Доступність посилання

ТОП новини

Парамедик «Правого сектору» розповіла, як освоюють стандарти НАТО з першої медичної допомоги на передовій


Тетяна Тучак, парамадик 3-ї рокти ДУК ПС
Тетяна Тучак, парамадик 3-ї рокти ДУК ПС

Тетяна Тучак (позивний «Подруга ТТ») з Чернівців – мати трьох доньок й щаслива бабуся п’яти онуків, до війни мала успішний бізнес у Чернівцях. Але Тетянине життя змінили Майдан і війна: нині вона – начальник медичної служби третьої окремої стрілецької роти Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», який тримає свою ділянку фронту на Донбасі. У розмові з Радіо Свобода Тетяна Тучак розповідає про своє воєнне буття.

– Я є парамедик, медичної освіти не маю. Взагалі, у нашому з’єднанні мало хто має медичну освіту, тож ми не можемо, та й не маємо права працювати як фельдшери або медсестри. Ми є парамедики: ми вчились і вчимось дотепер, як надавати первинну медичну допомогу згідно із стандартами НАТО. А практичні навички й досвід, як ви розумієте, здобуваємо на своїх «робочих місцях».

Парамедик ДУК (Правий сектор) Тетяна Тучак
Парамедик ДУК (Правий сектор) Тетяна Тучак

Чи відрізняються стандарти надання первинної медичної допомоги, за якими діє Альянс, від тих, за якими працюють у ЗСУ, наприклад?

– Наразі не лише до нас (у добровольчі з’єднання), але й у Збройні сили України приїжджають інструктори, які проводять вишколи по тактичній медицині. Навчають, як прийнято надавати первинну медичну допомогу в арміях країн-членів НАТО.

Українське військо переходить на стандарти НАТО у тактичній медицині

Тобто, поступово українське військо переходить на стандарти Альянсу у тактичній медицині.

Вишкіл проходять і військові медики, і бійці, всі ж розуміють, що від їхніх знань життя побратимів залежить.

– Що вас найбільше хвилює?

– Не буду говорити про поранених бійців, бо ж про них можна багато розповідати. Кожен із них має свою унікальну історію, кожного з них пам’ятаю. Дехто досі підтримує зі мною зв’язок, а дехто, вилікувавшись, знову повертається на передову.

Боєць ДУК (Правий сектор) допомагає пораненому побратимові. Шахта Бутовка, 7 червня 2015 року
Боєць ДУК (Правий сектор) допомагає пораненому побратимові. Шахта Бутовка, 7 червня 2015 року

Скажу інше: до нас приходить багато молоді: це юнаки і дівчата, які замість ходити по клубах чи барах змінили своє життя й приїхали у зону воєнних дій боронити Україну. Це тішить і надихає.

Вони хочуть щось змінити, вони вивчають, як надавати першу медичну допомогу пораненим бійцям, вони хочуть бути корисними. Вдома їх чекають батьки, кохані або дружини.

Мені приємно, що ці 20-22-річні молоді люди пліч-о-пліч з нами – старшим поколінням, рятують життя захисників країни.

З чого почався ваш шлях у тактичну медицину?

– Почну з того, що я брала участь у Революції гідності, але тоді про медичні якісь речі не думала… З початком війни стала волонтером, три роки шукала, збирала, привозила й особисто в руки передавала речі, яких потребували бійці-добровольці.

А у 2016 році збагнула, що треба робити щось більше, і пішла у Добровольчий український корпус «Правий сектор».

Зліва направо: волонтер Едуард Копилов і парамедик ДУК Тетяна Тучак
Зліва направо: волонтер Едуард Копилов і парамедик ДУК Тетяна Тучак

– Як ваша родина прийняла це рішення?

– Моїм рідним і тоді і тепер – важко, але моє рішення вони прийняли з розумінням.

Я завжди їм кажу – це все ваша заслуга, як би не ваша підтримка, я би не була тут!

Вони розуміють, для чого я на передовій, чим займаюсь і підтримують мене.

Читайте ще:

Ветеран АТО Ірина Музичук: «Спочатку була волонтером-водієм у капелана, потім зрозуміла, що цього мені замало»

«У те, щоб Україна не була готова до війни, вкладались потужні ресурси» – медик Майдану, доброволець і науковець Анна Кузьмінчук​

Капелан про проблеми, які «роз’їдають» українську армію​

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG