Антон Трофимович
Радіо Свобода підрахувало, що в Білорусі 77% усіх голів окружних виконавчих комітетів закінчили аграрні виші та увійшли в політику із сільського господарства. Чому ж Лукашенко призначає переважно випускників аграрних університетів для управління округами та як така кадрова політика впливає на розвиток регіонів Білорусі?
Кожен третій закінчив сільськогосподарську академію в Горках. 3% мають економічну освіту, випускників БДУ немає
Білоруссю керують колишні керівники колгоспів, які закінчили сільськогосподарські інститути та університети. Таких абсолютна більшість. Подивіться, які результати Білоруська служба Радіо Свобода отримала від власного дослідження.
(Інтерактивна інфографіка Білоруської служби Радіо Свобода)
77% голів райвиконкомів – випускники чотирьох основних сільськогосподарських університетів Білорусі. Це сільськогосподарська академія у Горках (44 особи), Гродненський державний аграрний університет (18), Білоруський державний аграрно-технічний університет у Мінську (16) та Вітебська ветеринарна академія (9).
Менш ніж чверть усіх лідерів прийшли до місцевої політики з інших університетів. Більшість із їхнього числа – випускники БНТУ. Таких шість.
Сім голів районних виконавчих комітетів закінчили економічні виші: троє – Білоруський державний економічний університет, два – Білоруський торговельно-економічний університет споживчої кооперації у Гомелі та один – Білоруський комерційний університет управління.
Перша вища освіта голів райвиконкомів (інтерактивна інфографіка Білоруської служби Радіо Свобода):
Ще п’ять голів мають педагогічну освіту. Троє з них отримали її в Мозирському педагогічному університеті. По одному в педагогічному університеті імені Танка в Мінську та у Вітебському державному університеті.
Решта вишів – технічні та енергетичні. Є один голова – колишній солдат і один – колишній міліціонер.
Серед усіх голів немає жодного випускника Білоруського державного університету – найбільшого і найпрестижнішого університету країни.
Друга вища освіта голів райвиконкомів (інтерактивна інфографіка Білоруської служби Радіо Свобода):
57% голів закінчили Академію управління при президентові. Там для чиновників створили певні спеціальності. Це називається «перекваліфікація в рамках урядового замовлення». Курси тривають від півтора до двох років. Вступні іспити проходятьусно. Навчання – заочне та дистанційне. Тобто чиновники університету повинні з’являтися особисто лише кілька разів за весь період навчання.
Разом із тим, немає жодного голови виконавчого комітету, який би мав Академію управління як перше місце навчання.
«Лукашенко залишився селянином, а містяни йому чужі»
Усіх голів райвиконкомів призначає особисто Олександр Лукашенко. І той факт, що більшістю регіонів керують випускники сільськогосподарських шкіл, не випадковий. Таку думку висловив політичний оглядач Радіо Свобода Юрій Дракахруст. За його словами, Олександру Лукашенкові зручніше працювати в оточенні людей, які мають той самий культурний та ментальний досвід, як і він сам.
«Він багато в чому залишився селянином, – каже Дракахруст.– Для нього містяни – трохи чужі. Певний комплекс щодобілоруського міста у нього зберігся з початку 90-х. А жителі села– вони для нього просто більш свої».
Випускники аграрних університетів присутні не лише на рівні району. Чотири з шести голів обласних виконавчих комітетів (75%) також навчались у Горках, Вітебській ветеринарній академії та Аграрному університеті Гродна.
«Суперечливе питання, чи називати це послідовною політикою, але кадрів із такою освітою непропорційно багато на керівних посадах у виконавчій владі», – зазначив політолог Андрій Козакевич.
Він пояснює цей вибір лідерів особливостями білоруської провінції. Для багатьох районів сільське господарство (разом із харчовою промисловістю) є важливою, якщо не основною галуззю економіки. І саме керівники сільськогосподарських підприємств розуміють, як організоване економічне та соціальне життя району.
«У такій ситуації вони є природними кандидатами на керівні посади, – каже Козакевич. – Я гадаю, що при вільних виборах багато з них також мали б успіх».
«Який він менеджер? Треба змусити людей працювати і щоб вони більш-менш тверезі ходили на роботу»
Домінування сільськогосподарських керівників – це не те, що Лукашенко вигадав останнім часом. Раніше таких людей на керівних посадах було ще більше. За словами Андрія Козакевича, у перші 10-15 років правління Лукашенка випускники аграрних вишів складали половину всього керівництва не лише на районному, а й на регіональному та національному рівнях.
«Сільськогосподарський досвід позитивно впливає на кадрові рішення на рівні адміністрації президента та облвиконкомів, – каже Козакевич. – Хоча в останні роки ця тенденція не така очевидна».
Економіст Міхал Залеський запевняє, що коріння такої кадрової політики слід шукати ще раніше – воно датується колективізацією 1930-х років. Лукашенко просто продовжує радянські традиції.
«Ми продовжуємо будувати Радянський Союз із певними опортуністичними упередженнями», – сказав Залеський.
Голови виконкому в сучасній Білорусі повинні мати можливість «вибити гроші», «освоїти бюджети» та «виконати показники». Це не те, чому навчають менеджерів чи економістів в університетахМіхал Залеський
На його думку, диплом для білоруського лідера зовсім не має значення. Голови виконкому в сучасній Білорусі повинні мати можливість «вибити гроші», «освоїти бюджети» та «виконати показники». Це не те, чому навчають менеджерів чи економістів в університетах.
«Що той диплом? Там освіти потрібно – два класи, щоб можна було читати. Йому треба змусити людей працювати. Треба дивитись, щоб не крали і щоб більш-менш тверезі ходили на роботу, – каже Залеський. – Слово «менеджер» цих людей не стосується».
Хто хоче рухатися вище, тому потрібно знати, як будувати стосунки з людьми. Це тонкі психологи, виховані за роки партійної комуністичної дисципліниМіхал Залеський
А для кар’єрного зростання в такій системі зовсім не важливі досягнення чиновника. Залеський вважає, що успішний чиновник– це насамперед добрий психолог, а не добрий фахівець.
«Вам потрібен талант. Хто хоче рухатися вище, тому потрібно знати, як будувати стосунки з людьми. Це тонкі психологи, виховані за роки партійної комуністичної дисципліни», – каже Міхал Залеський.
Містами Білорусі керують, як колгоспами
Сьогодні 7,6% усіх білоруських робітників задіяні в сільському господарстві Білорусі (за даними Белстату за 2018 рік). А лідери цієї галузі, як уже згадано вище – 77%.
Такий вигин на користь випускників сільського господарства впливає на розвиток регіонів, зазначив Антон Роднянков, директор Центру нових ідей. 77% населення Білорусі зараз проживають у містах. І саме міста є основними джерелами зростання: там створюються нові робочі місця, туди перетікають найталановитіші кадри, і там вирує соціальне життя.
«Це вимагає й інших навичок від місцевих еліт: відкритості, розуміння того, як працює сучасна економіка, вміння вести переговори з громадянами та бізнесом, – говорить Роднянков. – Вони не вчать цього в Горках».
Такої ж думки дотримується і Юрій Дракахруст.
Вони керують містами, як колгоспами. Вони дійсно відповідають культурному кодексу Лукашенка, а не культурному кодексу міст, якими вони керуютьЮрій Дракахруст
Він зазначає, що серед випускників аграрних вишів є талановиті та здібні професіонали, і не зовсім коректно було б казати, що вони неефективні менеджери.
«Але частково цим людям важко відчути специфіку функціонування міст, – каже Дракахруст. – Тож часто вони керують містами, як колгоспами. Вони дійсно відповідають культурному кодексу Лукашенка, а не культурному кодексу міст, якими вони керують».
«Це не найбільш чесна чи благородна, але все ж це політична еліта»
За словами Антона Роднянкова, сільськогосподарське домінування у виконкомах відбивається на якості регіональних еліт. Найбільш прогресивні чиновники в такій системі потрапляють у пастку кар’єрного зростання. Вони доходять до посади заступника голови виконкому – і можуть залишатися наній десятиліттями, поки боси-аграрії приходять і відходять.
Існує навіть правило: якщо ви хочете зрозуміти прогресивність міської влади – подивіться на першого заступникаАнтон Роднянков
«Існує навіть правило: якщо ви хочете зрозуміти прогресивність міської влади – подивіться на першого заступника, – каже експерт. – Багато людей із часом стають демотивованими, багато хто намагається перейти в приватний бізнес».
Виходить, що аграрні виші у Білорусі – найкращий плацдарм для політичної кар’єри. Набагато простіше зробити кар’єрний ріст у владній вертикалі з дипломом від Горківської сільськогосподарської академії чи Гродненського аграрного університету, ніж із дипломом від БДУ чи БДЕУ.
Юрій Дракахруст вважає, що голів райвиконкомів можна віднести до політичної еліти Білорусі.
«Еліта як найрозумніша, найблагородніша й найчесніша – це все ж чудова метафора, – каже експерт. – Але соціологічно це справді люди з високим соціальним статусом, зокрема, з владними повноваженнями».
Андрій Козакевич каже, що голова райвиконкому – це основний decision-maker (той, хто ухвалює рішення) у своєму регіоні.
«Щодо повноважень – він навіть близько непорівняльний із якоюсь іншою посадою і може контролювати практично всі сфери», – каже політолог.
Між лідерами існує конкуренція щодо того, хто найкраще проведе вибори. Голови райвиконкомів мають політичну підтримку Олександра Лукашенка. Вони складають переважну більшість вищих посадових осіб із «кадрового реєстру глави держави». Міхал Залеський пояснює, що це аналог радянського «кадрового резерву» – списку людей, на яких базувалася вертикаль влади. У Білорусі цим людям гарантується недоторканність.
«Люди, які перебувають у кадровому реєстрі президента, мають певні повноваження та захист, недоторканність. Наприклад, без дозволу президента вони не можуть бути затримані чи заарештовані», – казав зокрема про голів виконкомів Олександр Лукашенко.
Юрій Дракахруст вважає, що голови райвиконкомів також відповідають за остаточні показники виборів. У тому числі президентських.
«Наскільки мені відомо, між ними навіть існує конкуренція, в кого кандидати від влади, не кажучи вже про Самого, набрали більше, де була найвища явка, – каже Дракахруст. – А якщо ти в хвості – це не означає, що для населення району Лукашенко не дуже добрий. Це означає, що керівник району кепський. Бо не зрозумів без наказу, що він мусів робити».
Та й сам Лукашенко прямо говорить про відповідальність керівництва райвиконкомів та облвиконкомів за проведення виборів. Ось, наприклад, те, що він сказав про парламентські вибори під час призначення нових лідерів у регіонах у 2019 році.
«Це (результати виборів – ред.) – показник ефективності нашої влади, загалом вертикалі влади, – казав Лукашенко. – Але, як я вже не раз говорив, розслаблятися нам ні в якому разі не можна. Це була репетиція. Основна дія на нас чекає попереду».
Оригінал публікації на сайті Білоруської служби Радіо Свобода
