«Сурогатний скандал» вибухнув минулої весни, коли світом розлетілися кадри із зображенням десятків немовлят, за якими через закриті кордони не могли приїхати батьки. Через пандемію і карантин увесь світ довідався, що в Україні процвітає сурогатне материнство. Сьогодні усіх дітей уже розвезли по домівках їхні закордонні батьки. «Голос Америки» поспілкувався з подружньою парою з Австралії, яка лише тепер, однією з останніх залишає Україну разом із своїми новонародженими дітьми.
«Це Одеса, ми назвали її за назвою міста в Україні», – каже австралійка Кендіс Діксі.
Маленька Одеса отримала ім’я на честь жінки-одеситки, яка її народила. Українка не була її мамою, хоча й носила під серцем Одесу та її сестричку. Справжні біологічні мама з татом тепер заберуть своїх донечок додому в Австралію.
«Коли ми вперше побачили наших дівчаток, це була любов з першого погляду, – розповідає новоспечена мама двох немовлят. – Я плакала, я хотіла їх взяти на руки. Це просто магія. Ти знаєш одразу, що це твоє дитя, ти негайно його впізнаєш».
Цей спосіб звідати щастя материнства називають сурогатним. Для Кендіс іншого не було. Після того, як їй видалили матку, самостійно народити дитину вона не змогла б.
Коли я почала досліджувати сурогатність, я дивилась на всі країни світу. Ми побачили, що Україна – це найкращий варіантКендіс Діксі
«Коли я почала досліджувати сурогатність, я дивилась на всі країни світу. У нас, в Австралії, це дуже важко. Ми говорили з багатьма батьками, які це робили раніше. І ми побачили, що Україна – це найкращий варіант», – розповідає Кендіс.
Двійнятка-австралійки – саме з тих немовлят, які, народжені українськими сурогатними мамами для іноземців, застрягли навесні у Києві через «ковідний» карантин. Сьогодні у столичному готелі «Венеція» вже не лишилося дітей, не вивезених батьками в усі напрямки світу. Останнє малятко забрала днями китайська пара. Дітей розібрали, питання залишились.
Наталія Данкович – репродуктолог, допомагає безплідним парам стати батьками. На сурогатне материнство дивиться як на ще один метод – коли всі інші протипоказані чи не спрацювали. Скажімо, якщо жінка мала численні невдалі спроби приживити ембріон.
Через раз це нещасні, змучені очікуванням потомства люди, які приїхали до нас після довгих виснажливих лікуваньНаталія Данкович
«У мене зараз є пацієнтка, яка мала 29 неефективних спроб, – каже Данкович. – Вони народили в 30-й програмі, з сурогатним материнством, хлопчика. Треба розвіяти міф, що сурогатне материнство – це клондайк щасливих, здорових, багатих, які щось купляють. Насправді через раз це нещасні, змучені очікуванням потомства люди, які приїхали до нас після довгих виснажливих лікувань».
Лікарка погоджується: проблема складна, всуціль підводне каміння. І при цьому стверджує: без допомоги «замісних мам» багатьом з її пацієнтів ніколи б не стати батьками.
«Якщо це буде заборонено, то багато хто назавжди буде позбавлений можливості мати своїх генетичних дітей», – впевнена репродуктолог.
Клініка «Мати та дитина» – аж ніяк не єдина в Україні, де діють такі програми. Але «буму сурогатного материнства» нема. На кількасот випадків штучного запліднення припадає з десяток «сурогатних». Звертаються й українці, але рідко: процедура дорога. Чому іноземці їдуть в Україну? Американці – бо в Штатах це коштує ще дорожче. Австралійці, британці – бо в них сурогатне материнство можливе лише на підставах альтруїзму, безоплатно. Китайці, німці, італійці – бо там виношувати чужих немовлят заборонено законом взагалі.
«Я почула цю інформацію випадково, коли весь світ побачив, що у нас є така фабрика гарних дітей», – каже омбудсмен Людмила Денісова.
Уповноваженій з прав людини першій з українських урядовців випало «розрулювати» ситуацію з малюками в готелі «Венеція».
Скандал із десятками новонароджених закордонних громадян, що застрягли тоді у Києві, виявив проблему: сурогатне материнство дозволене, але нюанси ніде не прописані.
Тоді ж таки до парламенту подали законопроєкт. Омбудсмен каже: Україна не планує забороняти, лише врегулювати й захистити права.
Що ж до репутаційних наслідків скандалу... Тоді світова преса рясніла заголовками: «Зроблено в Україні: онлайн-крамниця з продажу немовлят».
Натомість, як вважає Денісова, репутація України ні в якому сенсі не постраждала.
«Коли батьки приїжджали з Аргентини, з Іспанії, з Китаю, з Німеччини і забирали своїх діточок, вони всі дуже дякували, що у них є така можливість. Тому що деякі, наприклад, аргентинці, мені казали, що вони 20 років збирали кошти на те, щоб у них така дитинка народилася», – розповідає омбудсмен.
Ось і австралійці Кендіс і Кріс дивляться на справу зі своєї власної позиції. Вони щасливі. Бо їдуть додому з двійнятками-донечками, які як дві краплі води схожі на маму і тата.
«Ми були вражені тим, що побачили в Україні», – каже Кріс.
«Ми вдячні усім українцям, яких тут зустріли, за їхню доброту і піклування. А найголовніше – безмежно вдячні сурогатній мамі з Одеси, яка виносила наших дітей», – додає Кендіс.
