Троє представників Української православної церкви (Московського патріархату) зустрілися з президентом Петром Порошенком і викликали цим шквал обговорення. На тлі повідомлень про розкол серед церковників, підпорядкованих Москві, один із учасників зустрічі переконує, що про відділення від УПЦ (МП) не йдеться.
15 листопада архієпископ Новокаховський і Генічеський Української православної церкви (Московського патріархату) Філарет (в миру Юрій Звєрєв) заявив, що не є розкольником.
За словами церковного діяча, така думка про нього могла скластись внаслідок інформації про те, що він був присутній на зустрічі з президентом України Петром Порошенком.
Повідомляли, що я є учасником антицерковної групи, що перейшов/переходжу/перейду з УПЦ до іншої юрисдикціїАрхієпископ Філарет
«Повідомляли, що я є учасником явної або таємної антицерковної групи, що перейшов/переходжу/перейду з УПЦ до іншої юрисдикції тощо. Вчора, 14 листопада, я обрав за краще утримуватися від коментарів, щоб не роздмухувати полум’я неправди. Та сьогодні, ознайомившись із останніми тлумаченнями моїх вчинків, я усвідомлюю, що мовчати права не маю», – заявив архієпископ.
Він запевнив, що планує й надалі залишатися архієреєм Української православної церкви, а його точка зору на розвиток церковних подій в Україні – «церковна».
«Дякую Блаженнішому Митрополиту (УПЦ (МП) – ред.) Онуфрію, який довго і тепло спілкувався зі мною, втішаючи і розраджуючи», – йдеться в заяві.
Архієпископ Філарет також зазначив, що не буде присутній на об’єднавчому соборі.
Читайте також: Лисичанська церква проти томосу? – репортаж із релігійної громади на Донбасі
Раніше російське видання «Комерсант» оприлюднило інформацію, що архієпископ Новокаховський і Генічеський Філарет, митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр (Олександр Драбинко) та митрополит Винницький і Барський Симеон (Володимир Шостацький) зустрілися з президентом Порошенком після того, як зірвалася така зустріч за участі духовенства УПЦ (МП) на чолі з митрополитом Онуфрієм.
13 листопада голова держави мав зустрітися з церковними діячами Московського патріархату. Але, поки він чекав на єпископів в Українському домі в Києві, вони зібралися в Києво-Печерській лаврі.
Там же пройшов Собор єпископів УПЦ (МП), який ухвалив рішення припинити євхаристичне спілкування з Вселенським патріархатом у Константинополі.
«Собор єпископів Української Православної Церкви вважає, що рішення Священного Синоду Константинопольського Патріархату від 11 жовтня 2018 року стосовно українського церковного питання є недійсними та такими, що не мають жодної канонічної сили», – йдеться поміж іншого в постанові Собору.
Читайте також: Зустріч Порошенка з єпископами УПЦ (МП): що відбувається
Раніше зі схожим обґрунтуванням євхаристичне спілкування з Константинополем припинила Російська православна церква.
Про те, що Порошенко того дня все ж зустрівся з церковниками, повідомляв і його речник Святослав Цеголко, однак не називав імен. Водночас він стверджує: співрозмовники голови держави скаржилися на тиск «з боку Москви».
Один із архієреїв, якого називають серед тих, хто був на зустрічі – митрополит Симеон. У 2014 році він був одним із претендентів на сан предстоятеля Української православної церкви (Московського патріархату) після смерті попередника Володимира Сабодана, однак тоді главою УПЦ (МП) став Онуфрій (в миру Орест Березовський).
На офіційному сайті УПЦ (МП) оприлюднене інтерв’ю митрополита Луганського і Алчевського Митрофана, який, поміж іншого, розповів, що на Соборі «висловлював свою думку і митрополит Вінницький і Барський Симеон, який також має свою точку зору на все, що відбувається».
Цю точку зору архієпископ Симеон виклав в інтерв’ю «Укрінформу», де пояснив, що не підтримав рішення Собору про припинення відносин із Константинополем, тому що вважає його спробою загальмувати створення автокефалії.
«З нами чи без нас, – вона (помісна православна церква – ред.) буде створена, і мені прикро, що ми добровільно виводимо себе з цього процесу, хоча могли б, як найбільша Православна Церква в Україні, яка налічує 12 тисяч парафій, очолити цей процес і навіть диктувати свої умови», – сказав Симеон.
Він підтвердив, що разом із двома іншими архієпископами зустрічався з Порошенком – це, за його словами, була «корисна зустріч і дуже щира розмова».
Інший учасник зустрічі, митрополит Олександр, у коментарі російській службі Радіо Свобода висловив думку, що в питанні канонічності власних рішень Константинопольський патріархат має перевагу над РПЦ чи УПЦ (МП).
«Як мені здається, канонічним шляхом є те, що все-таки підносить нам Константинопольська церква-мати, оскільки там і досвід історичний більший, і, наскільки ми знаємо, вона є церквою, в якій Україна і Русь отримали Святе Хрещення», – пояснив він.
Митрополит, однак, не виключає, що в разі, якщо керівництво Московського патріархату відмовиться брати участь в об’єднавчому соборі, його єпархії продовжать існувати в Україні паралельно з помісною православною церквою.
Як раніше зазначав речник Української православної церкви Євстратій Зоря, дата об’єднавчого собору ще не узгоджена. Її мають оголосити офіційно.
На Об’єднавчому соборі керівники українських православних церков – УПЦ КП, УАПЦ і УПЦ (МП) – мають ухвалити рішення про об’єднання церкви й обрати її предстоятеля. Саме йому в майбутньому мають дати томос про автокефалію української православної церкви, рішення про що 11 жовтня ухвалив синод Вселенського патріархату (материнської структури всіх православних церков світу).
Росія і Російська православна церква виступають проти цього рішення.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
5 ознак втручання Росії у надання томосу для України очима українських науковців
Що означає угода України зі Вселенським патріархатом?
Ми вимагаємо, щоб РПЦ не ховалася в Україні під назвою «українська» – Філарет
Усі православні архієреї в Україні є архієреями Вселенського престолу – архієпископ Йов
У Радіо Свобода також є цікаві новини, які не потрапляють на сайт. Читайте їх у Telegram-каналі.
