Якщо Росія добудує «Північний потік-2» – чого чекати Україні?

У США не виключають можливості запровадження нових санкцій проти газогону «Північний потік-2», повідомляє німецьке видання «Handelsblatt». Таку заяву американського посла в Берліні навели, коли російський трубоукладач «Академік Черський» прибув до місця будівництва другого «Норд Стріму». Лишилося прокласти 6% труб. Прокладання цього газогону в обхід України заморожене з кінця минулого року саме через санкції США. Чи добудує його Росія і як це вдарить по Україні?

НОВІ САНКЦІЇ?

У США не виключають можливості запровадження нових санкцій проти газогону «Північний потік-2». Таку думку посла США в Німеччині Річарда Гренелла, який завершує свою дипломатичну каденцію у Берліні, оприлюднило напередодні німецьке видання «Handelsblatt». «Подальші санкції мають двопартійну підтримку. Незважаючи на виборчу кампанію, законодавство може бути швидко ухвалене», – наводить видання слова дипломата. Він не пояснив, якими саме можуть бути нові обмежувальні заходи від США. За версією «Handelsblatt», мова може йти про санкції на адресу фірм, які обслуговують газогін, або компаній, які братимуть газ із Росії.

Підтвердження з боку США цих припущень німецького видання не було. Але в будь-якому разі укладання труби із Росії до Німеччини в обхід України призупинено пів року – після вже запроваджених американських обмежень. Хоча раніше його планували добудувати до кінця 2019 року. Із 2460 кілометрів «Північного потоку-2» лишилися доукласти 160 кілометрів – тільки 6% труб. Наприкінці минулого року президент США Дональд Трамп підписав закон про оборонний бюджет із положенням про санкції проти «Північного потоку-2», зокрема проти компаній, задіяних у цьому проєкті. У США вважають, що втілення цього проєкту посилить залежність Європи від Росії, а також загрожуватиме стабільності економіки України, бо дозволить Москві у майбутньому відмовитися від транзиту блакитного палива через Україну.

Після обмежень з боку США швейцарська компанія «Allseas» відкликала свій трубоукладач. Але Росія не відступає від намірів добудувати «Північний потік-2». Про це не один раз заявляли і президент Росії Володимир Путін, й інші російські керівники. Зокрема, днями на цьому наголосив голова МЗС Росії Сергій Лавров. «Я не думаю, що проєкт може бути зупинений, я переконаний, що він буде реалізований», – стверджував Лавров.

Тим часом німецький регулятор – Федеральна мережева агенція – відмовився звільнити «Північний потік-2» від норм оновленої Газової директиви ЄС. Згідно з нею, газогони у морській економічній зоні держав Євросоюзу маю відповідати правилам третього енергопакету ЄС. Відповідно до цих правил, оператор повинен забезпечити до половини потужностей труби прокачуванням газу від альтернативних постачальників. Тобто, російський «Газпром» зможе використовувати «Північний потік-2» тільки на 50%.

Решту потужностей мають отримати інші постачальники. Це може перекреслити економічну вигоду від «Північного потоку-2». Що цікаво – перший «Північний потік» (газогін потужністю 55 мільярдів кубометрів газу на рік, побудований в 2010-2012 роках) від правил цієї директиви звільнили.

ЧИ ДОБУДУЮТЬ І НАСКІЛЬКИ ЗАВАНТАЖАТЬ?

Енергетичний експерт Центру Разумкова Максим Білявський, оцінюючи для Радіо Свобода потенціали цих двох труб із російським газом по дну Балтійського моря, зазначив: «Північний потік-2», безумовно, добудують, але він буде завантажений максимум на половину, на відміну від першого «Норд Стріму» із завантаженням на всі сто відсотків, – це наслідки рішення німецького регулятора.

«Що ж буде далі із «Норд Стрімом-2»? Він, безумовно, буде побудований. І це – лише питання часу. На сьогодні виглядає, що він буде введений в експлуатацію наступного року. Можливо, у третьому кварталі наступного року – через півтора року. Але буде введений в експлуатацію з певними умовами! Перша умова – «Північний потік-2» буде завантажений максимум на 50 відсотків. Друга умова – майбутнє право власності якраз оцієї ділянки газогону. Тут є декілька варіантів. Або власником цієї ділянки у прибережній зоні входження на материкову частину газотранспортної системи Німеччини може бути європейська, німецька компанія. Або може бути взагалі змінена система власності «Північного потоку-2» (я цього не виключаю). Ми можемо побачити нового юридичного бенефіціара «Північного потоку-2» – якусь німецьку компанію, близьку до відомого лобіста «Газпрому» – пана Шредера, можливо», – припускає Максим Білявський.

«АКАДЕМІК ЧЕРСЬКИЙ» І МІНИ

На початку травня цього року після кількамісячної подорожі через Тихий океан до німецького порту Мукран – логістичного центру будівництва «Норд Стріму-2» – прибув російський трубоукладач «Академік Черський». Він приєднався у цьому порту до іншого російського будівельного судна «Фортуна», яке кілька місяців стоїть тут на якорі. Раніше «Академік Черський» працював на будівництві газогону «Сахалін-3» в Охотському морі. Це судно здатне прокладати 2 кілометри труби за добу. Тобто, за сприятливих погодних умов, коли не перешкоджає шторм, на завершення будівництва «Північного потоку-2» кораблю знадобиться близько трьох місяців. Але на заваді є технічні характеристики російських суден, зауважує Максим Білявський.

«Академік Черський» не може вийти в море і доукласти труби «Північного потоку-2». Це судно оснащене системою динамічного позиціонування. Але «Академік Черський» не може працювати без допоміжного судна, без крану. Так, у порту Мукрана є не лише «Академік Черський», там кілька місяців уже стоїть на якорі інше російське судно, саме таке допоміжне судно – «Фортуна». Проте «Фортуна» не має системи динамічного позиціонування. Це судно позиціонується завдяки якорям – 12 якорів по периметру борту. Чому не можна використовувати «Фортуну»? Бо на дні лишилися з часів Другої світової війни міни і є ризик детонації. Крім того, у період червня-серпня місяця у Балтійському морі відбувається нерест риби, і це все є під пильною увагою екологів й регулюється нормами ЄС із захисту довкілля. І на мій погляд, Данія (ця країна відіграє важливу роль під час прокладання «Північного потоку-2» – ред.) повернеться за стіл переговорів із Росією стосовно доукладки «Північного потоку-2» саме після закінчення нересту», – сказав Максим Білявський.

Політичний експерт Сергій Сумлєнний звернув увагу в коментарі Радіо Свобода на те, що Володимир Путін уже не один рік успішно використовує зацікавленість Німеччини у «Північного потоці-2» – це і вигідна ціна за російське блакитне паливо, і посилення контролю над європейськими енергопотоками, і скорочення споживання вугілля – екологічно небезпечнішого ресурсу.

«Якщо росіяни як належить «апгрейдять» «Академіка Черського», він зможе добудувати газогін, усі дозволи Німеччини на це є (їх раніше надали й їх не скасуєш уже). Проте навіть якщо ці 6% труб доукладуть, залишиться питання – чи зможе ним володіти «Газпром»? Адже, знову ж таки, газогін залишився під регуляцією. Загалом політика Путіна стосовно «Північного потоку-2» – спроба пройти між крапельками – між інтересами впливових гравців. Тут – використати інтерес Німеччини у даному енергоресурсі, там – сподіватися, що США відволічуть свою увагу на інші, ніж «Норд Стрім», питання й дамоклів меч, санкції, більше не загрожуватиме. І ось таким зигзагом досягти власної мети.

Але наразі можна спрогнозувати – рано чи пізно «Північний потік-2» добудують. Інша річ, чи вдасться добудованим газогоном володіти «Газпрому»? – запитує Сергій Сумлєнний.

УКРАЇНІ ДОПОМОЖЕ ПОЛЬЩА?

«Норд Стрім-2» (із запланованою потужністю 55 мільярдів кубометрів блакитного палива) плюс уже запущений «Турецький потік» (газогін в обхід України дном Чорного моря до кордону з Туреччиною потужністю 31,5 мільярда кубів) приблизно дорівнюють обсягам газу, який до 2020-го року йшов транзитом через українську ГТС. Наприкінці минулого року український «Нафтогаз» і російський «Газпром» уклали новий контракт стосовно транзиту російського блакитного палива. Термі дії угоди – 5 років. Мінімальні гарантовані обсяги прокачки на перший рік – 65 мільярдів кубометрів. Наступні чотири роки – 40 мільярдів.

Але якщо Росія добудує обхідну трубу «Північний потік-2», якими будуть наслідки для України? Як каже Максим Білявський, при всій недоговороздатності Росії, одним із чинників на підтримку позицій України по транзиту є Польща.

«Загалом великими гравцями у великій геополітичній грі щодо добудови «Північного потоку-2» є Данія, Норвегія, Німеччина разом із Францією, США, Україна і (що важливо) Польща. Взагалі Польща, відповідно до своєї стратегії розвитку газотранспортної системи, планує утворити газовий хаб. Польща прагне бути потужною газорозподільчою державою в Європі. Зокрема, вона хоче використовувати ресурс норвезького газу для транспортування. І як власник інфраструктури. Польща допоможе Україні у збереженні транзиту газу – Варшава може допомогти тим, що подаватиме Україні норвезький газ для закачування у газові сховища. Тобто, Польща буде завантажувати трубу, яка підводить до газових сховищ. І потім – забирати це блакитне паливо для подальшого транспортування. І Україні за це платитимуть», – зазначив Максим Білявський.

Навіть якщо виникнуть складнощі з виконанням українсько-російського договору, транзит газу через Україну однозначно залишиться. І цьому допоможе саме Польща, зауважує експерт.