та фейки, які часто фінансуються із Росії, ускладнюють інтернет-регулювання в Україні. «Узаконити чи заборонити контент дуже складно, коли стикаємося із кампаніями з дезінформації. Такі кампанії намагаються підірвати довіру між урядом та громадянами», – говорить Тара Денем, директор Центру міжнародної цифрової політики (Канада). Утім, цілковите регулювання контенту призведе до російської ситуації, коли незалежні інтернет-ресурси чи медіа не можуть працювати в країні. На думку експерта, регулювання в українському випадку має брати до уваги вразливий стан місцевого інтернет-простору, але залучати громадські організації до створення нових законів у сфері інформаційної політики.

Громадянські свободи та права людей – ще один елемент, який має бути включений в українське інтернет-урядування, говорить Кайє.

Наразі закони мало говорять про захист нацменшин та інших груп в онлайн-просторі чи мову ворожнечі – зокрема, щодо ЛГБТ-спільноти. За словами, експерта, нові закони, які захищатимуть найменш захищені групи та сприятимуть доступності інтернету серед них, повинні бути серед пріоритетів українських урядовців, які працюють у сфері інтернету – зокрема, Мінінформполітики.