Катастрофа АН-26
Трагедія із військовим літаком повітряних сил ЗСУ «Ан-26», що сталася 25 вересня біля Чугуєва Харківської області, залишиться в історії України жалобним днем. Із 26 загиблих 19 – курсанти Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба. Щоб відповісти на питання «Чому?», треба дочекатися завершення розслідування. Втім, людям властиво одразу намагатися шукати відповіді на те, що хвилює. Тому інтернетними мережами вже ширяться численні версії та висновки, побудовані на емоціях.
Радіо Свобода звернулося по фахову думку до експерта з питань авіації, провідного наукового співробітника Державного музею авіації України Валерія Романенка. Він одразу зазначив, що до розшифровки «чорних скриньок» стверджувати щось про причини катастрофи неможливо, але пояснив кілька моментів, які наразі активно обговорюють у суспільстві. Серед них, в тому числі, наскільки вік літака впливає на ймовірність такої трагедії, чи здатний «АН-26» сісти з одним двигуном, та чи може це спричинити заборону курсантам вильоти в такій кількості.
Наразі ж слідство перевіряє чотири версії катастрофи:
- катастрофа внаслідок технічної несправності агрегатів літального апарату;
- катастрофа внаслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків екіпажем;
- неналежне виконання службових обов’язків особами, які були відповідальними за керування польотами;
- неналежне технічне обслуговування літака та підготовки його до польоту.
Лікар Дубровський про дози коронавірусу, сюрпризи імунітету і сподівання на вакцину
Епідемія в Україні росте, ситуацію ускладнює наближення зими, коли до лікарень звертатимуться не лише з «короною», а й з грипом. Це констатував в ексклюзивному інтерв'ю Радіо Свобода лікар Євген Дубровський. Від початку епідемії він лікує хворих на COVID-19 в інфекційній лікарні Києва. Водночас Дубровський відзначає і позитив у боротьбі з наслідками коронавірусу. Медики набули корисного досвіду, як особистого, так і допомоги пацієнтам. COVID залишається небезпечною хворобою, але це – не середньовічна чума, не лихоманка ебола. Які ж симптоми COVID-19? Як саме він передається? Що дає КТ? Навіщо маски і санітайзери? Чи стане панацеєю вакцина? Допомагає чи шкодить імунітет? Чи бувають повторні випадки захворювання? На ці та інші запитання нам відповів інфекціоніст.
Крім того, пропонуємо вам розповідь про те, як поряд із COVID-19 живе гімназія під Чернівцями, та як одним пацієнтам із коронавірусом у Криму пропонують лікуватися вдома, тоді як інших відсилають спецбортом до Москви.
Далі у трьох новинах про місцеві вибори ми…
- Перелічуємо затверджені форми та кольори виборчих бюлетенів
- Звертаємо увагу на Кривий Ріг і кому може дістатися батьківщина «95-го кварталу»
- Розповідаємо, хто у Харкові кидає виклик Геннадію Кернесу
«Сімейні цінності «cлуг народу»
А далі заглиблюємось у проблему кумівства або ж непотизму, коли впливові люди призначають у владу своїх родичів. Це одна з рис незрілої політики, ризик превалювання особистих інтересів над суспільними. Володимир Зеленський цю практику обіцяв залишити в минулому. Гостро закидав Петру Порошенку цю політичну ваду, і запевняв, що за його президентства «кумівства не буде».
Але саме з друзів та бізнес-партнерів Зеленський сформував своє найближче владне оточення – «Квартал 95» частково перебрався на Банкову, частково у парламент, його друг дитинства очолив Службу безпеки України.
Як глибоко це явище поширилось серед української політики за часів президентства Зеленського – «Схеми» вирішили простежити на прикладі українського парламенту. Там народні депутати можуть, в тому числі за держкошт, наймати собі помічників. Щонайменше 15 депутатів із монофракції «Слуга народу» набрали собі в помічники батьків, братів, дружин, чоловіків. Дехто виписує родичам премії з держбюджету та підвищені зарплати.
Та, мабуть, головне – посвідчення помічника народного депутата України – це допуск до владних коридорів і статус державної ваги. «Схеми» поспілкувалися із цими депутатами, розпитуючи, чи не йде це врозріз із політичними гаслами Володимира Зеленського. І вже через тиждень до виходу матеріалу-розслідування – Верховна Рада раптово ухвалила закон, який забороняє близькими родичам ставати помічниками депутатів. А керівник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія назвав швидке ухвалення закону – прямим наслідком інтересу програми «Схеми» до цієї проблематики.
Таємна «інавгурація» Лукашенка
На тлі масових протестів та затримань, 23 вересня у Мінську відбулася «інавгурація» Олександра Лукашенка. Вперше, в історії сучасної Білорусі, церемонія «інавгурації» була проведена таємно для громадськості та не транслювалася по державному телебаченню.
Одразу після цього, низка країн світу заявили про нелегітимність «інавгурації» та самого Лукашенка, як президента. Що ж до України, то міністр закордонних справ Дмитро Кулеба у своєму твітері заявив, що проведена таємно інавгурація Олександра Лукашенка не означає його визнання легітимним главою Білоруської держави.
Що насправді, в перекладі з дипломатичної мови, означає заява очільника українського МЗС? Як така позиція відобразиться на стосунках Києва та Мінська та чи вплине це на українську економіку і безпеку? На ці питання в ефірі Радіо Свобода відповіли політолог, директор Інституту світової політики Євген Магда та дипломат, надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Білорусь (2010–2011 роки) Роман Безсмертний.
Воєнний стан і загальна мобілізація у Вірменії
Втім, не лише Білорусь прикувала увагу до себе цього тижня. Уряд Вірменії 27 вересня ухвалив рішення про запровадження воєнного стану і загальної мобілізації через активізацію бойових дій навколо Нагірного Карабаху – міжнародно визнаної частини Азербайджану, яка контролюється вірменськими сепаратистами. З обох сторін повідомляють про жертви, в тому числі і серед мирного населення. Детальніше за посиланням. Зі свого боку Азербайджан також оголосив про воєнний стан.
«Потужне досьє»: що знайшли у файлах FinCEN на українських олігархів, чиновників і президентів
Тисячі проаналізованих документів і майже два роки роботи – файли FinCEN показують, як великі світові банки допомагали переміщати і приховувати брудні гроші. У розслідуванні, над яким працювали журналісти з 88 країн, також фігурують імена українських олігархів і політиків. «FinCEN зібрав потужне досьє на українських олігархів, Дмитра Фірташа, Ігоря Коломойського, Ріната Ахметова і Петра Порошенка», – повідомила в коментарі Радіо Свобода журналістка-розслідувачка Тетяна Козирєва.
Вона була серед тих, хто працював від України над розслідуванням Міжнародного консорціуму журналістів-розслідувачів (ICIJ), який досліджував документи, отримані американським інтернет-виданням Buzzfeed News, і розповіла нам, скільки грошей пройшло через українські банки, що чекає на фігурантів файлів та чим цей витік відрізняється від попередніх
Бабин Яр як візитівка Києва і України
23 вересня у Києві відбулася презентація проєктів та онлайн музею майбутнього Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» – приватної, некомерційної освітньої організації, яка, за власним визначенням, «покликана гідно вшанувати пам'ять жертв трагедії Бабиного Яру та сприяти гуманізації людства через збереження та вивчення історії Голокосту».
Але це той самий проєкт, який містить в собі, зокрема, і російські гроші. І хоча до нього долучилися українські меценати, вчені, громадські і культурні діячі, наповнення і концепція комплексу викликала і продовжує викликати чимало суперечок, критики, а також історій, які в самому Центрі називають наклепом і міфами. Наша кореспондентка побувала на презентації діяльності Меморіального центру і запитала художнього керівника Меморіального центру, російського режисера Іллю Хржановського, чи вплинула на його роботу в Меморіальному центрі критика, з якою він стикнувся раніше, зокрема і в Україні.
Донбаська «Атлантида» Васяновича
А на завершення давайте зазирнемо у майбутнє. Принаймі це вже зробив Валентин Васянович у своєму фільмі «Атлантида». Донбас у 2025-му: спустошення, отруєні води та загиблі військові. Як рятувати цю землю? В український прокат фільм Валентина Васяновича «Атлантида» виходить 5 листопада. Його фабула виглядає лякаючою, але водночас і інтригуючою: бо здавалося б, де ще серед цієї руїни місце надії. А вона там є. Досі фільм «їздив» лише по міжнародних фестивалях, де збирав нагороди, а на вихідних на Одеському кінофестивалі відбулася і українська прем'єра. Про Донбас, який нікому б не хотілося побачити в реальному житті: знищений війною і непридатний до життя, з дуже натуралістичними картинами смерті, хоча – і відвойований, читайте у завершальному матеріалі на сьогодні.
Ваше Радіо Свобода Weekly
Радіо Свобода Weekly – усі важливі новини та ексклюзиви нашого сайту в одному листі. Надсилаємо щопонеділка о 7-й ранку якраз до Вашого сніданку. Підписатись на розсилку можна тут.
