Доступність посилання

ТОП новини

Кремль не може просто так взяти й віддати – експерт про українських моряків у полоні Росії


Президент Росії Володимир Путін, 21 серпня 2019 року
Президент Росії Володимир Путін, 21 серпня 2019 року

Росія готує до обміну полонених українських моряків, захоплених у Керченській протоці, і п'ятьох в'язнів-українців – Балуха, Клиха, Кольченка, Гриба і Карпюка. Про це повідомило російське видання «Комерсант» та агентство «Інтерфакс», посилаючись на свої джерела.

Чим Україна заплатить за можливий обмін? Хто підштовхнув Путіна до того, щоб дати шанс на свободу фактично першим заручникам російсько-української війни? І чи це не інформаційна провокація?

Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії говорила експерт-міжнародник, аналітик Центру міжнародних досліджень дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка Олена Снігир.

– Голова об'єднання родичів політв'язнів Кремля Ігор Калитянець 22 серпня у фейсбуці написав: «Сьогодні взагалі не коментую ЗМІ ніякі процеси, пов’язані з політв’язнями. Закликаю робити те ж саме тих, хто якось дотичний до їх захисту: родини, правозахисників, експертів, чиновників, політиків. Якщо доля людей вам важливіша, ніж увага ЗМІ до нашої персони, будь ласка, просто не кажіть нічого».

Ми намагалися зв'язатися з правозахисниками, дійсно така змова мовчання навколо цих переговорів. З вашої точки зору, чи говорить це про те, що цей великий обмін дійсно можливий?

– Я би підтримала пропозицію взагалі нічого про це не говорити. Я не буду коментувати чи можливий цей обмін, чи ні. Як я бачу, те що відбувається – це лінгвістичні вправи з боку Росії зі спробами дорожче продати ситуацію, в якій вона опинилася.

Є рішення Міжнародного трибуналу з морського права, яке передбачає безумовне звільнення, і яке вже мало бути ще 25 червня, наших 24 моряків. Тобто ніякого обміну, поступок, додаткових розмінів не повинно з цього приводу бути. Росія просто має звільнити цих людей. А далі вже можна говорити про обмін.

Однак у зв’язку з тим, що Кремль не може просто так взяти й віддати, бо російське суспільство не зрозуміє таку поступку, то навколо цього водяться хороводи. Я думаю, що вони будуть змушені віддати моряків.

Москва дуже вправна в даванні надії. Тут я б закликала не піддаватися на емоції. У нас є порядок денний, що ми маємо отримати та чого досягти, за ним і треба слідувати.

– Дійсно, опустімо за дужками питання, чи відпустять політв’язнів, поговорімо про значення цього обміну. Як ви гадаєте, це рішення Міжнародного трибуналу відпустити українських моряків якось вплинуло на цей жест?

– Я думаю, що дуже сильно вплинуло. На Росію чиниться дуже сильний політичний тиск. Це справа світових морських просторів і морського права, і Конвенцію ООН з морського права Росія підписала й ратифікувала, на яку вона сама спирається. В тому числі, апелюючи до своїх претензій на арктичний шельф. Тобто у неї дуже багато бажань, амбіцій і вона ці амбіції на морських просторах підкріплює положеннями морського права, яке вона порушила, захопивши наших моряків.

Поки Росія не вийшла з Конвенції ООН з морського права, вона змушена дотримуватися.

Олена Снігир, експерт-міжнародник, аналітик Центру міжнародних досліджень дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка
Олена Снігир, експерт-міжнародник, аналітик Центру міжнародних досліджень дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка

– А де російські амбіції в морі?

– Це окрема велика тема. Найбільше амбіцій в Арктиці. Північний морський шлях, який Росія закрила й оголосила своєю акваторією і там правовий режим, характерний для внутрішніх вод країни. Тобто Росія може не дозволити іншим судам туди запливати. Це найкоротший торговельний шлях із Азії в Європу, тому що льоди тануть, багато хто зацікавлений у цьому шляху. Другий момент – це арктичний шельф аж до Північного полюса, тобто чий прапор буде майоріти на Північному полюсі. Це теж питання і зараз заявки розглядаються в комісії ООН з кордонів Арктичного шельфу, яка у 2014 році підтвердила заявку Росії на шельф в Охотському морі.

Далі можна говорити по всіх морських російських кордонах.

– Існує думка, що Росії плювати на рішення усіх міжнародних трибуналів. А виявляється, що Морський трибунал це важіль.

– Це досить серйозно. Вони можуть із цим тягнути, і як вони це все запакують. Чи не дадуть інші держави слабину й віддадуть ще щось.

Вони створюють навколо цього хайп, піднімають інформаційну бурю. Москва завжди була дуже вміла у своїх дипломатичних вправах змішування того, що взагалі не має перетинатися.

– Олено, про можливий обмін повідомили російське видання «Комерсант», «Інтерфакс» із посиланням на свої джерела. Дуже схоже на спецоперацію, про що ви й кажете. Але цікава деталь, що співрозмовник «Комерсанта» в оточенні президента України стверджує, що домовленість про обмін була досягнута після першої телефонної розмови президентів Росії та України, який був 11 липня. Ви вірите у те, що Володимир Зеленський якимось чином домовився? Якщо це російська вигадка, то чому така?

​– Я буду відвертою. Ми не можемо тягатися зараз з Росією, ми не настільки професійні в інформаційному впливі, в інформаційній політиці, як росіяни. Ми тільки цьому вчимося. Тому ці всі інформаційні посили мають конкретних адресатів.

Інформаційний посил, що президент Зеленський якимось чином домовився з президентом Путіним спрямований на тих людей, українське суспільство, які почнуть кричати зрада, Зеленський щось пообіцяв Путіну.

Людям властиво додумувати. Дати натяк, недоговорити. І всі ці інформаційні хвилі, бомби – спецоперації. А далі ця інформація починає жити власним життям. Росія дуже майстерно проводить ці переговори. Нам здається, що вони це роблять емоційно, але ні. Це робиться холоднокровно, з певною метою викликати нашу зворотну реакцію.

Тому ми відкидаємо емоційний контекст і дивимося на порядок денний. Путін може говорити все що завгодно, російське МЗС може говорити все, що завгодно. Апріорі вони брешуть.

– Яку ціну заплатить Україна за те, що можливо Росія відпустить українських моряків та політв’язнів Володимира Балуха, Станіслава Клиха, Олександра Кольченка, Павла Гриба та Миколу Карпюка. Невідомо, чи відпустять. Чим заплатить Україна?

– Україна нічим не повинна платити. Єдине, що Україна може зробити – віддати російських в’язнів, але тільки за тих п’ятьох політв’язнів. Українських моряків Росія мала вже віддати вчора і це питання не обговорюється. Тому позиція України має бути однозначна – ніякого додаткового обміну на цих моряків бути не може.

– Так має бути. А як у реальності?

– Що зараз пропонує Росія. У неї є декілька завдань. З міжнародного треку витягти якомога більше вигоди для себе. Принаймні зменшити цю зовнішню політичну ізоляцію Путіна. Не повернеться Росія у G7, але «Північний потік» буде добудовано. Путін буде зустрічатися із західноєвропейськими лідерами, будуть вестися розмови про європейську систему безпеки. Ми маємо дивитися, важливіше Росії G7, чи «Північний потік-2». Я думаю, «Північний потік-2», а G7 може почекати декілька років.

Росії потрібно показати, що вона дотримується норм міжнародного права. Я не бачу, що Росія зацікавлена у виході з системи міжнародного права. Тому вона шукає для себе безболісні варіанти відпустити моряків. Але паралельно нічого не заважає торгуватися.

– Чому у списку українських політв’язнів у Росії серед Балуха, Клиха, Кольченка, Гриба та Карпюка немає Сенцова? Може його притримують на потім?

– Ми не знаємо, чи буде обмін. Прізвища озвучені, але вони можуть змінитися. Я б не стверджувала, що цих людей скоро відпустять. Можна робити різні припущення, чому. Можливо, у них зі здоров’ям не все так добре і росіянам не хочеться, щоб політв’язні помирали в них у в’язницях. Ми про це не знаємо. Може це випадковість. Адже могли бути інші кримські в’язні, їх досить багато.

– 29 серпня відбудеться перше засідання нової Верховної Ради. До кінця серпня, як повідомляється, Російська Федерація готова піти на цей обмін. Чи важливо для Росії якось вплинути на українську політику?

Під миротворчою риторикою Росія прикриває агресивні наміри

​– Думаю, так. Прив’язка цих дат – це якраз важливо. Росії важливо підтримувати видимість бажання урегулювати ситуацію сторони, яка не хоче конфлікту з Україною. Росія кругом з усіма партнерами намагається звинуватити Україну, що це вона гнобить своїх громадян і що вона винна, а Росія великий миротворець. Це російських порядок денний.

Що відбувається зараз. Так зване «хлібне перемир’я», яке не підтримується бойовиками, розведення сил у Станиці Луганській… Створюючи такий шум і показуючи свою добру волю, нібито йдучи на обмін. А насправді який обмін, Росія просто має відпустити усіх політв’язнів, ці люди затримані незаконно. Під цією миротворчою риторикою вона прикриває агресивні наміри.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите)

  • Зображення 16x9

    Денис Тимошенко

    Народився і виріс в Донецьку. Закінчив філологічний факультет Донецького національного університету імені Василя Стуса, магістр журналістики. У медіа – із 2008 року, співпрацював із газетами Донеччини. Після переїзду до Києва співпрацював із низкою всеукраїнських телеканалів як сценарист та журналіст. На Радіо Свобода – із січня 2016 року. Цікавлюся культурою, історією, документальним кіно.

  • Зображення 16x9

    Донбас.Реалії

    Донбас.Реалії – проєкт для Донбасу та про Донбас по обидва боки лінії розмежування. З 2014 року ми створюємо та добуваємо унікальний контент – ексклюзиви з окупованих міст і лінії фронту, відео й фото, мультимедійні репортажі, розслідування, радіо та телепрограми. 

    У соцмережах:

    – Facebook

    – Telegram

    – Instagram

    – Twitter

    – Телепроєкт Донбас Реалії на YouTube

    – Радіо Донбас Реалії на YouTube

XS
SM
MD
LG