Доступність посилання

ТОП новини

«Президентські вибори в Польщі мають європейське значення» – Адам Міхнік


Голосування на одній з виборчих дільниць Варшави під час другого туру президентських виборів у Польщі. 12 липня 2020 року
Голосування на одній з виборчих дільниць Варшави під час другого туру президентських виборів у Польщі. 12 липня 2020 року

За даними майже повністю опрацьованих бюлетенів, станом на ранок 13 липня нині чинний президент Республіки Польщі Анджей Дуда здобув перемогу в другому турі виборів. Однак, його перевага на суперником – кандидатом від опозиційної партії «Громадянська платформа» Рафалом Тшасковським є невеликою.

Відтак в історії Республіки Польщі цьогорічні вибори президента мають особливості, які перегукуються з виборами президента у 2015 році. П’ять років тому Анджей Дуда переміг (51.55%) свого суперника Броніслава Коморовського (48.45%.), здобувши перевагу в усього 3 відсотки. Ймовірно, що й офіційні результати підрахунку голосів в цьогорічних виборах підтвердять незначну перевагу переможця Анджея Дуди над суперником Рафалом Тшасковським, мером Варшави.

Анджей Дуда відразу на початку своєї другої передвиборчої кампанії заявив, що в разі обрання президентом за свою працю «відповідатиме виключно перед народом, Богом та історією».

Анджей Дуда промовляє на мітингу після оголошення перших результатів екзит-полів 12 липня, які показали його перевагу. Пултуск, Польща
Анджей Дуда промовляє на мітингу після оголошення перших результатів екзит-полів 12 липня, які показали його перевагу. Пултуск, Польща

У цій своїй обіцянці Анджей Дуда – кандидат від владної партії «Право і солідарність» – прагнув наголосити, що зі своєї позиції у ставленні до головних людських цінностей не має наміру відступати.

Проти ЛГБТ

Навіть підтвердив в риториці щодо своїх найважливіших програмних завдань – боротьбі з так званою «ідеологією ЛГБТ» (абревіатура з англійської LGBT: Lesbian – лесбіянки, Gay – геї, Bisexual - бісексуали, Transgender –трансгендери).

Зокрема, Анджей Дуда знову заявив, що категорично відкидає гомосексуальні шлюби, а також можливість надати гомосексуальним парам право на усиновлення й виховання дітей.

Дуда, як зазначають ЗМІ, також не хоче допустити поширення ідеології ЛГБТ в школах і державних установах, чим заохотив приєднатись до своїх прихильників віруючих польської католицької церкви, а таких в країні більшість.

У запалі боротьби зі своїм суперником Рафалом Тшасковським Анджей Дуда намагався його звинуватити саме у спробі «запровадження ідеології ЛГБТ до шкіл», що мало емоційний вплив на виборців.

Натомість 48-річний мер Варшави Рафал Тшасковський у своїй президентській програмі головний наголос поставив на соціальний, економічний і правовий розвиток країни.

Під час зустрічей зі співгромадянами він відкрито говорив про те, що в разі обранням президентом прагне передусім захищати життя старших за віком людей, пенсіонерів, зокрема, збільшити пенсії матерям, а також виділяти кошти на екоремонт помешкань.

Рафал Тшасковський під час виборчої кампанії виступає перед мешканцями Варшави
Рафал Тшасковський під час виборчої кампанії виступає перед мешканцями Варшави

Одним зі своїх перших важливих програмних завдань Тшасковський поставив боротьбу з будь-якими підвищеннями податків. Мер Варшави також обіцяв опрацювати особливу програму «Помешкання для молодих», яка б гарантувала молоді можливість отримати від держави певні кошти, щоб впоратись з кредитами.

Важливо також, що Рафал Тшасковські хотів поступово знизити залежність Польщі від енергетики, залежної від вугілля. При цьому він хотів би залишити вугілля стратегічним матеріалом країни.

Так само, як і в першому турі виборів, і в другому за Анджея Дуду голосували у своїй більшості старші за віком співгромадяни з невеликих міст, що переважно дає гарантію високого рівня активності на виборах. Натомість електорат Рафала Тшасковського – це люди з великих міст віком до 50 років із закінченою середньою, а також вищою освітою.

«Дві Польщі»

І ця особливість виборів президента Польщі свідчить про те, що у поглядах поляків немає єдності, щонайменше вони поділені. На думку Адама Міхника – головного редактора популярної «Gazety Wyborczej», Польща розділена давно, вже 220 років: «Завжди існували дві візії країни – одна відкрита, плюралістична, і друга – закрита, етноцентрична».

Адам Міхнік
Адам Міхнік

На цьому тлі Адам Міхнік висловив побоювання щодо розвитку подій в країнах Європи, які «заливає брутальна хвиля». Саме тому, на його думку, «президентські вибори в Польщі мають європейське значення; тому так важливо було б усунути партію «Право і справедливість» від вдади», на його думку.

Міхнік вважає, що в разі підтвердженої перемоги представника владної партії «Право і справедливість», «Польщі загрожує путінізація», а це «значить поразка права і справедливості» в країні.

Питанням міжнародної політики, зокрема, розвиткові співпраці Польщі з країнами Європейського союзу, відкриттю нових шляхів співпраці всередині Вишеградської «четвірки», побудові діалогу з країнами-сусідами цього разу особлива увага не надавалась.

Польща розділена давно, 220 років. Завжди існували дві візії країни – одна відкрита, плюралістична, і друга – закрита, етноцентрична
Адам Міхнік

Гостре суперництво і боротьба за голоси виборців засвідчили, що жоден з кандидатів до останньої миті виборчого процесу не мав твердої гарантії перемоги.

Відтак перемога Анджея Дуди з мінімальною перевагою над суперником лише свідчить про поділ поглядів поляків на майбутнє своєї країни. Як наголошує «Gazeta Wyborcza» за цих обставин особливої ваги матимуть офіційні результати виборів, які Державна виборча комісія виголосить 13 липня.

Як сказав в інтерв’ю Радіо Свобода базований у Брюсселі аналітик Міхал Барановський з Німецького Фонду Маршала, Польща нині є справді дуже поділеною.

Між двома сторонами існує глибокий каньйон
Міхал Барановський

«Між двома сторонами існує глибокий каньйон. Я туже схвильований цим аспектом. Поляризація є дуже, дуже високою. Але знову ж, це не звичний політичний процес, не звичний політичний конфлікт. Насправді, для обох сторін все є дуже глибоким. Тут ходить про цінності, про сумнів щодо патріотизму опонентів. Отже, важко собі уявити, що буде якесь національне примирення після виборів», – сказав Барановський.

З врахуванням вимог COVID-19 полякам вперше було надане право голосувати особисто на дільниці (принісши свою власну ручку для заповнення бюлетеню), або ж поштою – так званим кореспонденційним шляхом.

Важливо при цьому також, що при небувалій досі активній участі поляків у виборах президента, а в голосуванні взяли участь 68,12 відсотка виборців, в разі остаточного підтвердження програшу Рафала Тшасковського у виборах буде відомо, хто очолить опозицію.

Україна була відсутня

Анджей Шептицький, політолог Варшавського університету, в коментарі Радіо Свобода після першого туру зауважив, що «Україна здебільшого була відсутня у передвиборчій кампанії. Я б сказав, Україна здебільшого зникла з політичного порядку денного у Польщі… з минулого року».

На його думку, казати, що один кандидат за Україну, а інший – проти, не можна. Тому варто проаналізувати інші аспекти, щоб відповісти на питання про те, хто з двох кандидатів потенційно був би кращим варіантом для України.

На думку Шептицього, якщо переможе Дуда, великих змін не буде: з одного боку буде політична підтримка України, з іншого – історичні дискусії. Експерт зазначає, що останнім часом історія відіграє меншу роль після приходу Володимира Зеленського до влади в Україні.

Президент України Володимир Зеленський привітав Анджея Дуду з перемогою на виборах президента Польщі.

«Щиро вітаю пана президента Анджея Дуду з перемогою на виборах! Бажаю Польщі під вашим керівництвом подальших успіхів і процвітання. Запрошую вас відвідати Україну з візитом для продовження нашої плідної співпраці. Разом ми сильніші», – написав Зеленський у Twitter.

  • Зображення 16x9

    Оксана Пеленська

    Авторка матеріалів для Української редакції Радіо Свобода впродовж багатьох років. Займаюсь історією української еміграції в міжвоєнній Чехословаччині. Закінчила славістику у Львівському університеті імені Івана Франка (1970 рік, диплом з відзнакою), протягом 1986–1989 років навчалась в аспірантурі Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України. У 1992 році – стипендія Гетті Фундації (Getty Foundation, USA). До 1992 року працювала вченим секретарем Львівської національної галереї мистецтв. Протягом 1993–1995 років – керівник канцелярії посольства України в Чеській Республіці.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG