В Одеській колонії №51, де опиняються уперше засуджені люди, трапилися заворушення: в’язні забарикадувалися всередині, були повідомлення про пожежу і сутички між протестувальниками та адміністрацією. Згодом поліція повідомила про взяття ситуації під контроль та початок провадження щодо дестабілізації ситуації в колонії, а прокуратура – про відкриття проваджень Державним бюро розслідувань (ДБР) за скаргами в’язнів.
Ув’язнені приводом для бунту називають масові обшуки, організовані напередодні адміністрацією колонії. Натомість, як зазначив Радіо Свобода представник омбудсмена у південних областях Олександр Остапенко, заворушення спровокувало переведення п’яти в’язнів в інші колонії кілька днів тому.
За інформацією чиновника, одного з них переводили до колонії у Харкові, що має серед засуджених погану славу. Зокрема, минулими роками Харківська правозахисна група кілька разів повідомляла про катування у тамтешніх пенітенціарних установах.
Також у квітні активісти об’єднання «Синдикат» заявляли про спробу самогубства трьох людей в Лук’янівському СІЗО нібито через намір етапувати їх до Харкова, але адміністрація ізолятора заперечила цю інформацію.
Тим часом, особливістю інциденту в Одесі є те, що у сутичках також брали участь люди з «волі», розповів Олександр Остапенко.
Була певна кількість людей, які намагалися ззовні штурмувати ворота колоніїОлександр Остапенко
«Була певна координація іззовні. Була певна кількість людей, які намагалися ззовні штурмувати ворота колонії. Ось цих хлопців затримали», – зауважив він.
Між тим, 22 травня до офісу Уповноваженого з прав людини Верховної Ради надходили скарги на умови утримання та хабарництво від ув’язнених одеської колонії.
Як зазначив Радіо Свобода представник омбудсмена Олександр Остапенко, у цій колонії була їхня перевірка 24-25 травня.
«Ми всі факти будемо перевіряти, зараз складно одразу «призначати винних», але на той момент, коли ми виїжджали в колонію, якихось фактів порушення режиму утримання не було. Принаймні, ніхто із ув’язнених про це не говорив», – сказав він.
Тим часом, капелан отець Дмитрій, який працює з ув’язненими Одеської колонії, говорить, що основними проблемами його підопічні називають харчування та медичну допомогу.
За словами священика, засуджені кажуть, що адміністрація спеціально створює їм нестерпні умови, аби вони бунтували і були підстави розформувати колонію.
Розмови про те, щоб розформувати колонію, тривають вже давно. Схоже, зараз це відбудетьсяотець Дмитрій
«Коли я прийшов сюди служити, а це було сім років тому, тут було 1300 осіб. Сьогодні – менше від 500. Розмови про те, щоб розформувати колонію, тривають вже давно. Схоже, зараз це відбудеться», – сказав він.
Радіо Свобода надіслало запит до Державної кримінально-виконавчої служби щодо ймовірних намірів закрити Одеську колонію і очікує на відповідь.
Протистояння між ув’язненими та адміністрацією тривало кілька годин. Як повідомляла поліція, внаслідок сутичок четверо тюремників зазнали травм, а також трапилася пожежа в окремих приміщеннях, яку, втім, незабаром вдалося погасити. Як розповів Остапенко, шестеро співробітників адміністрації виявились заблокованими в’язнями у приміщеннях, але потім їх відпустили.
Водночас, отець Дмитрій заперечує взяття заручників і говорить, що частина ув’язенних також зазнала травм під час цих подій, що представник омбудсмена натомість не підтверджує.
Що буде далі з Одеською колонією
За словами Остапенка, тепер установу чекає 10 діб карантину: сюди не будуть нікого переводити, випускати на волю, також буде обмежений режим відвідувань.
Після карантину прокуратура і омбудсмен проведуть нову перевірку.
Омбудсмен Людмила Денісова у Facebook написала, що заручниками були три медпрацівники і три охоронці, які перебували в локальних зонах колонії. «З колонії вивезли п’ятьох порушників режиму. Інформація про втікачів з колонії або вбитих не підтверджується», – написала вона.
У поліції заявили про початок провадження за статтею «дії, що дезорганізують роботу установ кримінальних покарань».
Перший заступник голови Національної поліції В’ячеслав Аброськін зазначив, що правоохоронці вчасно і професійно зупинили заколот в одеській колонії №51 із захопленням адмінбудівлі, який наказали вчинити «злодії у законі».
З’явилася також і заява обласної прокуратури щодо подій в Одеській колонії, яка зазначила, що вже неодноразово реагувала на порушення прав засуджених у згаданій установі.
«Лише упродовж цього року прокурори внесли 9 вказівок про усунення порушень у діяльності ПВК-51, до дисциплінарної відповідальності притягнуто 11 посадових осіб колонії. У минулому році прокурори внесли 14 документів реагування, за результатами розгляду яких до дисциплінарної відповідальності притягнуто 30 посадових осіб. Крім того, за результатами комплексних перевірок діяльності режимних установ у минулому та поточному роках прокуратурою області через Генеральну прокуратуру України внесено вказівку до Міністерства юстиції України, в якій вказані порушення у роботі колонії №51 щодо матеріально-побутового забезпечення засуджених, проведення соціально-виховної роботи та дотримання режимних вимог», – йдеться у повідомленні.
Зазначається також, що за нинішніми заявами в’язнів Державне бюро розслідувань розпочато провадження за статтями про невиплату заробітної плати, привласнення або розтрату майна, перевищення влади, службову недбалість та одержання хабара.
Спецпризначенці у колонії в Черкасах
Інцидент в Одесі, коли адміністрація колонії говорить про бунт в’язнів, останнім часом не єдиний в Україні: 28 квітня цього року у Черкаській колонії були запроваджені «додаткові режимні заходи» через заяви про бунт засуджених. Про це раніше писало Радіо Свобода.
Зокрема, через цей інцидент, за повідомленням Кримінально-виконавчої служби, на територію установи ввели спецпризначенців.
Тим часом, експерт Харківської правозахисної групи Андрій Діденко вважає, що бунту як такого там не було – а була бійка між засудженими, а спецпризначенці займалися залякуванням в’язнів.
«Ще коли на посаді заступника міністра юстиції була Валерія Лутковська, було визнано наказом незаконність цих підрозділів. І от зараз у законопроекті про пенітенціарну систему, який зареєстрований у парламенті за номером 7337, вже у законний спосіб передбачають їх залучення саме для проведення обшуків та придушення акцій непокори», – каже він.
Законопроект 7337 зареєстрований ще 2017 року, але донині на голосування не виносився. Деякі правозахисники та представники омбудсмена висловлювали критику щодо згаданої ініціативи як такої, що створює передумови порушення прав ув’язнених.
Водночас, заступник міністра юстиції Денис Чернишов називав згаданий законопроект серед прогресивних в контексті реформи пенітенціарної системи як такий, що приводить українське законодавство у відповідність до міжнародних стандартів.
