У світі відзначали Міжнародний день боротьби з безкарністю за злочини проти журналістів. З 2014 року одним із найнебезпечніших регіонів для представників медіа є Крим. Ми вирішили пригадати найвідоміші випадки переслідувань кримських журналістів.
Міжнародний день боротьби з безкарністю за злочини проти журналістів був заснований Генасамблеєю ООН 2013 року в пам’ять про французьких журналістів Жислeн Дюпон та Клода Верлона, убитих через професійну діяльність у Малі 2 листопада 2013 року. Резолюція, що затвердила цю ініціативу, закликає держави-члени ООН до заходів для протидії культурі безкарності. Проте з року в рік з'являються нові факти переслідувань і вбивств представників ЗМІ в усьому світі.
Після анексії Криму українські правозахисники та медіаорганізації зафіксували там сотні фактів незаконного обмеження свободи журналістів, перешкоджання їхній професійній діяльності, застосування до них насильства та псування їхнього майна з боку представників незаконного парамілітарного формування «кримська самооборона», російських «казаків» і спецслужб.
Відмова працювати під контролем російської влади для багатьох кримських журналістів і блогерів обернулася погрозами й вимушеним виїздом із Криму, обшуками, кримінальними справами, позбавленням волі. У цій статті нагадуємо про найвідоміші випадки їхніх переслідувань за професійну діяльність.
Напад на Османа Пашаєва
У травні 2014 року кримський журналіст Осман Пашаєв зі знімальною групою намагалися зняти площу Леніна в Сімферополі в річницю депортації кримськотатарського народу й потрапили в полон до «кримської самооборони» (2014 року влада Криму вперше заборонила кримським татарам проводити жалобний мітинг у центрі міста).
Знімальну групу оточили озброєні люди, вони насильно зібрали журналістів і операторів до офісу колишньої Комуністичної партії України (через дорогу від площі Леніна). Там їх кілька годин били, забрали техніку та телефони. Після цього Пашаєву погрожували кримінальною справою, через що він змушений був залишити півострів.
Журналіст стверджує, що операцією його викрадення керували брати Армен і Манвел Мартояни. Армен Мартоян ‒ колишній командир четвертої роти «кримської самооборони», більше відомий як «Самвел». Він фігурує в кримінальних провадженнях прокуратури АРК як підозрюваний у низці злочинів. Торік він навіть був оголошений у міжнародний розшук через лінію Інтерполу, але в підсумку його зняли з розшуку.
У червні 2018 року Арменові Мартояну повідомили про підозру у вчиненні шести злочинів. Йому загрожує до 15 років позбавлення волі. Серед цих злочинів і напад на Османа Пашаєва ‒ його прокуратура АРК кваліфікувала як незаконне позбавлення волі в складі організованої групи (частина 2 статті 146 КК України).
Кримінальна справа за публікацію про батальйон «Крим»
У березні 2015 року російські силовики провели обшук у квартирі батьків кримської журналістки Анни Андрієвської. Вони надали рішення підконтрольного Москві Київського районного суду Сімферополя про порушення кримським главком ФСБ кримінальної справи через публікацію Андрієвської «Волонтери батальйону «Крим» у виданні «Центр журналістських розслідувань». У статті йдеться про те, що Крим, незважаючи на анексію, залишається частиною України, що всім, хто бажає його повернення під контроль України, слід підтримати кримчан, які воюють із російською армією на сході країни.
Російські силовики розцінили цю публікацію як публічні заклики до порушення територіальної цілісності Росії (стаття 280.1 Кримінального кодексу Росії, який Москва, всупереч міжнародному праву, насаджує в окупованому українському Криму, – хоча півострів не є частиною Росії, і підтвердження цього факту не є закликом порушити міжнародно визнану територію цієї країни). Санкція статті передбачає до п’яти років позбавлення волі.
У межах цієї ж кримінальної справи обшук провели в квартирі колишньої співробітниці «Центру» Наталії Кокоріної, обшуків зазнали й інші журналісти. Ця справа стала першим прикладом кримінальних переслідувань журналістів у Криму російською владою.
Андрієвській вдалося уникнути реального позбавлення волі тільки тому, що вона покинула Крим відразу після його анексії. Однак її ім’я внесли до списку терористів і екстремістів «Росфінмоніторингу», а вся поштова кореспонденція її сім’ї в Криму контролюється ФСБ Росії.
Читайте також: Затримання журналістки у Криму: чого злякалося ФСБ Росії?
Слідчим у цій кримінальній справі є співробітниця кримського главку ФСБ Марина Савчук, а слідчі дії проводили Денис Алунін та Дмитро Грамашов. Усі вони раніше служили в СБУ, а 2014 року переприсягнули Росії.
Прокуратура АРК кваліфікувала обшук у квартирі Андрієвської як порушення недоторканності житла (частина 1 статті 162 КК України), що карається обмеженням волі на термін до трьох років. А торік про підозру оголосили одному зі співробітників ФСБ Дмитрові Грамашову.
«Сепаратистський» вирок
У квітні 2016 року співробітники кримського главку ФСБ провели обшук у квартирі кримського журналіста, медіаексперта, автора Крим.Реалії Миколи Семени. Силовики заявили, що стосовно журналіста порушили кримінальну справу через його публікації про громадянську блокаду півострова. Цей матеріал, опублікований на сайті Крим.Реалії в рубриці «Точка зору», російські слідчі вважають публічним закликом до порушення територіальної цілісності Росії (стаття 280.1 КК Росії).
Судові розгляди у справі Миколи Семени тривали понад рік. У результаті Залізничний районний суд Сімферополя засудив його до 2,5 років тюремного ув’язнення умовно з випробувальним терміном і забороною займатися публічною діяльністю на три роки. Журналіст провини не визнав і оскаржив її. Підконтрольний Росії Верховний суд Криму залишив чинною норму про умовне ув’язнення, але скоротив термін заборони на публічну діяльність до двох років. Так журналіста позбавили права на професію. Уже понад рік він, за рішенням російського суду, не має права на публічні висловлювання та дії. У вироку йому заборонено залишати межі Сімферополя та Криму, він регулярно «відзначається» в російській кримінальній інспекції в Сімферополі, де російські правоохоронці ведуть із ним профілактичні бесіди.
Читайте також: Микола Семена: перший рік мовчання
Прокуратура АРК розслідує кримінальне провадження за фактом порушення недоторканності житла Миколи Семени, незаконного позбавлення його волі та перешкоджання законній професійній діяльності. У справі поки один підозрюваний ‒ В’ячеслав Пизін, колишній співробітник кримського главку СБУ, який тепер служить Росії. Решта причетних до переслідування Миколи Семени встановлюються.
Справа блогера-«вимагача»
У жовтні 2016 року в Алушті були затримані блогер і власник місцевого видання «Твоя газета» Олексій Назімов та відеооператор Олексій Облєзов. Назімов прийняв російську анексію Криму, але активно критикував місцеву владу, підконтрольну Москві. У Слідчому комітеті Росії його звинуватили у вимаганні 150 тисяч рублів у представника партії «Единая Россия» за нібито нерозголошення інформації, що ганьбить честь і гідність його однопартійців.
Понад два роки журналіст перебуває під арештом. За цей час він неодноразово говорив про жорстоке поводження з боку адміністрації ізолятора Алушти та СІЗО Сімферополя, неналежні умови утримання, ненадання медичної допомоги та інше. Протестуючи проти цього, Назімов навіть оголошував голодування на знак протесту проти свого кримінального переслідування, але в підсумку змушений був скасувати його через погіршення здоров’я. Судові розгляди у його справі всіляко затягуються, понад рік йому не можуть винести вирок.
Справу блогера ведуть старші слідчі слідчого відділу в Алушті Слідчого комітету Росії в Криму Олексій Скорін та Антон Гулій.
У прокуратурі АРК розслідують кримінальне провадження за фактом переслідування Олексія Назімова. Як повідомили Крим.Реалії у відомстві, поки йдеться про статтю 162 КК України (порушення недоторканності житла). Вирішується питання про порушення провадження за статтею 146 КК України (незаконне позбавлення волі). Її санкція передбачає позбавлення волі до трьох років.
У СІЗО за відеоблоги
Цього року російські силовики почали переслідувати трьох цивільних журналістів об’;єднання «Кримська солідарність», що надає допомогу політв’язням та їхнім сім’ям. У березні в «публічних закликах до тероризму» (частина 2 статті 205.2 КК Росії) звинуватили блогера Нарімана Мемедемінова.
Претензії у російських силовиків викликав відеоблог на YouTube, який Мемедемінов вів із 2013 до 2015 року. У ньому розміщені кілька десятків відеороликів із коментарями до політичних подій і тем, закликами дотримуватися норм ісламу та роздумами про російські державні свята, нав’язувані в окупованому Криму: День захисника вітчизни, Міжнародний жіночий день, День захисту дітей тощо. У двох роликах Мемедемінов розповідає про заходи, організовані релігійною організацією «Хізб ут-Тахрір», забороненою в Росії (цю заборону Москва незаконно насаджує і в окупованому українському Криму, хоча в Україні організація діє легально): мітинг «Одна умма ‒ один прапор» у червні 2013 року та форум організації, що так і не відбувся в Сімферополі.
Читайте також: У психлікарню за ролики в інтернеті: в окупованому Криму блогера перевіряють на осудність
Вісім місяців блогер перебуває в СІЗО Сімферополя. Справу Мемедемінова веде слідчий ФСБ Росії Олександр Паршутін, який також фігурує в справах Миколи Семени, кримського «диверсанта» Редвана Сулейманова та заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова. Прокуратура АРК у березні порушила кримінальне провадження за двома статтями Кримінального кодексу України: незаконне позбавлення волі Мемедемінова та порушення недоторканності його житла. Підозрюваних у справі поки немає.
Від блогів до «хізбів»
Блогер і координатор «Кримської солідарності» Сервер Мустафаєв був затриманий у травні ‒ він став фігурантом «бахчисарайської справи «Хізб ут-Тахрір». Підставою для звинувачень Мустафаєва стали нібито записи прослуховування зустрічі мусульман у мечеті Бахчисарая у грудні 2016 року. Мустафаєв звинувачення заперечує, наголошуючи, що про цю зустріч не пам’ятає. Звинувачення в причетності до «Хізб ут-Тахрір» він теж відкидає.
Мустафаєв уже півроку перебуває в СІЗО Сімферополя. Його справу веде слідчий ФСБ Дмитро Грамашов, який згадувався у справі журналістки Анни Андрієвської.
Читайте також: «Посилення репресивної машини»: переслідування кримських татар
Прокуратура АРК кваліфікувала переслідування Сервера Мустафаєва за тими ж статтями КК, що й у випадку з Мемедеміновим (незаконне позбавлення волі та проникнення в житло).
Кримінальна справа за коментарі в Facebook
Фігуранткою кримінальної справи стала ще одна кримська громадянська журналістка Гульсум Алієва ‒ дочка фігуранта ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» Мусліма Алієва. За коментарі на сторінці «Кримської солідарності» в Facebook співробітники російського Слідчого комітету інкримінують їй частину 1 статті 282 Кримінального кодексу Росії (розпалювання ненависті або ворожнечі, приниження людської гідності).
Читайте також: Крим: «Тато шепнув мені, щоб я не здавалася. Ось я і не здаюся»
Санкцію на обшук вдома в Алієвої видав суддя підконтрольного Росії Алуштинського суду Денис Ізотенко.
Прокуратура АРК кваліфікувала її переслідування як незаконне проникнення до житла (стаття 162 КК України). Вирішується питання про залучення статті про незаконне позбавлення волі (стаття 146 КК України). Підозрюваних у справі поки немає.
Усього прокуратура АРК порушила понад два десятки кримінальних проваджень за фактами незаконного затримання, позбавлення волі кримських журналістів, порушення недоторканності їхнього житла та перешкоджання їхній журналістській діяльності з боку російських силовиків та «кримської самооборони». У них встановлені понад десяток підозрюваних. Але оскільки всі підозрювані перебувають на території анексованого Криму, ніхто з них поки не отримав реального покарання.
Крим.Реалії продовжать стежити за цими справами та їхніми фігурантами.
