Київ – Ухвалені минулого року зміни до законодавства щодо протидії домашньому та сексуальному насильству повністю набувають чинності 11 січня 2019 року. Таким чином українські закони частково приводяться у відповідність зі Стамбульською конвенцією, яку Україна підписала, але так і не ратифікувала донині. Як зазначила одна із авторок закону депутат Ірина Луценко, ці нововведення покликані захистити не тільки жінок, а усі вразливі до такого впливу групи – дітей, літніх людей, людей з інвалідністю. Про те, що саме змінюється, розповів автор науково-практичного коментаря до закону професор Києво-Могилянської академії Микола Хавронюк.
1. Не тільки фізичне насильство визначається як злочин
За словами Миколи Хавронюка, раніше за домашнє насильство також можна було притягнути кривдника до відповідальності – але тільки, якщо це було фізичне насильство: завдано побої або тілесні ушкодження.
Домашнє насильство каратиметься громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.
«Наразі домашнє насильство передбачає не лише факти навіть дрібного фізичного насильства, а й факти психологічного насильства, економічного. Але обов’язково мають бути ознаки, щоб визнати ці діяння злочинами: систематичність (три і більше рази) і наявність певних наслідків, наслідків саме психологічного характеру», – каже він.
2. З’являються обмежувальні заходи і криміналізується їхнє невиконання
Йдеться про заборону кривдникові проживати чи перебувати на одній території із постраждалою особою, наближатися на визначену відстань до місця її роботи або навчання, контактувати через засоби зв’язку або через третіх осіб, обмеження спілкування з дитиною, якщо насильство вчинили щодо неї або в її присутності. Законодавець передбачає, що такі заходи суд може призначити не тільки засудженому одночасно з покаранням, а й підозрюваному у вчиненні такого злочину, каже Микола Хавронюк.
Окрім того, за його словами, такі заходи можуть призначатися і в адміністративному порядку.
«Пам’ятаєте, може, по американських фільмах, як можна було заявити про переслідування, і суд забороняв вчиняти подібне переслідування, а якщо особа його продовжувала, то її карали у кримінальному порядку. Ось ми зараз також до цього прийшли», – пояснює юрист.
За невиконання обмежувальних заходів або ухилення від програми для кривдників передбачені арешт та обмеження волі.
3. Розділяється поняття зґвалтування і сексуального насильства
Кардинально змінюються статті щодо зґвалтування і так званого нині «насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом», яке у теперішньому законодавстві нормально не пояснюється, зауважує Микола Хавронюк.
Об’єднує ці дії те, що вони здійснюються щодо особи без її згоди.«Нарешті законодавець перейшов на «європейські рейки» і чітко визначив: є сексуальне насильство, пов’язане з проникненням (зґвалтування – ред.), і сексуальне насильство, непов’язане з проникненням. Друге карається трохи м’якче, але також є злочином», – пояснює він.
4. Запроваджується відповідальність за травмування статевих органів
Це прирівнюється до тяжкого тілесного ушкодження, поряд із втратою будь-якого органу або його функцій.
Така проблема є у деяких культурах світу (наприклад, йдеться про жіноче обрізання), і для України це, в принципі, не властиво, але світ глобалізується, тому український законодавець також це враховує, зауважує Микола Хавронюк.
«Трохи дивним здається те, що каліцтво статевих органів український законодавець криміналізував незалежно від статі. Але якщо глибше вникнути у цю проблему, головне, що захищає ця норма – це сексуальну функцію», – пояснює він.
5. Запроваджується відповідальність за примушування до шлюбу
Криміназується примушування до вступу в шлюб, продовження примусово укладеного шлюбу, до вступу до співжиття без укладання шлюбу, а також спонукання особи до переїзду з цією метою на територію іншої держави, ніж та, де вона проживає.
«Я не думаю, що ця стаття буде досить часто застосовуватися у нашому житті, але стаття така потрібна, якщо ми є членами світової спільноти», – каже Хавронюк.
6. Запроваджується відповідальність за незаконне проведення аборту або стерилізації
Йдеться про проведення аборту особою, що не має медичної освіти, примушування до аборту або стерилізації, а також незаконне проведення переривання вагітності, що спричинило тривалий розлад здоров’я, безплідність або смерть потерпілої.
Залежно від тяжкості наслідків, ці дії передбачають різні покарання – від штрафу до позбавлення волі.
