Доступність посилання

ТОП новини

«Падіння режиму Лукашенка – кошмарний сон Путіна» – світова преса


Коллаж. 14 вересня у російському Сочі пройшли переговори Лукашенка з російським президентом Володимиром Путіним, який одним із перших привітав його з перемогою на виборах 9 серпня. Однак, коли ЦВК оголосило результати виборів – розпочалися масові протести.
Коллаж. 14 вересня у російському Сочі пройшли переговори Лукашенка з російським президентом Володимиром Путіним, який одним із перших привітав його з перемогою на виборах 9 серпня. Однак, коли ЦВК оголосило результати виборів – розпочалися масові протести.

Американський дослідницький центр Atlantic Council розмірковує над побоюваннями Володимира Путіна, що протести у Білорусі можуть наблизити колапс режиму у Росії. Польський інформаційний вебсайт Euractiv.pl стверджує, що в Україні є практика придбання фальшивих результатів тестів на коронавірус тими, хто їде до країн, які вимагають надати підтвердження, що людина не інфікована. Іспанське видання La Vanguardia пише про відновлення довіри у зовнішньополітичному діалозі України та Угорщини.

Вебсайт американського дослідницького центру зовнішньої політики Atlantic Council опублікував аналітичний матеріал «Стрімкий занепад Лукашенка постає кошмаром для Путіна».

Пітер Дікінсон пише, що таємна інавгурація Олександра Лукашенка стала шедевром такого явища, яке автоp визначає як «випадковий політичний театр». Все у цій події свідчило про брак легітимності Лукашенка. Не було жодних оголошень щодо проведення інавгурації, жодного висвітлення цієї події наживо, також не було запрошено жодного закордонного гостя.

Натомість, все обійшлося купкою обраних лояльних до режиму людей, яких поспіхом зібрали до Палацу Незалежності у Мінську в останню хвилину, пише Дікінсон. Він зазначає, що ця інавгураційна шарада мало що зробила у плані зміцнення дедалі меншої довіри до Лукашенка.

Міжнародна реакція на це була дещо стриманою, проте верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель заявив, що інавгурація відбулась всупереч волі народу Білорусі, а міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус визначив ситуацію у Білорусі як «суцільний фарс з підробленими виборами і підробленою інавгурацією». США, Канада та Україна також відмовилися визнавати інавгурацію Лукашенка.

Atlantic Council пише, що невизнання міжнародною спільнотою інавгурації Лукашенка стало ілюстрацією стрімкого сповзання білоруського диктатора до статусу парії.

Таємна інавгурація Лукашенка: що про це думають білоруси? (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:05:52 0:00

Дипломатична ізоляція Лукашенка, як наголошує автор, серйозним чином не лише послабить його позицію всередині самої Білорусі, а й заб’є на сполох у Кремлі, де події у Білорусі розглядаються як можливий сценарій заворушень у самій Росії.

Якщо Лукашенко може втратити свою легітимність настільки блискавично, наскільки міцною тоді постає позиція його колеги з групи пострадянських диктаторів, а саме Володимира Путіна?

У зв’язку з цим Росія вже змушена була втрутитися у хід подій у Білорусі, надіславши до Мінська команди кремлівських пропагандистів. Путін також надав режимові Лукашенка фахівців з питань безпеки та фінансову підтримку, водночас підтвердивши готовність надіслати російські війська до Білорусі, якщо ситуація для Лукашенка погіршуватиметься.

Втім, все це, як пише Дікінсон, мало чим допоможе розвіяти нервозність Кремля. Зрештою, досить нагальним постає питання – у разі якщо Путін опиниться у ситуації, у якій нині перебуває Лукашенко, хто саме прийде йому на допомогу?

Путін і Лукашенко стягують війська до кордонів України
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:32:01 0:00

Страх, який відчувається нині у Москві щодо поглиблення кризи у Білорусі, чітко відображає глибоко вкорінений переляк Путіна щодо можливого народного постання у Росії проти його режиму. Саме це постає вирішальним чинником у поясненні рішучої ворожості російського президента до двох пострадянських революцій в Україні 2004 і 2014 років.

Багато хто у Кремлі вважає, що успішна демократична революція у Білорусі постане кошмарним сценарієм для Москви, наблизивши можливий російський «Майдан» на крок ближче.

Зрештою, наголошує Пітер Дікінсон, блискавична втрата Лукашенком своєї легітимності у сусідній до Росії Білорусі, вказує, що колапс радянської системи ще не завершився повністю, і можливо, кульмінація цього процесу таки відбудеться у самій Росії.

Польський інформаційний вебсайт Euractiv.pl містить матеріал «Україна: туристичні компанії допомагають купляти фальшиві результати тестів на коронавірус?». Видання пише, що йдеться про документи, які дозволяють поїхати у відпустку до країн, що вимагають надання посвідчень про негативні результати тесту на коронавірус.

Зокрема, польське джерело пише, що деякі з менших українських туроператорів не пропонують напряму фальшиві довідки про негативні результати тесту на коронавірус, але натякають, що можуть «допомогти» в отриманні подібних довідок. При цьому ціна на подібні довідки коливається від 400 до 800 гривень. Польський вебсайт додає, що подібна ціна є значно меншою за ту, за яку можна пройти в Україні справжній тест на коронавірус.

Поміж країн, куди нині пускають громадян України, і де вимагають надання довідок про негативні результати аналізів на коронавірус, зокрема, є Єгипет – надзвичайно популярний напрямок відпусток серед українців. Втім, тут також йдеться і про Туніс.

Euractiv.pl водночас пише, що хоча важко по-справжньому осягнути можливі масштаби купівлі фальшивих результатів тестів на коронавірус в Україні, проте варто зазначити, що це не має масового характеру, і більшість українських туроператорів не дозволяють своїм клієнтам вдаватися до шахрайства.

Втім, самі представники туристичної індустрії України визнають, що ця проблема, попри все, існує. Польське джерело цитує Марину Казакову з українського туристичного бюро Kazakov’s Travel, яка каже, що за умов того, що в Україні існує певний попит на отримання фальшивих довідок про негативні результати тесту на коронавірус, вочевидь існує і відповідна пропозиція.

Польський вебсайт також зазначає, що загалом також не існує даних щодо того, скільки саме громадян України виїжджають за кордон, маючи на руках подібні довідки про відсутність зараження коронавірусом. З посиланням на речника української прикордонної служби Андрія Демченка, видання додає, що українські прикордонники не контролюють подібної ситуації.

Іспанський часопис регіону Каталонія La Vanguardia публікує статтю «Україна наголошує на відновленні довіри у діалозі з Угорщиною».

Барселонське видання зазначає, що міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба після зустрічі зі своїм угорським колегою Петером Сійярто підкреслив, що у діалозі на вісі Київ – Будапешт вимальовується відновлення впевненості у загальному поступі. Каталонський щоденник пише, що Кулеба, зокрема, вказав, що діалог з угорським міністром закордонних справ був доволі інтенсивним у напрямку забезпечення динамічної та ефективної взаємодії між обома країнами.

Видання нагадує, що відносини між Києвом та Будапештом погіршились наприкінці 2017 року після того, як Верховна Рада ухвалила закон про освіту, що регулює зокрема і обов'язковість отримання освіти державною мовою.

Угорщина побачила у цьому порушення прав етнічних угорців, які проживають в Україні, і з цієї причини заблокувала проведення зустрічей НАТО-Україна.

La Vanguardia додає, що у січні цього року Верховна Рада ухвалила закон про середню освіту, згідно з яким в українських школах дозволяється викладання паралельно з українською ще й мовами країн-членів Європейського Союзу.

Барселонське видання також нагадує, що у закарпатському регіоні України, вздовж кордону з Угорщиною, проживають понад 150 тисяч етнічних угорців, які становлять трохи більше ніж 12% від загальної кількості населення цієї частини України.

Часопис завершує статтю, посилаючись на слова Дмитра Кулеби, що, Україна та Угорщина досягли угоди щодо координації співпраці у здійсненні спеціальних програм, які Угорщина реалізовує в Закарпатті. Український міністр закордонних справ наголосив, що в розвитку торгівлі Київ бажає більше контактів на рівні звичайних громадян, а також інтенсифікації інфраструктурних проектів на додаток до розширення політичних контактів між Україною та Угорщиною.

Читайте ще:

У МОЗ оновили стандарти госпіталізації хворих з COVID-19​

Кулеба розповів, від чого залежить «глобальне потепління» у відносинах з Угорщиною

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG