Європейський союз зачекає на рішення російського суду щодо ув’язнення чи звільнення опозиціонера Олексія Навального, перш ніж вирішувати, чи запроваджувати нові санкції. Про це 25 січня повідомив журналістам міністр закордонних справ Німеччини Гейко Маас після зустрічі із головами МЗС інших держав-членів ЄС.
«Ми домовилися сьогодні почекати на рішення суду, почекати й подивитися… чи Олексія Навального звільнять за 30 днів», – сказав Маас, додавши, що «це ще не кінець».
Очільник зовнішньополітичної служби Євросоюзу Жозеп Боррель заявив, що планує відвідати Москву наступного тижня, аби закликати російську владу звільнити Навального та його затриманих прихильників. Він додав, що лідери Євросоюзу планують обговорити подальші дії щодо Росії на запланованому саміті 25–26 березня.
Читайте також: Прихильники Навального анонсували на 31 січня нові протести в Росії
Серед тих, хто закликає до розширених санкцій проти російських урядовців, відповідальних за арешти – міністри закордонних справ колишніх радянських республік Естонії, Латвії та Литви.
За словами очільника литовського МЗС Габріелюса Ландсбергіса, Євросоюз «повинен надіслати дуже чітке та рішуче повідомлення, що це (арешти – ред.) є неприпустимим».
Росія відкидає критику з боку світової спільноти та заклики звільнити Навального. 24 січня МЗС Росії звинуватив Захід у «лицемірстві» і втручанні у свої внутрішні справи.
Російський опозиціонер Олексій Навальний був затриманий 17 січня відразу після повернення з Німеччини, де він проходив лікування і реабілітацію після спроби отруїти його російською бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «новачок».
Читайте також: МЗС Росії заявило протест послу США через попередження щодо протестів на підтримку Навального
Його звинувачують у тому, що під час лікування він не з’явився до інспектора, як передбачають його обов’язки як умовно засудженого. Йдеться про вирок 2014 року в справі за звинуваченням у фінансових зловживаннях, яку Навальний і його соратники називають політично мотивованою. Європейський суд із прав людини визнав, що вирок було винесено з порушенням прав Навального.
Суд над ним призначений на 2 лютого. Припускають, що його можуть тепер засудити до реального позбавлення волі на термін до 3 з половиною років.
23 січня в акціях протесту у понад 100 російських містах на захист Навального, за даними правозахисників, взяли участь до 110 тисяч людей. Хоча, за оцінкою штабу самого політика, всього може йтися про участь в акціях близько 250 тисяч росіян. Близько 3,5 тисячі людей були затримані. Акції не були узгоджені з владою. Поліція застосовувала до людей силу. Правозахисники заявляли, що серед затриманих опинилися близько двох сотень неповнолітніх. Дії російської влади проти демонстрантів засудили політики на Заході і правозахисні організації.
Російський опозиціонер Навальний і Україна
Восени 2014 року Олексій Навальний у відповідь на запитання про статус Криму риторично запитав: «Крим – це бутерброд із ковбасою, чи що, щоб його туди-сюди повертати?». Він визнав, що Росія порушила міжнародне право, окупувавши український півострів, але заявив, що Крим «де-факто російський».
Згодом опозиціонер зазначав, що метафора з бутербродом не найбільш вдала, але вона встигла стати крилатою.
Хоча Навальний заявляв, що Росія захопила півострів незаконно, у 2015-му в інтерв’ю російській службі Радіо Свобода і «Голосу Америки» він сказав, що «питання Криму» не вдасться швидко вирішити. Політик пояснив це тим, що там нібито мешкає 3 мільйони людей із російськими паспортами. Виходом із ситуації тоді він назвав «чесний референдум», перед яким можливість агітувати матимуть українська влада і кримські татари.
Однак вже в 2017 році Навальний заявив, що «не бачить вирішення кримської проблеми», і цю проблему, на його думку, «не вирішить ані президент Путін, ані президент Навальний».
Читайте також: «Вражений бацилою російського шовінізму». Українські оглядачі про затримання Навального
У 2017 році Навальний визнав, що в Україні воюють російські війська, і пообіцяв вивести їх в разі перемоги на президентських виборах 2018 року (до участі в яких зрештою не був допущений). Водночас він заявляв про необхідність надати жителям Донбасу амністію та гарантії захисту від репресій.
При цьому опозиціонер у коментарі DW називав тему України «периферійною» для внутрішньої російської політики, а її обговорення – хоч і важливим, але таким, «чого хоче Путін», аби нав’язувати свій порядок денний.
