У Росії Лефортовський суд Москви заарештував на два місяці журналіста «Коммерсанта» і «Ведомостей» Івана Сафронова, який останні два місяці працював радником глави «Роскосмосу» Дмитра Рогозіна. Його підозрюють у державній зраді. Сафронов був затриманий уранці 7 липня співробітниками управління «П» ФСБ Росії, яке займається контррозвідкою в промисловій галузі. Його підозрюють у передачі чеським спецслужбам секретних даних «щодо військово-технічного співробітництва з країнами Африки, а також діяльності ЗС РФ на Близькому Сході в 2017 році». Журналістська спільнота проводить акції протесту в центрі російської столиці.
Довідка про затриманого в Росії журналіста Сафронова
30-річний Іван Сафронов (молодший) – колишній спеціальний кореспондент «Коммерсанта», син загиблого при нез'ясованих обставинах у 2007 році військового оглядача газети Івана Сафронова-старшого.
- У травні 2019 року Сафронова-молодшого звільнили із «Коммерсанта» після публікації статті про можливу відставку голови Ради Федерації Росії Валентини Матвієнко.
- Звільнення спровокувало кризу в редакції, весь відділ політики звільнився разом із Сафроновим.
- У Росії останнім часом багато гучних процесів за звинуваченнями у державній зраді. Так 2 липня 2020 року Санкт-Петербурзький міський суд засудив військового експерта Володимира Нейолова до семи років колонії суворого режиму за звинуваченням у державній зраді.
- Однак це перший за останні 20 років у Росії випадок звинувачення журналіста у державній зраді.
За статтею 257 КК РФ про держзраду Сафронову загрожує до 20 років позбавлення волі. Своєї провини журналіст не визнає.
Сафронов був акредитований у групі кореспондентів, які висвітлюють роботу Володимира Путіна – так званому кремлівському пулі. Це, зокрема, означає, що його регулярно перевіряла Федеральна служба охорони.
Затримання Сафронова прокоментував прессекретар Путіна Дмитро Пєсков. Він заявив, що публікації журналістів на захист Сафронова «базуються на емоціях», а не на результатах роботи контррозвідки. За його словами, неправильно «орієнтуватися» на думки «окремих журналістів при визначенні відкритості судового процесу та змінювати чинний закон, тому що він пов'язаний «із секретністю». Він вважає, що цю справу треба залишити «на розгляд суду».
Газета «Коммерсант» випустила заяву на підтримку Сафронова. У тексті мовиться, що журналіст «справжній патріот Росії», а звинувачення в зраді Батьківщини в його випадку «виглядає абсурдним».
За останній рік Сафронов повідомляв подробиці про катастрофу атомного підводного човна «Лошарик», таємне присвоєння главі РОСТЕХу Сергію Чемезову звання Героя Росії і про позаштатну ситуацію на стратегічних навчаннях «Грім-2019».
У червні 2019 року ТАСС повідомляв про плани порушити проти «Коммерсанта» адміністративну справу через замітку Сафронова. Газету хотіли притягнути до відповідальності за розголошення даних, що становлять державну таємницю. Причини порушення справи не називалися, але з сайту «Коммерсанта» була видалена стаття про контракт на поставку в Єгипет винищувачів Су-35. Після її публікації держсекретар США Майк Помпео погрожував Єгиптові санкціями в разі купівлі російських літаків, звертало увагу видання The Bell.
Відео Російської служби Радіо Свобода:
Адвокат Олег Єлісєєв, який представляє інтереси Івана Сафронова, не міг потрапити в будівлю Слідчого управління ФСБ у Москві. Про це в телеграмі повідомив у день затримання Сафронова його колега Сергій Бадамшин. Йому кажуть, що журналіста туди не доставляли.
Через кілька годин після затримання колеги і знайомі Сафронова прийшли на Луб’янку з одиночними пікетами на підтримку журналіста. За останніми даними, затримані 28 осіб. На них складають протоколи за частиною 5 статті 20.2 КоАП (порушення правил порядку проведення пікетування), яка передбачає до 20 тисяч рублів штрафу, і за статтею 20.6.1. КоАП (невиконання правил поведінки при загрозі НС).
Найвідомішою з затриманих є Ксенія Собчак, колишня кандидатка на президентських виборах 2018 року в Росії. Вона приїхала на Луб'янку в футболці з написом «Свободу Івану Сафронову».
«Скринька Пандори відкрита»
Колишній колега заарештованого з «Коммерсанта», а нині журналіст російської служби «Бі-бі-сі» Ілля Барабанов називає затримання журналістів дуже небезпечним прецедентом для всіх колег по цеху.
На його думку, очевидно те, що переслідування Івана Сафронова ніяким чином не пов’язане з його роботою в останні місяці в «Роскосмосі», хоча б тому, що з обшуком «одночасно прийшли і до його колишньої дівчини Таїсії Бекбулатової, з якою він зустрічався під час роботи в «Коммерсанте».
«Очевидно, що розробляти Івана почали ще під час його роботи журналістом. А значить, збір інформації, тобто наш прямий професійний журналістський обов'язок, перетворюється в Росії в державну зраду», – каже Барабанов в інтерв’ю Російській службі Радіо Свобода.
Він уважає, що зараз усі журналісти – як професійне співтовариство – повинні вимагати від силових служб, щоб вони пояснили, «на якій підставі журналіст Іван Сафронов став у їхньому розумінні державним зрадником».
Журналістська солідарність
Із Барабановим погоджується і юрист «Команди 29» Іван Павлов, який кілька разів брав участь у справах про держзраду:
«Група ризику об'єднує всіх тих, хто так чи інакше працює з інформацією і має якісь міжнародні зв’язки із зарубіжними колегами. І вчені, і журналісти, і цивільні розслідувачі, і правозахисники – всі вони входять до групи ризику. Я дивувався, що серед обвинувачених за 275-ю статтею так довго не було нікого з журналістів, але здивування тривало недовго. Сьогодні ми маємо приклад з Іваном Сафроновим, а це значить, що ось ця скринька Пандори відкрита, влада вже не вважає журналістів за якусь недоторканну касту і буде переслідувати всіх тих, хто, так або інакше, входить у названу мною групу ризику», – прокоментував адвокат ситуацію для Радіо Свобода.
Справи про держзраду не розголошують
Подробиці справ про держзраду рідко стають відомі широкому загалу в Росії: за законом вони повинні бути засекречені, а суди по них відбуваються в закритому режимі. Сафронов не перший журналіст, якого звинувачують за 275-ю статтею. У 1997 році був заарештований журналіст Григорій Пасько, якого захищав уже згаданий адвокат Іван Павлов. Журналіст нібито намагався вивезти до Японії відомості, що містять державну таємницю. У грудні 2001 року його визнали винним у державній зраді у формі шпигунства і засудили до чотирьох років позбавлення волі.
В інтерв’ю телеканалові «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», Григорій Пасько говорив, зокрема, про схожість, на його думку, тієї справи з ним із нинішньою справою Сафронова.
«Якщо ми беремо не матір із сімома дітьми, яка випадково зняла щось із поїзда, а саме журналіста, тому що у нього можна вилучити статті, тексти –якесь «м’ясо» для того, щоб наростити хоч щось у кримінальній справі. Журналіст у цьому сенсі об’єкт благодатний.
І дуже добра для ФСБ зараз нова редакція статті 275, яка лежала, дрімала, як зміюка, з осені 2012 року. Вона дуже узагальнена, дуже розмита, вона дуже неконкретна, і за нею можна журналістів вільно садити в тюрму, бо раніше не можна було, – каже журналіст, згадуючи, – Раніше, якщо тобі таємниця була довірена третьою особою, то журналіст не підпадав під звинувачення, а [підпадала] та особа, від якої йому стали відомі ці відомості. А зараз можна і журналіста».
«Цю вакханалію – переслідування журналістів –треба було доводити якимось чином до кінця ще років 15-20 тому, коли передбачали внести в законодавство посилення перешкоджання роботі журналістів – посилити цю статтю 244 закону про ЗМІ – цього не сталося, – каже Пасько, – а зараз журналістів обкладають прапорцями, заганяють у якісь загони: про це не пиши, про це не кажи. Це треба припиняти. Це ідіотизм і цькування журналістів, і цькування професії».
Сафронов-старший загинув за дивних обставин
Батько Івана Сафронова, Іван Сафронов-старший, теж був журналістом «Коммерсанта». Він готував публікацію про можливі поставки російської зброї на Близький Схід. За тиждень до загибелі журналіст прилетів у відрядження до Об’єднаних Арабських Еміратів на міжнародну виставку озброєнь, де збирався перевірити інформацію про продаж партії винищувачів Су-30 до Сирії і зенітних ракетних комплексів С-300В в Іран.
Поставки мали йти таємно через Білорусь. У редакцію Сафронов повідомив, що йому вдалося знайти підтвердження цих та інших угод. Повернувшись із відрядження, він працював над текстом, але не закінчив його: 2 березня 2007 року Сафронов-старший розбився, випавши з вікна під’їзду. Була порушена кримінальна справа за статтею «доведення до самогубства», але слідство нібито не знайшло криміналу. Родичі та колеги Сафронова не вірили, що він міг накласти на себе руки.
Після анексії Криму справ про держзраду в Росії побільшало
Із 2009 року, тобто з тих пір як Верховний суд Росії почав публікувати статистику щодо застосування статті 275, було винесено 70 вироків у справах про держзраду. Їхня кількість різко, майже в два рази, зросла в 2014 році після анексії Криму і початку бойових дій на Донбасі, але вже в 2017-му знову повернулася до середніх позначок.
- Найчастіше за 275-ю статтею судять військових і силовиків, у тому числі колишніх, – на них припадає більша частина справ про держзраду.
- На другому місці – вчені та науковці.
- За 20 років у цих справах було винесено один виправдувальний вирок, ще в трьох випадках розслідування було припинено.
Серед них справа Світлани Давидової: жінку намагалися судити за телефонний дзвінок в українське посольство, під час якого вона повідомила, що військова частина біля її будинку стоїть порожня, а солдатів, імовірно, відправили на Донбас.
Атаки на представників преси частішають
Напередодні затримання Сафронова була засуджена за статтею про виправдання тероризму псковська журналістка Світлана Прокоп’єва за статтю з точкою зору про теракт у будівлі ФСБ.
За даними дослідження фонду «Справедливість для журналістів», у порівнянні з 2017 роком в Росії на 67% збільшилася кількість атак на представників преси з використанням юридичних і економічних механізмів (нападу, затримання на масових акціях, порушення кримінальних і адміністративних справ). За словами авторів дослідження, «Росія залишається країною, в якій робота журналіста пов’язана з підвищеними ризиками для життя, здоров’я і свободи». З 2017 по 2019 роки втратили життя як мінімум 15 російських працівників ЗМІ, одна людина безслідно зникла, а число фізичних нападів на журналістів збільшилося на чверть за останні три роки.
При цьому, за даними експертів, основним джерелом атак на журналістів у Росії є саме представники влади – на них припадає 68% усіх нападів.
Посольство США в Росії вважає, що переслідування журналістів у цій країні схоже на кампанію проти свободи преси. У відповідь їхні колеги з російського МЗС написали англійською: «Займайтеся своїми справами» («Mind your own business»).
У публікації використані дані Російської служби Радіо Свобода і телеканалу «Настоящее время»
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
