До якого Саріка звертається президент Володимир Зеленський і до чого тут «фосфорні бомби»? Таке запитання з’явилося в багатьох користувачів мережі «Фейсбук» після того, як вони прочитали допис на сторінці президента. Володимир Зеленський, звертаючись до колись близької людини з допрезиденського життя, спростував інформацію міждержавного значення. «Україна нікуди ніколи не постачала фосфорних бомб», – написав гарант. Чому Сарік мав подібні претензії до українського президента і кому Україна постачає зброю?
Сарік Андреасян, до якого звертався Володимир Зеленський, є російсько-вірменським режисером. Колись в його фільмі грав Зеленський і, в цілому, вони товаришували. Тепер же Сарік звинувачує українського президента в тому, що той, начебто, причетний до постачання фосфорних бомб і наприкінці заявляє: «Крим наш!»
Володимир Зеленський відповів на своїй сторінці. Наголосив, що «Україна ніколи й нікуди не постачала ніяких фосфорних бомб». А також зазначив, що це є фейком російської пропаганди.
«Україна виступає проти будь-яких кривавих конфліктів. Ми не підтримуємо ескалації. І не підживлюємо протистояння. Просто тому, що самі переживаємо вже сьомий рік дуже жорстоку війну. І це інший емоційний фон. Ми категорично проти війн і проти провокацій на військову тематику. Підтвердженням цього є наше прагнення до миру», – написав президент.
Звідки береться інформація про фосфорні бомби з України?
Йдеться про конфлікт у Нагірному Карабасі між Азербайджаном і Вірменією. Інформація про нібито фосфорні бомби з України розповсюдилася в інформаційному просторі Вірменії, але вона спрямована на провокації, пояснюють експерти у військовій сфері.
«Є міжнародні конвенції про заборону подібної зброї. Окрім того, забороняються ще і касетні боєприпаси. Є конвенція про заборону протипіхотних мін. І Україна ці конвенції виконала», – зазначає співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.
Щодо того, кому вигідно поширювати таку інформацію, він наводить як приклад одну з ключових проблем на Донбасі – протипіхотні міни. Їхнє походження дослідити не важко, додає Олексій Мельник, і вилучають їх у великій кількості. Вже неодноразово і експерти, і військові повідомляли про те, що такі міни наразі виготовляються виключно в Росії.
У Вірменії тим часом лунають заклики ігнорувати українські товари через військову співпрацю України з Туреччиною, бо Туреччина допомагає зброєю Азербайджану.
На думку Олексія Мельника, Україна недопрацювала в інформаційному просторі, і що варто було постійно пояснювати позицію як по Нагірному Карабаху, так і по конкретному загостренню, яке виникло зараз.
«Україна відкрито демонструє підтримку Азербайджану в конфлікті як такому, бо йде мова про окупацію території Азербайджану. Це не лише інтерес України, а і відповідає Мадридським принципам, які були погоджені обидвома сторонами для врегулювання цього конфлікту. Але що стосується сьогоднішнього протистояння, то тут Україна максимально мала б наголошувати на своїй нейтральній позиції, на неприйнятті насильства, неприйнятті загибелі цивільних, ну а тим більше надмірного застосування зброї», – вважає співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова.
До того ж, вірмени не висувають аналогічних претензій до Росії, хоча є через що, зазначає Мельник.
«Перше запитання, яке ставлять: хто озброював Азербайджан? Так, Україна інтенсивно вела віськово-технічне співробітництво з Азербайджаном і в цьому ніякого порушення не було, все це було легально. Не було ніяких ембарго, які б забороняли Україні це робити. Найцікавіше, що всім відомо, що Росія продавала зброю обом сторонам конфлікту. Тобто вірмен вбивають зброєю вірменського стратегічного партнера – Російської Федерації, але Росії претензій не висувають», – резюмує він.
Хоча, варто відзначити, що перед зверненням до Володимира Зеленського, російсько-вірменський режисер Сарік Андреасян опублікував в інстаграмі досить довге звернення до Володимира Путіна. В кінці він звинувачує російського президента у зрадництві через байдужість, не через постачання зброї.
«Своєю байдужістю до того, що відбувається в Арцаху, ви мене зраджуєте, Володимире Володимировичу», – написав Сарік.
Все, що експортує Україна в плані зброї, є у відкритих звітах, які подаються в ООН, пояснює Михайло Самусь, заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння з міжнародних питань.
Ну а щодо «фосфорних бомб із України», каже немає сенсу аналізувати, бо це інформаційна війна.
«Ми ведемо з Росією інформаційні війни у сфері експорту озброєння, починаючи з 1991 року, ми конкуренти. А з 2014 року ми ще й воюючі сторони, тому тут те, що виходить зараз, наприклад, з вірменської чи з російської сторони – це в основному дезінформація», – зазначає Михайло Самусь.
Схожу інформацію, але щодо фосфорних бомб на Донбасі, розповсюджували раніше представники Росії. Ця інформація була спростована і визнана неправдивою, зокрема міжнародними організаціями.
Із ким Україна торгує зброєю?
Україна колись входила у десятку найбільших експортерів зброї, але тепер випала навіть з двадцятки, повідомив у жовтні директор Державної компанії «Укрспецекспорт» Вадим Ноздря.
«Безумовно, українська продукція за останні 10-15 років багато в чому втратила конкурентоспроможність. Тому що конкуренти наші не мають таких проблем в економічній і політичній площині, як має Україна. У нас було розірвано багато операційних зв'язків», – зазначає він.
Військовий експерт Михайло Жирохов у матеріалі для «Економічної правди» пояснює, що ситуація з експортом зброї кардинально змінилася після анексії Росією Криму та початку військових дій на Донбасі навесні 2014 року.
«Україна сама потребувала зброї, тому всі ресурси військової промисловості були задіяні для вирішення внутрішніх проблем. Після 2015 року становище дещо стабілізувалося, проте на колишні обсяги експорту Україні вийти не вдалося. Змінилася і структура поставок: основну частину становили високотехнологічні продукти на кшталт керованих протитанкових ракет. Зійшов нанівець бізнес торгівлі радянськими запасами – склади ґрунтовно спустошила війна», – пише він.
Основні імпортери української зброї за результатами 2019 року – Індія, Саудівська Аравія і Туреччина, згідно з аналізом масиву даних від Михайла Жернакова.
Зокрема, в жовтні Україна і Туреччина уклали низку домовленостей у військовій галузі.
Зокрема у документі йдеться про наміри сторін реалізувати спільні проєкти з будівництва бойових кораблів, безпілотників та турбінних двигунів.
