Зустріч Зеленського та Путіна: що очікує Донбас, якщо вони не домовляться

Президент України Володимир Зеленський і президент Росії Володимир Путін зможуть поговорити. Зустріч у «нормандському форматі» відбудеться. Глава Російської Федерації підтвердив участь. Але наскільки продуктивними будуть ці переговори? Про це – у матеріалі журналістів проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії».

Востаннє лідери України, Росії, Німеччини та Франції збиралися разом, щоб поговорити про війну на Донбасі ще в 2016-му. Для того, щоб зустріч відбулася в 2019 році, українська влада повинна була узгодити «формулу Штайнмаєра» і відвести війська на трьох ділянках уздовж лінії фронту. Попри затримки і зриви домовленостей, усі умови виконали.

Відкриваючи 20 листопада відремонтований міст в одній з точок розведення, в Станиці Луганській, президент України Володимир Зеленський розповів, які саме питання хоче обговорити на «нормандському саміті».

«Перш за все важливо, щоб ми досягли конкретних термінів повернення всіх українських полонених. Серйозне перемир’я з серйозним припиненням вогню. Серйозне – це без жодних пострілів. Передача контролю Україні над кордоном українсько-російським. Четверте питання – можливість проведення місцевих виборів вже на території України, а не на тимчасово окупованій території України», – зазначив Володимир Зеленський.

Голова Міністерства закордонних справ України Вадим Пристайко заявив: зустріч «нормандської четвірки» – можливо, останній шанс, щоб реалізувати Мінські угоди щодо врегулювання ситуації на Донбасі. В протилежному випадку доведеться шукати інші шляхи. Однією з альтернатив може бути миротворча місія ООН на сході України. На думку міністра, Київ влаштував би компромісний варіант, за яким «блакитні шоломи» будуть розміщені на кордоні між Донбасом та Росією. Та в будь-якому випадку такий сценарій можливий тільки в тому разі, якщо з ним погодитися Кремль.

«Частиною і механізмом цього врегулювання може бути запуск операції з підтримання миру. Вона може бути запущена за одних умов, коли є згода Ради безпеки ООН. А у Радбезі, як ви знаєте, є Російська Федерація серед постійних членів, яка володіє так званим правом вето», – зауважив президент Української асоціації зовнішньої політики Володимир Хандогій.

Ймовірність розширення формату переговорів: залучення США та Великої Британії

Якщо домовитися не вийде, в команді українського президента допускають зміну формату переговорів, точніше його розширення. Голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив: до переговорів можуть приєднатися лідери США та Великої Британії. Президент Дональд Трамп публічно дав зрозуміти: готовий брати участь в саміті. Водночас через вихід Сполученого Королівства з ЄС і процес імпічменту президента США експерти вважають малоймовірною участь цих країн в переговорах.

«Велика Британія перебуває у важкій внутрішньополітичній кризі. Міжнародне значення колись потужної британської дипломатії зараз нікчемне. Ця країна зараз, на жаль, не спроможна врегулювати свої внутрішні проблеми. Не говорячи про якісь міжнародні проблеми. Щодо США, тут ситуація ще складніша. До завершення внутрішньополітичних катаклізмів у Вашингтоні, до завершення процесу імпічменту Трампа, до врегулювання питань звинувачень чи то Росії, чи то України у втручанні – це неймовірно, це малоймовірно, це неможливо, щоб США зараз погодились на їх залучення до «нормандського» переговорного формату», – вважає директор Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Філіпчук.

Можливість виходу з мінських переговорів і посилення армії

Ще один озвучений раніше сценарій – вихід з мінських переговорів і посилення армії. Про це міністр закордонних справ Вадим Пристайко говорив як про крайню міру в разі провалу мирного процесу: «Тоді ми забираємо третину нашого бюджету з пенсій, зарплат, медичного страхування, переводимо це в мобілізацію нашої армії і намагаємося захистити себе без мирного процесу».

Політологи відзначають відразу кілька ризиків, пов’язаних з таким сценарієм, і слова голови МЗС вважають радше елементом переговорів, аніж реальним планом дій.

«Ми маємо розуміти, що тоді Європа зніме санкції. Тому що ми відмовляємося від участі Європи далі у переговорному політико-дипломатичному процесі. І ще один важливий момент, що реалізація такого сценарію, вона ставить хрест на євроінтеграції, тому що ми де-факто кажемо Європі, що ми від вас відмовляємось. Я думаю, що тут якийсь більше елемент шантажу щодо Європи. Вони підштовхують цією заявою, що потрібно щось робити», – каже політолог Сергій Постоловський.

«Нормандський формат» і сподівання Зеленського

Про те, що необхідно повернутися до переговорів у «нормандському форматі» Володимир Зеленський почав говорити майже відразу після обрання навесні 2019-го. Українська сторона ще у вересні заявляла: до зустрічі готові. У Києві наполягали на проведенні саміту весь цей час. Аналітики припускають: бажання якомога швидше організувати зустріч лідерів «нормандської четвірки», можливо, приховує ще один сценарій розвитку подій на Донбасі, про який українська сторона відкрито не говорить.

«Можливо, в Офісі президента і в нашому МЗС роблять ставку на те, щоб чимшвидше продемонструвати всьому світу, що навіть з новим президентом України Російська Федерація все одно не буде домовлятися в інший спосіб, аніж це було раніше. Що вона так само не погодиться на безпекові гарантії. Але при цьому нова влада може мати козир і сказати: ну от бачите, ми хотіли, прагнули, але без безпеки, ми не будемо говорити про політику. І тоді можна буде взагалі заморозити на певний час переговорний процес і навіть Мінський процес», – зазначає політичний аналітик фонду «Демократичні ініціативи» Марія Золкіна.

Скільки загалом резервних планів у команди президента Зеленського – поки точно не відомо. Чи знадобляться вони взагалі – дізнаємося вже через два тижні. Зустріч лідерів України, Росії, Німеччини та Франції запланована на 9 грудня.

ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ ДОНБАС.РЕАЛІЇ: