У бухті Севастополя днями був помічений суховантаж Antalya. Судно пришвартувалося, незважаючи на те, що всі кримські порти закриті українською владою після російської анексії півострова. Журналісти Крим.Реалії, проєкт Радіо Свобода, з'ясували, що цей суховантаж неодноразово фігурував у «чорному списку» порушників міжнародних санкцій, але продовжує здійснювати заходи в порти Криму, регулярно змінюючи прапори різних країн.
Суховантаж у бухті Севастополя зауважив кореспондент Крим.Реалії 6 вересня. Судно потрапило в кадр, коли кореспондент проводив зйомку на севастопольській набережній Корнілова. Переглядаючи отримані знімки, він зміг роздивитися назву судна.
За словами журналіста, судно заходило до бухти порожнім, це випливало з того, що ватерлінія суховантажу перебувала вище за водну гладь.
Поява іноземного суховантажу біля берегів Севастополя викликає запитання, оскільки у 2014 році уряд України закрив усі кримські порти у зв'язку з російською анексією півострова. Захід у них кваліфікуються як порушення законодавства України та міжнародних норм судноплавства, а також порушення санкційного режиму, оголошеного країнами Євросоюзу та Заходу, починаючи з 2014 року.
Вийшов з Туреччини, не дійшов до Росії
«Судно могло зайти для навантаження в Севастополь у два місця: або в зерновий термінал «Авліта» ‒ за зерновими, або в порт Інкермана ‒ для навантаження брухтом, якого зараз там багато, оскільки допилюють великий протичовновий корабель «Керч» (раніше російська влада відіслала цей корабель на утилізацію, вона розпочалася у квітні ‒ ред.), ‒ повідомив Крим.Реалії севастопольський експерт у сфері морських перевезень, який просив не називати його імені з міркувань безпеки.
За інформацією групи розслідувачів SeaKrime сайту «Миротворець», суховантаж Antalya став на завантаження до зернового терміналу, а зібране в Криму зерно має намір доправити до Лівії.
Офіційних повідомлень про присутність суховантажу біля берегів Криму немає. За повідомленнями сервісу відстеження суден MarineTraffic, стометровий суховантаж вийшов 5 вересня з турецького порту «Зонгулдак» та прямує до російського порту «Кавказ».
Остання позиція автоматизованої інформаційної системи (AIS) судна показувала, що 5 вересня суховантаж перебував у Чорному морі на траверзі Форосу. Увечері 9 вересня судно, згідно з інформацією сайту MarineTraffic, продовжувало перебувати там же.
Незважаючи на те, що судно бачили біля берегів Севастополя, захід суховантажу в порт не відображений на карті сервісу відстеження суден.
Раніше Крим.Реалії писали про подібні випадки, коли при заході в закриті порти Криму капітани суден вимикають AIS, щоб приховати це й уникнути відповідальності за порушення міжнародних санкцій.
Суховантаж був збудований у 1979 році, його вантажність ‒ 5,3 тисячі тонн. За повідомленнями MarineTraffic, Antalya ходить під прапором Камеруну. Але, як з'ясували Крим.Реалії, ця інформація застаріла.
«Ветеран списку санкцій»
Суховантаж Antalya є чемпіоном з порушення санкційного режиму в Криму, стверджує голова моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» з питань дотримання міжнародних санкцій щодо Росії у зв'язку з анексією Криму Андрій Клименко.
Зараз судно ходить під прапором Сирії. З його послужного списку видно, що судно ‒ давній порушникАндрій Клименко
За його словами, за останні роки судно змінило декілька прапорів різних країн і є постійним фігурантом «чорного списку» морських суден-порушників санкцій. Як зазначено в цьому списку, суховантаж Antalya з 2014 року заходив до портів Криму більше ніж два десятки разів, вимикаючи при цьому AIS.
«Це судно з початку року вже встигло змінити прапор. Його позбавили прапора Камеруну. Зараз судно ходить під прапором Сирії. З його послужного списку видно, що судно –давній порушник, ветеран списку санкцій. Спочатку цей суховантаж називався Jawdat M. Але 1 жовтня 2018 року його назву змінили на Antalya. За заходи в порти окупованого Криму з 27 грудня 2017 року був позбавлений прапора Танзанії, з 31 серпня 2018 року ‒ прапора Палау, з 1 липня 2019 року ‒ прапора Того і, нарешті, з 28 лютого 2020 року ‒ прапора Камеруну», ‒ розповів Андрій Клименко Крим.Реалії.
За інформацією з відкритих джерел, суховантаж Antalya обслуговується в морському агентстві Румунії, а власник судна зареєстрований на Маршаллових островах у Тихому океані.
Якщо у 2014 році порушниками санкцій стали 85 морських суден, то надалі їх кількість щороку зменшувалася, і в 2019 році склала лише 15Андрій Клименко
За словами Андрія Клименка, наразі зафіксовано 15 суден, які ігнорують санкційні обмеження в Криму. За шість років за візити в закриті порти півострова моніторингова група внесла до «чорного списку» 143 судна, які належать судновласникам з 15 країн світу.
«Якщо у 2014 році порушниками санкцій стали 85 морських суден, то надалі їх кількість щороку зменшувалася, і в 2019 році склала лише 15 ‒ тобто зменшилася майже вшестеро. Очевидно, що це наслідок небажання судновласників стикатися з наслідками порушень санкцій, одним з яких є внесення в публічні санкційні списки», ‒ стверджує Андрій Клименко.
За інформацією моніторингової групи, торік серед суден-порушників більшість належали судновласникам з країн Близького Сходу ‒ Лівану, Сирії та Єгипту.
«Судноплавство в Крим має бенефіціарів не тільки в Росії»
На думку експерта Української незалежної морської профспілки, юриста-міжнародника Бориса Бабіна, ефективним заходом проти порушень режиму санкції в Криму був би вплив на власників суден-порушників. Поки вони несуть тільки додаткові вимушені фінансові затрати. Зміна прапора, за словами Бориса Бабіна, коштує від кількох десятків до кількох сотень тисяч доларів.
На жаль, можна констатувати, що судноплавство в Крим має бенефіціарів не тільки в Росії, але й у Туреччині, і в УкраїніБорис Бабін
«У разі порушення санкцій Україна інформує про це державу, під прапором якої ходить порушник. Морські адміністрації змушені реагувати як законослухняні структури. Так порушники позбавляються прапорів і змушені їх міняти, маючи при цьому витрати. На самих судновласників вплинути складно. Вони, у першу чергу, росіяни, але ховаються за різні фейкові структури. На жаль, можна констатувати, що судноплавство в Крим має бенефіціарів не тільки в Росії, але й у Туреччині, і в Україні», ‒ пояснив він.
Борис Бабін вважає, що в такій ситуації міжнародним морським організаціям варто було б виявляти капітанів суден-порушників та оголошувати їх у міжнародний розшук, а також притягувати до кримінальної відповідальності тих, хто обслуговує ці судна, серед інших і страхові компанії.
«Усе це могло б стати додатковими важелями впливу на ситуацію. Але поки в цій схемі організації судноплавства в Крим задіяний великий бізнес, складно його зупинити», ‒ говорить він.
У Міністерстві закордонних справ України пообіцяли Крим.Реалії вивчити інформацію із заходами в Крим суховантажу Antalya, після чого буде ухвалене рішення про реагування.
Крим.Реалії намагалися, але не змогли зв'язатися з власниками судна. Ми готові надати їм можливість викласти свою позицію щодо цієї ситуації.
Довідка: З липня 2014 року уряд України офіційно припинив функціонування всіх портів анексованого Росією півострова. Гавані Криму закриті для міжнародного судноплавства.
