Фенольний завод розташований у селищі Новгородське Донецької області, яке контролює українська влада. Але відстійник хімічних відходів підприємства опинився фактично на лінії фронту – це сотні тисяч тонн отруйних речовин. Якщо вони потраплять у ґрунт, у зоні ураження опиняться десятки тисяч людей, кажуть у МінТот. У матеріалі журналістів програми «Донбас.Реалії» (спеціального проекту Радіо Свобода) – історія про життя поруч із хімічною загрозою і про те, чому в зоні ризику – не тільки Донбас.
Отруйне озеро глибиною 15 метрів у трьох кілометрах від підконтрольної бойовикам Горлівки – це відстійник хімічних відходів Фенольного заводу під Торецьком. Йому майже 70 років. Останні чотири воно було фактично на лінії фронту. У цьому озері – сотні тисяч тонн отруйних речовин.
В деяких місцях почала осідати дамбаСергій Невмержицький
Директор з адміністративних питань Фенольного заводу розповідає про останній обстріл 25 липня: снаряд прилетів уже під час «вікна тиші» – його узгодили спеціально для робіт навколо відстійника.
«Щось приземлилося туди і пішло безпосередньо в сам шлам, осколків і всього іншого ми не знайшли», – розповідає про наслідки обстрілу директор транспортних і адміністративних питань Фенольного заводу Сергій Невмержицький.
Він також додає, що місцями у зв'язку з бойовими діями у Торецьку почала осідати дамба Фенольного заводу. ЇЇ необхідно час від часу укріплювати, щоб не було витоку хімічних відходів, каже Невмержицький.
Фенольний завод – у списку об'єктів потенційного ризику
У червні Міністерство з питань тимчасово окупованих територій оприлюднило звіт про екологічну ситуацію на Донбасі. Фенольний завод опинився у списку об'єктів потенційного ризику, аж до евакуації людей. За даними відомства, у відстійнику – понад 300 тисяч тонн відходів.
«У разі виникнення аварії, пов’язаної з викидом небезпечних хімічних речовин, в зону ураження підпадає населення селища міського тину Новгородське (10 тисяч осіб), міста Торецьк, Горлівка, а також територія в радіусі цих міст», – йдеться у звіті.
У тому ж звіті вказані 11 об'єктів хімічної промисловості на Донбасі. Крім заводу, є загрози від роботи металургійних заводів і затоплення шахт, у тому числі вздовж лінії фронту.
«На нашу думку, це сотні тисяч людей, від 300 до 400 тисяч, в зоні безпосередньої небезпеки, але як рахувати. Якщо ті, хто в зоні споживання води питної, так це мільйони людей – від 3 до 4 мільйонів, в залежності від того, що вважати небезпекою», – каже в коментарі для Радіо Свобода міністр з питань тимчасово окупованих територій Вадим Черниш.
ОБСЄ біля «фенольного озера»
На дорозі, яка веде до «фенольного озера» чергують машини ОБСЄ. Тут же починається селище Залізне. Місцевий житель Микола якраз вигнав стадо корів на пасовище, з якого видно відстійник хімічних відходів.
– Не відчуваєте фенолу в молоці?
– Ні, слава Богу, тьху-тьху-тьху. Ми туди не ганяємо, ось тут тільки пасемо.
«На лінії вогню тут загроза у будь-якому випадку. А те, що отруїть увесь Донбас – там же не тонна цієї хімії...», – каже ще один місцевий житель Анатолій.
Запах з фенольного відстійника вітер часто доносить до будинку Анатолія. Він показав журналістам «Донбас.Реалії» свій водопровід та водночас розповів, що «вода звичайна, тай по всьому».
Зі свердловин навколо отруйного озера час від часу беруть проби. На заводі стверджують: витоків із відстійника у ґрунтові води не було.
«Уся біда цього відстійника в тому, що він стоїть на узвишші. У випадку прориву все біжить в річку, і далі не зупинить його ніхто», – продовжує розповідь Анатолій.
Потрапляння хімікатів до найближчих водойм – це найгірший, але цілком ймовірний сценарій, визнають на заводі. Спочатку до найближчої річки Кривий Торець, потім Сіверський Донець – головний ресурс питної води Донбасу, а далі до Азовського моря.
«На території самого шламонакопичувача немає нічого, як ви бачите, ні травинки, нічого. Скрізь, де потрапляє ця вода, все відмирає», – каже Сергій Невмержицький.
«Вікно тиші»
Ми наполягали, щоб були створені зони безпеки, де через інфраструктурні об'єкти взагалі не застосовувалося б озброєнняВадим Черниш
Машина українських військових вкотре піднімається на пагорб поблизу озера хімікатів. Без представників Спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню дамбу тут не ремонтують.
«Ми є своєрідним гарантом тиші на цьому об'єкті, гарантом того, що проводити роботи тут безпечно», – стверджує прес-офіцер української сторони СЦКК Олексій Гаркуша.
«Ми наполягали неодноразово в Мінську на тому, щоб були створені зони безпеки, де через інфраструктурні об'єкти взагалі не застосовувалося б озброєння, мені здається, навіть стрілецьке, але поки це питання блокується», – пояснює міністр з питань тимчасово окупованих територій Вадим Черниш.
«Вікно тиші» навколо отруйного озера між Торецьком і Горлівкою закрилося 1 серпня. Дамбу зміцнили і зараз, запевняють на заводі, загрози зараження немає. Якщо тільки черговий снаряд її знову не пошкодить.
ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»
