12 грудня – свято в Туркменистані, відоме як День нейтралітету. Цього року відзначається 25 років з того часу, як ООН офіційно визнала авторитарну державу Центральної Азії як нейтральну країну.
Туркменські чиновники, зокрема президент Ґурбанґули Бердімухамедов, сьогодні віддають перевагу терміну «позитивний нейтралітет», і це є великою справою у Туркменистані.
Це закріплено в Конституції країни, наприклад, у статті 2-й зазначено: «Постійний нейтралітет Туркменистану повинен бути основою його національної та зовнішньої політики».
Також, у статті 68-й вказано: «Президент Туркменистану є главою держави та виконавчої влади, найвищою посадовою особою Туркменистану, яка виступає гарантом незалежності держави та статусу постійного нейтралітету Туркменистану…»
Також у столиці Ашхабаді є 95-метрова Арка нейтралітету, побудована за часів правління першого президента країни Сапармурата Ніязова та увінчана його золотою статуєю, яка обертається і завжди дивиться на сонце.
Ніязов навіть наказав, щоб місяці року були перейменовані, а грудень назвати Бітарапликом, що означає «нейтралітет» туркменською мовою.
Рішення про нейтралітет
Але хоча уряд голосно та неодноразово вітає рішення ООН надати Туркменистану статус нейтралітету, насправді це не було складним питанням.
Офіційний запис 50-ї сесії Генеральної асамблеї ООН (90-го пленарного засідання) 12 грудня 1995 року свідчить про те, що на порядку денному було 81 питання, включно з угодами про роззброєння, заборонами на випробування певних видів ядерної зброї, та заборона на розробку, виробництво та накопичення біологічної зброї.
Питання щодо біологічної зброї було 80-м пунктом порядку денного того дня, за яким слідувало останнє питання – прохання Туркменистану бути визнаною як нейтральна країна.
Текст, зачитаний президентом Генеральної асамблеї, загалом звучав так: «Асамблея зараз прийме рішення щодо двох проєктів резолюцій (другим був розвиток добросусідських відносин між балканськими державами)».
А далі говорилось: «Проєкт резолюції А [про нейтралітет] був прийнятий Першим комітетом без голосування. Чи можу я вважати, що Асамблея бажає зробити схожим чином? Проєкт резолюції А був прийнятий [з ним погодились 50 із 80 присутніх країн]». І це все.
Протягом останніх 25 років це поверхове рішення про нейтралітет стало центральним елементом як внутрішньої, так і зовнішньої політики Туркменистану.
То що ж це насправді означає? Важко сказати, але коротка відповідь – небагато.
Ніязов передбачав нейтралітет як, серед іншого, спосіб перетворення Туркменистану на нейтральне місце для ворогуючих сторін, які б приїжджали для роботи над їхніми розбіжностями.
У перші п’ять років свого нейтралітету це було дійсно так, оскільки Туркменистан став приймаючою стороною для переговорів між ворогуючими сторонами громадянських війн у Таджикистані та Афганістані.
Нейтралітет та ізоляція
Проте минуло 20 років з тих пір, як хтось прийняв пропозицію Туркменистану про надання місця для розподілу «плову миру», як це колись назвав Ніязов.
Туркменські чиновники кілька разів надсилали запрошення, нещодавно пропонуючи прийняти у себе афганські мирні переговори, які зараз відбуваються у катарській Досі.
Уряд Туркменистану використав нейтралітет, щоб уникнути приєднання до багатосторонніх організацій, зокрема до організацій з питань безпеки, і в той ж самий час практично ізолював Туркменистан від зовнішнього світу.
Керівництво Ашгабату насолоджувалось чудовою ізоляцією, поки населення країни було замкнуте, отримуючи лише обмежену інформацію про світові події та цензурований і надто оптимістичний погляд на внутрішні справи, навіть коли можна легко побачити неправдиве зображення країни державними ЗМІ.
Нейтралітет не захистив Туркменистан від реального життя, а реальність зараз, коли Туркменистан готується відзначати 25-ту річницю визнання ООН нейтралітету, полягає у тому, що економіка країни перебуває у найгіршому стані з часів здобуття незалежності у 1991 році.
Постійний дефіцит продуктів харчування, недостатня кількість готівки, і зараз країна зіткнулась із найгіршою кризою системи охорони здоров’я за свою коротку історію у зв’язку із поширенням коронавірусу, тоді як уряд продовжує шокувати твердженнями, що в країні не було жодного випадку пандемії, що спустошує світ.
Кордон Туркменистану з Афганістаном більше не є безпечним, оскільки в деяких звітах стверджують, що за останні роки десятки туркменських солдатів загинули у перестрілках з бойовиками, які діяли на півночі Афганістану.
Бойовики, будучи недержавними суб’єктами, не поважають нейтральний статус Туркменистану та, згідно деякими даними, нападали і вбивали туркменських військових, щоб захопити їхню зброю.
І немає жодних ознак того, що будь-яка з цих проблем найближчим часом буде вирішена. Насправді, є ймовірність, що вони ускладняться найближчими тижнями та місяцями – «позитивний нейтралітет» залишить Туркменистан без жодних сильних союзників, які б могли допомогти тоді, коли це буде дуже потрібно. Через чверть сторіччя важко побачити хоч один аспект, у якому Туркменистан та його народ отримали перевагу через нейтралітет.
