Доступність посилання

ТОП новини

Росія: суд розгляне апеляцію на арешт Навального 28 січня


Російський опозиціонер Олексій Навальний був затриманий 17 січня відразу після повернення з Німеччини
Російський опозиціонер Олексій Навальний був затриманий 17 січня відразу після повернення з Німеччини

Суд у Росії 28 січня розгляну апеляцію на арешт опозиціонера Олексія Навального. Про це 26 січня повідомив помічник Навального Леонід Волков.

«Вчора раптом закрутилися шестерні «правосуддя», почали оформлюватися документи, і сьогодні адвокати були сповіщені про те, що апеляція на арешти була призначена на 28 січня – на післязавтра. Цілком неочікувано», – написав він у своєму Твітері.

Він долучив до допису сповіщення від Хімкінського міського суду.

Правозахисна організація «Репортери без кордонів» 26 січня закликала Євросоюз запровадити санкції проти російських урядовців після того, як під час протестів на підтримку Навального затримали понад 50 журналістів.

Натомість речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що «не буде діалогу» із учасниками «нелегальних» протестів.

Російський опозиціонер Олексій Навальний був затриманий 17 січня відразу після повернення з Німеччини, де він проходив лікування і реабілітацію після спроби отруїти його російською бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «новачок».

Читайте також: ЄС чекатиме на рішення суду щодо Навального, перш ніж вдаватися до санкцій проти Росії – Маас

Його звинувачують у тому, що під час лікування він не з’явився до інспектора, як передбачають його обов’язки як умовно засудженого. Йдеться про вирок 2014 року в справі за звинуваченням у фінансових зловживаннях, яку Навальний і його соратники називають політично мотивованою. Європейський суд із прав людини визнав, що вирок було винесено з порушенням прав Навального.

Суд над ним призначений на 2 лютого. Припускають, що його можуть тепер засудити до реального позбавлення волі на термін до 3 з половиною років.

23 січня в акціях протесту у понад 100 російських містах на захист Навального, за даними правозахисників, взяли участь до 110 тисяч людей. Хоча, за оцінкою штабу самого політика, всього може йтися про участь в акціях близько 250 тисяч росіян. Близько 3,5 тисячі людей були затримані. Акції не були узгоджені з владою. Поліція застосовувала до людей силу. Правозахисники заявляли, що серед затриманих опинилися близько двох сотень неповнолітніх. Дії російської влади проти демонстрантів засудили політики на Заході і правозахисні організації.

Попри масові затримання протестувальників на вихідних, Волков закликав людей виходити на нові акції 31 січня.

Російський опозиціонер Навальний і Україна

Восени 2014 року Олексій Навальний у відповідь на запитання про статус Криму риторично запитав: «Крим – це бутерброд із ковбасою, чи що, щоб його туди-сюди повертати?». Він визнав, що Росія порушила міжнародне право, окупувавши український півострів, але заявив, що Крим «де-факто російський».

Згодом опозиціонер зазначав, що метафора з бутербродом не найбільш вдала, але вона встигла стати крилатою.

Хоча Навальний заявляв, що Росія захопила півострів незаконно, у 2015-му в інтерв’ю російській службі Радіо Свобода і «Голосу Америки» він сказав, що «питання Криму» не вдасться швидко вирішити. Політик пояснив це тим, що там нібито мешкає 3 мільйони людей із російськими паспортами. Виходом із ситуації тоді він назвав «чесний референдум», перед яким можливість агітувати матимуть українська влада і кримські татари.

Однак вже в 2017 році Навальний заявив, що «не бачить вирішення кримської проблеми», і цю проблему, на його думку, «не вирішить ані президент Путін, ані президент Навальний».

Читайте також: «Вражений бацилою російського шовінізму». Українські оглядачі про затримання Навального​

У 2017 році Навальний визнав, що в Україні воюють російські війська, і пообіцяв вивести їх в разі перемоги на президентських виборах 2018 року (до участі в яких зрештою не був допущений). Водночас він заявляв про необхідність надати жителям Донбасу амністію та гарантії захисту від репресій.

При цьому опозиціонер у коментарі DW називав тему України «периферійною» для внутрішньої російської політики, а її обговорення – хоч і важливим, але таким, «чого хоче Путін», аби нав’язувати свій порядок денний.

XS
SM
MD
LG