Доступність посилання

ТОП новини

Халепи з російським роботом «Федором» на МКС знову привернули увагу до роботів у космосі


Халепи з російським андроїдним (людиноподібним) роботом, запущеним на Міжнародну космічну станцію і ледь не втраченим, знову привернули увагу до теми роботів у космосі, тим паче – роботів-андроїдів. Для чого їх хочуть використати – і для чого вже використовують?

Російський людиноподібний робот «Федір», що сидів у космонавтському кріслі російського космічного корабля «Союз МС-14», нарешті зі своїм кораблем пристикувався до Міжнародної космічної станції. Це було зроблено з другої спроби – після того, як екіпаж МКС на іншому кораблі «Союз МС-13» здійснив ризиковану операцію ручного перестикування до стикувального вузла, в якому вийшла з ладу автоматика. Таким чином, для «Федора» звільнили вузол, працездатний в автоматичному режимі. Адже ручного керування його кораблем, ні з МКС, ні з Землі, просто не передбачили. Тож, якби не вдалася й друга спроба, корабель із роботом просто затопили б в океані.

Для чого ж було заради робота – і ще вантажу тульських пряників на борту корабля, що стало особливою погордою для мешканців російського міста Тули, – ризикувати як не життям екіпажу, то його місією? Бо ж у разі невдачі з перестикуванням людям довелося б повертатися на Землю.

Москва каже, що має на цього робота далекосяжні плани. Головний «ідеолог» цього пристрою, голова російського космічного агентства «Роскосмос» Дмитро Рогозін, запевняє, що «Федір» – чи, радше, його наступники – з часом буде працювати не лише всередині станції, а й на її поверхні, у відкритому космосі, а колись у майбутньому – і при освоєнні Росією Місяця.

Але тим часом, під час нинішнього польоту, завдання робота значно скромніші: механічно повторювати рухи космонавта-оператора, вдягненого у спеціальний костюм-екзоскелет. Також виявилися зайвими ноги людиноподібного пристрою: в космосі, за умов невагомості, вони просто не потрібні, і робот, як планується, буде працювати тільки верхньою частиною тулуба, закріплений на поясі.

Взагалі-то робота розробляли для потреб російського Міністерства надзвичайних ситуацій. Чому він «змінив спеціалізацію» з рятувальника на «космонавта» – офіційно не пояснюють.

Скептики ж пояснюють це особистими амбіціями і «піаром» Рогозіна (нагадуючи, зокрема, що Федір – це ім’я його онука), а ще – прагненням «наздогнати й перегнати» США, які свого робота запустили на МКС іще 2011 року.

Щоправда, тепер формальна назва робота – вже не людське ім’я «Федір» (рос. Федор, Фёдор), а FEDOR. Тепер це ніби абревіатура вочевидь підігнаного під нього неоковирного англійського виразу Final Experimental Demonstration Object Research, що в Росії перекладають як «Фінальний експериментальний демонстраційний об’єкт досліджень» – хоча такий «переклад» суперечить граматиці англійської фрази (там не «об’єкт досліджень», а «дослідження об’єкта»).

А в російських соцмережах досі цитують уже дещо застаріле повідомлення про здатності робота станом на 2017 рік: він, мовляв, уміє «відчиняти двері, працювати з дрилем, стріляти з пістолета, сідати в авто і квадроцикл та кермувати ними в автономному режимі». Особливі жарти викликає друге з названих умінь – після минулорічної історії з діркою в обшивці російського корабля, пристикованого до МКС – як твердив тоді Рогозін, ту дірку просвердлили «навмисно».

Реальні можливості «Федора» в космосі нині, через кілька годин після запізнілого стикування з МКС, іще не відомі. А тим часом США свого робота на станції вже випробували, повернули на Землю – і після модернізації готуються знову доставити його в космос.

Ідеться про проект «Робонавт» (Robonaut) – «робот-астронавт». Першу модель, R1, випробовували на Землі, другу, Robonaut 2 (R2), підготували для роботи в космосі. Один зі збудованих її примірників R2B ще 2011 року почав працювати на МКС, виконуючи випробувальні завдання.

На відміну від російського робота, американський прибув на станцію без «ніг». Але згодом нижні кінцівки для нього таки розробили. Тільки це радше ще одні «руки»: на кінці в них хапальні пристрої, якими робот має триматися за поручні, встановлені в МКС для пересування космонавтів та астронавтів.

Проблеми не оминули й американського робота: в нього виявився недолік у системі електричного живлення. Врешті 2018 року його повернули на Землю для ремонту і переобладнання.

Цей робот теж у майбутньому має отримати здатність працювати й поза межами космічної станції. Крім того, він має виконувати якнайбільше завдань автономно, без втручання людини, лише з періодичним контролем.

А його творці тим часом уже розробляють новіші модифікації людиноподібних роботів, що згодом замінили б нинішнього.

Один із них – R5, або Valkyrie, який (чи, радше, яку, бо роботові свідомо надали деякі зовнішні жіночі риси), як і «Робонавта», вже низку років розробляє американська Національна аерокосмічна адміністрація (NASA). Цей робот, теж, як і російський «Федір», спершу розроблений для дій у разі природних катастроф, як припускають, міг би працювати на Марсі, коли людина візьметься освоювати цю планету.

Найчастіше механізми-роботи призначені для виконання фізично важких для людини завдань і пристосовану до цих завдань форму. Наприклад, інший робот, що працює на зовнішній поверхні МКС із 2008 року, канадський Dextre, є лише тулубом із двома довжелезними «руками». 2011 року він уперше самостійно, поки екіпаж спав, розвантажив вантажний корабель, що прибув до станції. А зовсім недавно, наприкінці квітня, Dextre замінив назовні МКС блок електроживлення, що вийшов із ладу.

Роботи-андроїди чи гуманоїди, схожі за формою і рухами на людину, мають в умовах космосу інше призначення: допомагати екіпажеві у звичних справах, користуючись тими ж інструментами, що й людина. І російського «Федора», і американського «Робонавта» збираються «навчити» вміло користуватися ними. Тим часом для «Федора» запланована робота – під керівництвом космонавта-оператора – з викруткою і гайковими ключами.

А іноді «космічні роботи» бувають такими, як японський «Кіробо»: 34-сантиметрова на зріст, кілограмова на вагу людиноподібна лялька, здатна, зокрема, розпізнавати мову і сама говорити (щоправда, лише японською мовою). «Кіробо» пробув на орбіті в Міжнародній космічній станції півтора року, ставши першим у космосі «роботом-компаньйоном» – для японського астронавта, який працював на МКС.

У той час як США готують свого «Робонавта» до повторного космічного польоту, російський «Федір» – саме той, що в космосі зараз – найімовірніше, після повернення потрапить до музею, хоча він, на відміну від американських «Робонавтів», існує в єдиному примірнику. Для подальших польотів у такому разі будуть використовувати нові апарати з родини «Федорів».

Іще один цінний експонат з’явиться в музеї: та сама коробка тульських пряників, яка побувала в космосі і повернеться у вересні разом із «Федором» – неторканою. Адже їсти в умовах невагомості такий крихкий продукт небезпечно: його крихти розлетяться по всьому приміщенню станції, забиваючи повітряні фільтри і загрожуючи очам чи носам космонавтів…

Що ж до невдачі зі стикуванням «Федора», то в Росії пояснення традиційне: винні іноземці, але не самі росіяни. За словами Рогозіна, радіообладнання стикувального вузла зі складу російської системи автоматичного стикування «Курс», яке вийшло з ладу, було «не російського виробництва».

А у ЗМІ, так само традиційно, винними призначили українців. «За даними з відкритих джерел, апаратура вироблена в Україні», – пише російське агентство «РІА Новості».

І це, враховуючи технологічний рівень російського виробництва, цілком може бути правдою. Адже сам «Федір», власне, теж далеко не зовсім російський. За повідомленнями російських засобів інформації, лише половина його деталей – російського виробництва, решту за спецзамовленнями виготовляли в Японії, Німеччині, Швейцарії, США й інших країнах.

  • Зображення 16x9

    Сергій Драчук

    Почав співпрацю з Радіо Свобода з самого початку 1990-х, із 1992-го – постійно, спершу в Києві, з 1995-го – в штаб-квартирі в Празі.

XS
SM
MD
LG