Квіти, форма в радянському стилі, пакети з написом Luxury, гімн Росії та вітання для російських прикордонних військ ‒ так виглядав перший дзвінок в одній зі шкіл Севастополя. Всього цього не побачила Ангеліна, їй дев'ять років, але вона не ходить до школи, адже її рідної української мови на уроках тепер не почути.
2015 року Ангеліна мала піти до першого класу, але саме з цього року в школах Криму вже не викладали українською.
«Чому Ангеліна не навчається в Севастополі?! Тому що там немає місця українській мові, а нам вона потрібна, не тільки, щоб на кухні говорити один з одним», ‒ розповідає мати дівчинки Світлана Левон.
Нам українська мова потрібна, не тільки, щоб на кухні говоритиСвітлана Левон
Творчість Ангеліни в Севастополі помічають, вона виступає чи не на кожному великому святі ‒ співає та читає вірші. Щоправда, це схвалюють далеко не всі. Нинішнього року на Великдень глядачі довели юну артистку до сліз ‒ дорікали за рідну мову.
Мати відмовилася від навчання дочки в таких умовах і принципово перевела Ангеліну вчитися на екстернат. Сама Світлана звільнилася з малої академії наук у Севастополі, де викладала українську. Про свій вибір не шкодує.
«Хтось намагався перевчитися, хтось пішов у філологи російської мови, а хтось ‒ викладав інші дисципліни, але, наскільки мені відомо, незабаром мої колеги були звільнені... З різних причин ‒ в основному це витіснення», ‒ каже Світлана.
На півострові немає жодної школи з повним викладанням українською мовою
У колишній українській гімназії в Сімферополі до анексії всі предмети викладали українською мовою, навчалися в школі приблизно 800 дітей. Тепер тут лише кілька українських класів ‒ це трохи менше ніж 90 учнів.
2014 року до українського класу взяли два десятки першокласників, після цього набір скасували. Натомість стали створювати класи кадетів.
До анексії в Криму працювали понад чотириста шкіл із російською мовою навчання та сім з українською ‒ це інформація Укрстату. Зараз на півострові немає жодної школи з повним викладанням українською мовою.
Але російський омбудсмен Криму Людмила Лубіна переконує європейських журналістів, що з освітою рідною мовою на півострові все в порядку. Мовляв, хто хоче ‒ навчається українською, хто хоче ‒ кримськотатарською.
«Викладання та вивчення кримськотатарської та української мов здійснюється в освітніх організаціях на підставі заяви батьків... Усім охочим надається можливість навчатися кримськотатарською або українською мовою», ‒ каже Лубіна.
Кримськотатарських шкіл на півострові 16, але викладають там як кримськотатарською, так і російською, каже журналістам активіст Еміне Авамілєва. Національні класи у звичайних школах Криму директори відкривають неохоче.
Школярам із Криму ‒ безкоштовне навчання в екстернаті та дистанційне вивчення української мови та історії
Кримським татарам гарантують національні класи на материковій частині України. Всім без винятку школярам із Криму ‒ безкоштовне навчання в екстернаті в будь-якій школі та дистанційне вивчення української мови та історії. Навіть більше, для кримчан діють спрощені умови вступу до українських закладів вищої освіти (ЗВО).
«Ми збільшили кількість дистанційних курсів навчання для дітей з окупованих територій, де вони можуть дистанційно вивчати українську мову та історію. Ми також спростили спосіб отримання українського атестата про повну загальну середню освіту. Щоб потім діти могли навчатися в наших професійно-технічних або вищих навчальних закладах», ‒ нагадує про програму лояльності міністр освіти та науки України Лілія Гриневич.
Дев'ятирічна кримчанка Ангеліна вже обрала місце, де надалі здобуватиме освіту ‒ музична школа-інтернат імені Лисенка в Києві. Щоб вступити туди, дівчинці потрібно наздогнати однолітків із музичних предметів, а з вокалом у неї й так все добре.
НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:
Українська красуня біля моря. Одеса стає україномовною
Українське Азовське море: україномовний простір – запорука цілісності держави
75% української мови: в тому числі і для мовлення на ОРДЛО та Крим
В Україні розпочинається десятиліття української мови – указ
Україна і «русский мир». Якою має бути стратегія державної мовної політики?
