«Армія Власова і бойовики на Донбасі: чому не кожну війну всередині країни можна назвати громадянською» – у публікації під таким заголовком газета «Україна молода» пише, що навіть коли люди однієї національності воювали з різних боків фронту, це не завжди можна назвати громадянською війною.
Автор статті Євген Шульга нагадує, що у війні 1941–1945 років мільйони громадян СРСР воювали з обох боків фронту. Етнічні росіяни родом із російських земель в армії Власова воювали проти росіян. Робітники і селяни проти Робітничо-селянської червоної армії. Громадяни СРСР воювали проти громадян СРСР. То що це було, як не найсправжнісінька російсько-російська громадянська війна? Чи може, це була «сталінсько-власовська війна»? – цікавиться дописувач. А у цьому «внутрішньому конфлікті» одному з учасників, «слабшому», «пригнобленому», лише допомагали «добровольці з усієї Європи».
Навівши ще кілька паралелей, дописувач наголошує, що той факт, що проти СРСР воював мільйон його колишніх громадян, не робить війну 1941–1945 років «громадянською», а гітлерівських окупантів – «миротворцями».
Як і той факт, що проти України у бандах «ДНР-ЛНР» воюють колишні громадяни України, не робить російську агресію «внутрішнім конфліктом».
Україна проти своїх громадян не воює, констатує дописувач. «Вона захищає свою землю і свій народ від російсько-путінських окупантів та їхніх посіпак із місцевих колаборантів, зрадників. Усі оті «ополченці ДНР-ЛНР» – то всього-на-всього наші «власовці», – зауважує дописувач.
Уряд планує скасувати ЗНО, чим ставить під загрозу рівноцінний доступ до вищої освіти, стверджує газета «День». Видання пише, що цьогорічна вступна кампанія – під ударом. Випускники та їхні батьки розгублені, те, до чого готувалися останні місяці чи роки, тепер невідомо, чи відбудеться взагалі.
Газета, посилаючись на думки освітян, наголошує, що відмова від ЗНО вигідна лише тим, хто звик до старої системи, коли до вишів вступали через зв’язки та через гроші, а реальні знання мало кого цікавили.
«Щоб зламати цю зашкарублу і неякісну систему вступу ще у 2004 році Україна почала перехід на зовнішнє незалежне оцінювання», – зазначають газетярі. І наголошують, що відмова від накопиченого за 16 років досвіду – це величезний крок назад, а ще – це втрачений шанс для тих, хто розраховував отримати вищу освіту в Україні та потрапити до університету на абсолютно рівних з усіма умовами. Заголовок статті – «Підрізані крила».
(ПРИМІТКА: У Міністерстві освіти і науки України «навіть теоретично» не розглядають скасування зовнішнього незалежного оцінювання, заявила Радіо Свобода тимчасова виконувачка обов'язків міністра освіти і науки Любомира Мандзій. «Зараз ми працюємо над забезпеченням пунктів тестування засобами детального захисту, дезінфекторами, антисептиками для того, щоб провести ЗНО з 25 червня...» – зазначила вона.)
Про недалекоглядну і далеко не завжди продуману проукраїнську позицію деяких представників чинної влади пише газета «Україна молода». Автор статті, експерт iз питань безпеки, генерал-лейтенант Василь Богдан зазначає, що почастішали спроби перекласти відповідальність за незаконну анексію Криму та збройну агресію на Донбасі з Росії на українське керівництво періоду 2014-2018 років.
Загрозливими для українського православ’я є, на думку дописувача, спроби вельможних владних місіонерів Московського патріархату блокувати об’єднавчий процес християн східного обряду навколо ПЦУ та реалізацію вимог чинного законодавства з ідентифікації Російської православної церкви в Україні.
«Нації потрібно нарешті усвідомити, що надання Вселенським патріархом Варфоломієм томосу ПЦУ є для України рівнозначним Хрещенню Русі Київським князем Володимиром», – наголошує автор.
Також дописувачу «вкрай дивною, якщо не капітулянтською, виглядає заява спікера Разумкова про необхідність внесення змін у закон про державну мову для розширення квот російській мові, й це начебто сприятиме поверненню тимчасово окупованих територій у склад України».
Дошкульним гальмівним чинником українського відродження є фактичне припинення процедури декомунізації та законодавчого унормування покарань за колабораціонізм. «Не лише в столиці, а й у низці населених пунктів країни ще залишаються символи комуно-радянської епохи, що надихають контрреволюціонерів на реванш», зазначає експерт. Стаття називається «Реваншистський демонтаж: як Зе-команда «зливає» Україну».
Дописувач також вважає, що у владної команди немає чіткої стратегії звільнення в осяжній перспективі тимчасово окупованих українських територій.
Натомість газета «День» переконує, що «останнім часом Україна веде більше активну політику на дипломатичному фронті з питань деокупації наших територій». В чому це проявляється, розповів міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
«Ми зосереджені на трьох речах. Перша – це наступальна дипломатія. Це означає, що не ми чекаємо, поки Росія щось запропонує або спробує нав’язати, а пропонуємо, ініціюємо, створюємо ситуації, на які вимушена реагувати Росія, а не навпаки», – наголошує міністр.
Другий елемент – це посилення міжнародного тиску. І третій елемент – це різка активізація просування питання Криму на міжнародній арені.
Однак, як зазначає газета, поки всі ініціативи української сторони наштовхуються на протидію Москви, яка звинувачує Київ у тому, що українська сторона не виконує свої зобов’язання за Мінськими домовленостями. Докладніше йдеться в статті «А чому б не спробувати?»
