Починаючи з минулого року, Москва змінила підхід до угруповань «ДНР» і «ЛНР», мовиться у статті Міжнародної кризової групи. Після виходу американського серіалу «Чорнобиль» від HBO кількість охочих відвідати зону відчуження зросла майже втричі, пишуть на сайті американської медіакомпанії CNN. У статті британського видання The Times розповідають історію родичів загиблих внаслідок падіння літака «Боїнг-777» «Малайзійських авіаліній» рейсу МН17, збитого в небі над Донбасом у липні 2014 року.
Як Москва змінила підхід до угруповань «ДНР» і «ЛНР»? На це питання відповідають у матеріалі Міжнародної кризової групи (The International Crisis Group), неурядової міжнародної аналітичної організації.
Новий президент України Володимир Зеленський натякав і на діалог із Росією, і на каральні заходи щодо неї, але конкретних кроків майже не запропонував. У Москві перед його обранням висловлювали сподівання на «перезавантаження» відносин між Росією та Україною за його президентства, але відтоді настрої стали більш стриманими. Президент Росії Володимир Путін не привітав Зеленського з перемогою, проте на ескалацію він також не пішов.
«Замість цього, здається, Москва робить кроки для того, щоб зміцнити статус-кво на сході України», – мовиться у статті. Кремль чекає на перший крок Зеленського, переконана авторка статті, російська аналітикиня Анна Арутунян.
Таке рішення «почекати» добре вкладається в стратегію Кремля щодо східної України, яка тихо змінюється. У період із 2014 по 2018 рік Кремль військово підтримував угруповання «ДНР» і «ЛНР» (авторка, відповідно до російської риторики, називає захоплені цими угрупованнями разом із Росією території Донбасу «сепаратистськими державками») із очевидною метою дестабілізувати Україну. Але з минулого року Москва змінила підхід. Її пріоритет перейшов від військового конфлікту до допомоги «ДНР» і «ЛНР» у тому, щоб послабити їхню фінансову залежність від Росії, мовиться у статті.
Такий підхід має на меті закріпити зароджувані там інституції, дозволяючи Москві уникати більш дорогих для неї дій, як-то визнання їхньої незалежності або анексії. Більш розвинені економіки матимуть меншу потребу в російських субсидіях. Якщо ці економіки краще інтегруються з власною економікою Росії, з вигодою для кожного, тим краще, змальовує авторка позицію Москви.
Пропозиція видавати російські паспорти мешканцям сходу України також може бути частиною плану посилення економіки розкольницьких регіонів і їхніх зв’язків із Росією, мовиться у статті. І хоча українці й мають рацію в тому, що не довіряють російським намірам на сході України, поки що дії Кремля не передбачають планів ескалації, переконана авторка.
За її словами, нова адміністрація в Києві й її європейські прихильники мали б скористатися з вичікування Москви і використати цей час для створення кращої політики контактування з людьми сходу України. Києву також варто вирішити, на яких умовах він хоче вести справи із Москвою, щоб рухатися до реального миру. Адміністрація Зеленського вже робить перші спроби в цьому напрямку, такі, як пропозиція зняття торговельного ембарго. Щоправда, в Києві деякі політики вже назвали ці пропозиції капітуляцією, мовиться у статті.
Та Зеленський може довести, що вони не мають рації, каже авторка. Йому варто уникати квапливих пропозицій у надіях досягти швидкої домовленості. У будь-якому разі, Росія навряд чи піде на поступки у відповідь ближчим часом, мовиться у статті. По-друге, жодна угода не буде життєздатною без українського консенсусу щодо умов, на яких вона може виконати свої зобов’язання за мінськими домовленостями. Президент має залучити політичні партії й громадянське суспільство до формулювання пропозицій щодо перемир’я, вважає авторка.
Після виходу американського серіалу «Чорнобиль» від HBO кількість охочих відвідати зону відчуження зросла майже втричі, мовиться на сайті американської медіакомпанії CNN. Колись Чорнобиль був місцем, де сталася найстрашніша ядерна катастрофа в історії, а через три десятиліття він «стає одним із найгарячіших туристичних напрямків на планеті».
Інтерес людей до Чорнобиля зріс надзвичайно сильно, хоча сам серіал знімали у Литві. Сьогодні Чорнобиль – одне з найзабрудненіших місць у світі, і відвідати його можна лише у супроводі ліцензованого супровідника.
Існує кілька компаній, які пропонують екскурсії по зоні відчуження розміром у понад чотири тисячі квадратних кілометрів. Віктор Король, директор однієї з таких компаній SoloEast, каже, що вони зараз мають на 35% більший попит на екскурсії. Найбільш популярними є групові одноденні екскурсії, ціна яких складає приблизно 99 доларів за особу, мовиться у статті.
Компанія SoloEast возить по 100–200 відвідувачів до Чорнобиля відтоді, як американський серіал підвищив інтерес до цієї місцевості серед іноземців, мовиться у статті.
Але чи безпечно відвідувати це місце? Король визнає, що попри те, що Чорнобиль визнали безпечним, багато гостей занепокоєні через можливий рівень радіації, мовиться у статті. «Це найбільш поширене питання серед відвідувачів. Але Чорнобиль абсолютно безпечний. Інакше б уряд ніколи не дозволив туристам приїжджати», – каже він. За його словами, радіація у Чорнобилі не перевищує тієї, яку люди отримують при міжконтинентальному авіаперельоті, мовиться у статті.
Історію родичів загиблих внаслідок падіння літака «Боїнг-777» «Малайзійських авіаліній» рейсу МН17, збитого в небі над Донбасом у липні 2014 року, містить стаття британського видання The Times.
Австралійське подружжя Меріт Норріс та Ентоні Маслін втратило у катастрофі трьох своїх дітей і їхнього діда. Діти поверталися в Австралію в той час, коли їхні батьки продовжувати європейський відпочинок. Вони розповіли австралійській медіакомпанії ABC, що хотіли накласти на себе руки, коли дізналися про те, що сталося.
«Рейс із Амстердама до Куала-Лумпура в червні 2014 року був збитий ракетою російського комплексу «Бук». Як вважають, ракету запустила Росія», – мовиться у статті.
Подружжя впоралося із болем за допомогою підтримки друзів, які півроку чергували в їхньому домі, щоб не лишати їх самих. «Трагедія може стати джерелом сили. Трагедія може навчити вас тому, чому ви ніколи не хотіли б навчитися», – сказала Норріс.
Її чоловік Маслін, підприємець, який допомагає фермерам продавати свою продукцію, сказав: «Я не відчуваю гніву щодо людей, які випустили ракету. Я відчуваю щось набагато гірше – я відчуваю жалість до них».
