Третього серпня українцю Валентину Вигівському виповнюється 37 років. Шість з них він вже провів в російських місцях позбавлення волі: спочатку у московському СІЗО «Лефортово», а згодом у колонії суворого режиму у Кіровській області. В Україні його визнали політв’язнем і домагаються звільнення Вигівського з російської в'язниці.

З нагоди дня народження Валентина Вигівського на Майдані Незалежності у Києві влаштували акцію на його підтримку. Правозахисники, колишні політв’язні та ветерани, а також знайомі та родичі Валентина запустили у повітря паперові літачки на знак солідарності з Валентином, який змалечку захоплювався авіацією.

Батько політв’язня Петро Вигівський припускає, що саме це хобі його сина використали проти нього російські спецслужби. «Він [Валентин], як всі фанати авіації, цікавився літаками. Наприклад, крилом, двигуном чи пропелером...І видається, так я думаю, почав цікавитися тим, що Росії не подобалось», – вважає Петро Вигівський.

У грудні 2015 року Валентина Вигівського засудили до 11 років колонії за статтею «шпигунство». Про те, як затримали та засудили українського політв’язня, та які перспективи потрапити у списки на обмін – в матеріалі Радіо Свобода.

«Система його не зламала»

На акції третього серпня на Майдані Незалежності не людно. Зібралися здебільшого ті, хто особисто знав Валентина Вигівського: його родина, друзі та хороші знайомі. А також ветерани та колишні політв’язні. Серед них і режисер Олег Сенцов.

«Ця система зроблена для того, щоб принижувати, щоб ламати. Але він [Валентин] не ламається», – каже Сенцов. На акції він пригадує власне ув’язнення і віддає шану стійкості Вигівського.

Батько Валентина розповідає, що його сину пропонували уникнути ув’язнення. «Коли оголошували вирок, прокурор підійшов до нього [Валентина] і сказав: «Навіщо сидіти у в’язниці? Краще служіть Батьківщині, не важливо якій», – розповів Петро Вигівський.

Про це згадував і сам Валентин в нещодавньому листі до батьків: «Прямо якийсь дитячий садок вважати, що поміщення в погані умови на тривалий час приведе мене до бажання працювати на цю країну».

Петро Вигівський каже, що схиляння Валентина до співпраці зі спецслужбами продовжилися і після оголошення вироку. За час ув’язнення умови, в яких тримають Валентина, погіршилися. За словами сестри політв’язня Катерини Сердюк, восени минулого року його перевели до одиночної камери, а на поверсі нікого немає.

«Це дуже дивно, але виходить, що у людини така сила волі, що чим гірше роблять, тим сильнішою вона стає», – каже Сердюк під час акції на Майдані.

Історія затримання та суду

Валентина Вигівського затримали у Криму у вересні 2014 року, коли півострів вже був окупований Росією. Родині він сказав, що поїхав на виставку авіації. Проте згодом родичі з’ясували, що Валентин поїхав до Криму, аби передати гроші жінці, яка збирала кошти на лікування дідуся.

Цю жінку Валентин знав і раніше, адже вони обидва цікавились авіацією, і не один раз зустрічалися в Києві. Проте цього разу жінка переконала Валентина, що не може приїхати на материкову Україну, адже нібито працювала в російській оборонній сфері, і в’їзд в Україну їй заборонений. Пізніше під час зустрічі з родиною, Валентин Вигівський розповів, що жінка співпрацювала з ФСБ і навмисне виманила його до Криму.

Вигівський планував у Криму довго не затримуватися і не залишатися на ніч, а одразу ж повернутися потягом у Київ. Проте 18 вересня, наступного дня після поїздки Валентина у Крим, зв’язок із ним зник.

Наприкінці жовтня українське МЗС надіслало родині Вигівського лист про те, що Валентина заарештували. Після цього родина змогла контактувати з Валентином через слідчого і державного адвоката. На час слідства він перебував у СІЗО «Лефортово».

У грудні 2015 року Московський обласний суд виніс вирок Вигівському: 11 років колонії суворого режиму за звинуваченням у «економічному та військовому шпигунстві в авіакосмічній галузі Росії». На початку 2016 року його етапували в колонії у селі Утробіно Кіровської області, де він перебуває донині.

Які шанси потрапити у список на обмін?

Під час останніх обмінів полонених Вигівський до списків на обмін не потрапляв. Батько Вигівського раніше розповідав, що підтримує контакт із уповноваженою Верховної Ради з прав людини Людмилою Денисовою. Проте Петро Вигівський не знає, за яким критерієм обирають полонених у списки.

«Мені сказали, що перемовини йдуть. Яким чином, який результат, хто їх веде, я не знаю», – розповів у коментарі Радіо Свобода батько Валентина.

Радіо Свобода намагалося зв’язатися з омбудсманом Людмилою Денисовою, однак вона не знайшла часу дати коментар про перемовини щодо обміну Валентина Вигівського.

Голова ГО «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля» Ігор Котелянець вважає, що у Валентина Вигівського непогані шанси потрапити у наступний список на обмін, адже він є одним з найбільш впізнаваних політичних в’язнів, яких досі утримують в Росії або в окупованому Криму.

«Поки немає законопроєкту (про політв’язнів – ред.), всі ці люди цілком залежать від власної медійності. Ті, хто не медійний, на жаль, має найменше шансів потрапити у ці списки...У Валентина Вигівського найбільше шансів, бо з тих, хто залишився, він, мабуть, найбільш медійний», – сказав у коментарі Радіо Свобода Ігор Котелянець.