Скоро другий тур виборів президента. Кандидати обіцяють вам золоті гори? Але чи вистачить у них влади, щоб виконати все це у майбутніх умовах? Насправді президент може бути як другорядною, так і головною фігурою в країні. Все залежить від обставин. Але яких?
Серед багатьох інших повноважень президент може:
‒ видавати укази і розпорядження
‒ укладати міжнародні договори
‒ призначати послів
‒ надавати громадянство України
‒ присвоювати вищі військові звання
‒ помилувати засуджених
‒ призначати референдум щодо зміни Конституції (проте закону, який би пояснював, як проводити референдуми, ‒ немає).
Дуже важливо: президент – також верховний головнокомандувач і голова РНБО. Він призначає і звільняє з посад вище командування Збройних сил. Наприклад, начальника Генштабу. Якщо є загроза державі, за рішенням президента проводиться мобілізація та ініціюється воєнний стан.
Але, звичайно, не тільки за ці повноваження так активно змагаються кандидати в президенти.
Зараз Україна ‒ парламентсько-президентська республіка. Верховна Рада, президент та Кабмін на чолі із прем’єром ‒ основні політичні гравці. Однак дослідження показують, що саме український президент має найбільше влади, порівняно із країнами зі схожою формою правління. Навіть більші за угорського чи французького.
Український президент практично призначає керівників областей та районів. Керує зовнішньою політикою держави. Він може припинити рішення Кабміну, ветувати закони, а якщо будуть підстави, ще й розпустити Верховну Раду.
І ось тут починається найцікавіше. Президент має виключне право обирати своїх кандидатів у міністри оборони і закордонних справ, очільників Нацбанку, генпрокуратури й СБУ. Але саме Верховна Рада має затвердити цих висуванців президента. Без 226 голосів народних депутатів ‒ всім планам глави держави не здійснитися. Він муситиме йти на компроміси.
Якщо у парламенті немає пропрезидентської більшості ‒ можливості президента керувати країною вкрай обмежуються. Глава держави неминуче увійде в постійний конфлікт між Верховною Радою та Кабміном. А реальним керівником країни стане прем’єр, якого затверджують депутати за поданням президента.
У такій ситуації президент особливо не зможе впливати на дії уряду, але, якщо захоче, зможе ускладнити його роботу, наприклад, припинити його рішення.
Саме такий сценарій для України пророкує багато політологів у наступні роки. Адже не факт, що наступний президент зможе сформувати свою більшість у новій Верховній Раді і сконцентрувати владу у своїх руках. Попереду можлива політична криза, кажуть експерти.
Схожу ситуацію Україна вже проходила за президентства Віктора Ющенка. Його постійні обопільні конфлікти з прем’єркою Юлією Тимошенко та прем’єром Віктором Януковичем загнали країну в глибоку кризу. Тоді президент Ющенко навіть вдався до розпуску Верховної Ради.
Схожі кризові ситуації неминучі. Адже вони закладені в основі української політичної системи, кажуть політологи. Достатньо сильний президент у формально парламентсько-президентській країні створює основу для постійних конфліктів із урядом та парламентом.
Багато політиків кажуть: цю систему потрібно змінювати. Однак є й ті, хто проти цього.
