Доступність посилання

ТОП новини

Білоруська опозиція включила до свого санкційного списку близько 800 осіб


«Це всі, хто вчинив насильство над цивільним населенням, хто наказав вчинити насильство, і всі вони повинні будуть відповісти», – повідомила речниця Світлани Тихановської Ганна Красуліна
«Це всі, хто вчинив насильство над цивільним населенням, хто наказав вчинити насильство, і всі вони повинні будуть відповісти», – повідомила речниця Світлани Тихановської Ганна Красуліна

Білоруська опозиція включила до свого санкційного списку близько 800 осіб, повідомила 4 жовтня на телеканалі «Дождь» речниця Світлани Тихановської Ганна Красуліна.

За її словами, на зустрічах із представниками інших країн Тихановська завжди говорить про те, чого очікує опозиція від європейських лідерів та Євросоюзу в цілому.

«Ми очікуємо, що вони будуть більш рішучими в тому, щоб висловлювати свою позицію, яка, на нашу думку, є досить консолідованою. Ми бачимо, що Європейський союз ухвалив рішення про санкції, він їх запровадив. Ми розраховуємо, що санкційний список буде дуже серйозно зростати», – наголосила Красуліна.

Що стосується санкційного списку білоруської опозиції, то в ньому вже сотні людей, додала вона.

«У нас у списку вже близько 700-800 імен. Це всі, хто вчинив насильство над цивільним населенням, хто наказав вчинити насильство, і всі вони повинні будуть відповісти. У той же список потрапили ті, хто сфальсифікував вибори. Мають бути запроваджені санкції, серйозно розширені», – сказала Красуліна.

Також, за її словами, на зустрічах Тихановської з представниками Євросоюзу завжди йдеться про те, як європейські країни можуть допомогти майбутньому Білорусі. Зокрема, йдеться про допомогу студентам, допомогу в навчальному процесі, інвестиційні пакети, економічні реформи.

Як заявила Красуліна, опозиція сподівається, що іноземні країни допоможуть започаткувати діалог між білоруським народом і владою, але не просить взяти участь у цих переговорах.

«Навпаки, ми вимагаємо поважати суверенітет і наполягати на тому, що це внутрішнє питання Республіки Білорусь», – додала вона.

Красуліна також повідомила, що Тихановська зустрінеться з канцлером Німеччини Анґелою Меркель у Берліні вдень 6 жовтня, а 7 жовтня поїде до Братислави на форум Globsec, присвячений питанню європейської безпеки.

Протести у Білорусі: коротко про головне

Президентські вибори у Білорусі відбулися 9 серпня 2020 року, на той момент Олександр Лукашенко вже 26 років керував країною.

Перші акції протесту розпочалися ще до дня голосування – через арешти та недопущення до участі у виборах опозиційних кандидатів.

9 серпня, у день президентських виборів, перші офіційні екзит-поли повідомили, що, за їхніми даними, Олександр Лукашенко набрав майже 80% голосів, а Світлана Тихановська – менше від 7%.

У відповідь на це, у Мінську та інших містах Білорусі, люди вийшли на вулицю, висловлюючи недовіру до оголошених результатів.

Влада одразу вдалася до інформаційного блокування протестів: обмежили інтернет та мобільний зв'язок, а увечері перестали працювати новинні сайти.

ОМОН та внутрішні війська почали розганяти протестувальників водометами, сльозогінним газом і світлошумовими гранатами, а також, за повідомленнями правозахисників, були вистріли гумовими кулями і навіть із вогнепальної зброї;

За різними даними, силовики затримали у містах Білорусі до семи тисяч людей.

Затриманих принижували, погрожували зґвалтуванням, били, утримували у нелюдських умовах, не надавали медичної допомоги.

У відповідь на застосування сили 11 серпня протестувальники оголосили загальнонаціональний страйк, до якого приєдналися понад 20 підприємств, серед них найбільші заводи – МАЗ та БелАЗ.

Влада вдалася до адміністративного тиску на працівників підприємств і бюджетників і почала влаштовувати «акції на підтримку» Олександра Лукашенка,

Силовики змінили тактику – перестали розганяти акції, а почали хапати людей на вулицях у різних містах, намагаючись посіяти страх;

Опозиціонерка Світлана Тихановська виїхала до Литви.

8 серпня опозиція створила Координаційну раду із трансферу влади, члени якої ведуть переговори із представниками керівництва різних європейських країн.

23 вересня таємно відбулася інавгурація Олександра Лукашенка.

США, ЄС, Велика Британія та інші країни не визнали результати виборів і легітимність інавгурації Лукашенка.

Українську позицію озвучив очільник МЗС Дмитро Кулеба, за його словами, «інавгурація» Лукашенка не робить його легітимним президентом Білорусі.

Велика Британія, Канада, країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка та інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту.

Сам Олександр Лукашенко звинувачення у фальсифікації виборів та узурпації влади відкидає, він шукає підтримку у президента Росії Володимира Путіна.

Правозахисники заявляли про, загалом, 12 тисяч затриманих людей, щонайменше шестеро загиблих та сотні важко травмованих.

XS
SM
MD
LG