Доступність посилання

ТОП новини

Радіо Свобода Daily: На що відповів, а на що ні Володимир Зеленський під час пресконференції


Журналіст Олександр Кужельний (видання «Букви», яке не акредитували на пресконференцію) стоїть із запитаннями до президента в парку, неподалік від Маріїнського палацу, де відбувалася у цей час пресконференція. Київ, 20 травня 2020 року
Журналіст Олександр Кужельний (видання «Букви», яке не акредитували на пресконференцію) стоїть із запитаннями до президента в парку, неподалік від Маріїнського палацу, де відбувалася у цей час пресконференція. Київ, 20 травня 2020 року

Реакція на пресконференцію Зеленського

Пресконференція з нагоди року президентства Володимира Зеленського відбулася попри карантин і попри дощ – просто неба. Журналісти запитували президента про призначення людей з його оточення на державні посади, справи Шеремета та Гандзюк, про Мінські угоди. На запитання журналістів президент відповідав понад 3 години. Якщо ж вам цікаво не лише почитати, а й почути сказане, зробити це можна, переглянувши нашу трансляцію.

Які заяви президента викликали найбільшу реакцію в громадськості – в нашому огляді. Деякі тези з нього подаємо тут.

  • Одним із перших, кому випало поставити запитання Зеленському, став головний редактор видання «Гордон» Дмитро Гордон, який опинився в центрі уваги останніми днями завдяки своїм інтерв’ю з «прокуроркою Криму» Наталією Поклонською та колишнім ватажком угруповання «ДНР», російським полковником Ігорем Гіркіним. Це викликало миттєву реакцію в соцмережах, адже президент назвав Гордона «нашим спецагентом».
  • У відповідь на запитання журналіста Романа Кравця («Українська правда») про призначення людей з оточення президента на високі державні посади, Зеленський запропонував йому працювати своїм помічником. Така реакція викликала більше жартів, ніж критики. А відповідь по суті – Зеленський заявив, що ніхто з призначених не був його армійським товаришем чи кумом – стала для деяких коментаторів приводом нагадати, що президент і в армії не служив.
  • Учасник ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк» Роман Сініцин наголосив на різниці в позиціях президента щодо двох гучних справ – про вбивство херсонської активістки Катерини Гандзюк та журналіста Павла Шеремета. Справу Шеремета Зеленський назвав пріоритетною для міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Водночас, відповідаючи на запитання журналіста проєкту Bihus.Info Данила Мокрика про свою роль у справі Шеремета, президент заявив, що, якщо провину фігурантів цієї справи – волонтерки Юлії Кузьменко, ветерана Андрія Антоненка та військової медсестри Яни Дугарь – не доведуть, він готовий «нести відповідальність».
  • Президент України Володимир Зеленський подав зі статусом «невідкладний» законопроєкт 3196, який знову засекречує майнові декларації керівництва Служби безпеки України. Водночас під час пресконференції сам Зеленський на запитання журналістів «Схем» щодо засекречення декларацій пообіцяв обговорити це з Іваном Бакановим і назвав того «найчеснішим головою СБУ».
  • Ще більше загострився конфлікт між президентом України Володимиром Зеленським і міським головою Черкас Анатолієм Бондаренком. Під час своєї пресконференції із нагоди першого року роботи на посаді президента Зеленський назвав мера Черкас «бандитом», а той у відповідь записав чергове відеозвернення і оприлюднив його на своїй сторінці у мережі «Фейсбук».
  • Президент Володимир Зеленський на своїй пресконференції відповідав і на запитання щодо Петра Порошенка і оприлюдненого аудіозапису. «Що стосується вироку пану Порошенку… Я впевнений, що все це ще попереду. Ви ж бачили вчорашній скандал. Я думаю, вони так керували державою, що їх чекає дуже багато різних пригод і різних вироків», – сказав Зеленський. «У Генпрокурора відкрили кримінальне провадження (за фактом оприлюднення Андрієм Деркачем записів переговорів – ред.) Не хочу більше коментувати... Це не останній дзвінок, який побачать українці», – додав він.
  • Політолог Микола Давидюк вважає «головним меседжем» пресконференції президента його готовність балотуватися на другий термін, що суперечить заявам Зеленського до виборів 2019 року.
  • Експертка зі стратегічних комунікацій організації «Інформаційна безпека» Тетяна Попова висловлює подив тим, що співробітники інформаційного ресурсу Анатолія Шарія отримали акредитацію на захід, тоді як журналісти низки видань – ні. Зокрема про відсутність акредитації повідомляли Babel, «Букви», журналістка «5 каналу» Яніна Соколова.

А ще Зеленський поскаржився на роботу програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»), зокрема на журналіста Михайла Ткача, який нібито «всюди супроводжує кортеж глави держави».

«Президент вирішив поскаржитись на нашу роботу публічно. Схоже, українській владі сильно дошкуляє робота незалежних медіа, які висвітлюють її вади та невиконані обіцянки. Зеленський навіть перейшов на особистості, зробивши випад у бік Михайла Ткача, автора численних резонансних журналістських розслідувань про те, що насправді відбувається у кулуарах української політики. Редакція програми «Схеми» заявляє, що всі наші журналісти, включно з Михайлом Ткачем діють виключно у межах норм законодавства та відповідно до журналістських стандартів. Радіо Свобода – видання з понад 65-річною історією», – заявила головна редакторка програми Наталка Седлецька.

А от які запитання не вдалось поставити президенту? За цим лінком опублікована добірка запитань наших читачів, які не пролунали.

Російські гібридні сили погрожують «боєготовністю» на Донбасі
Українська сторона скликає екстренне засідання ТКГ (Тристоронньої контактної групи) через погрози угруповань, що діють на окупованій частині Донбасу за підтримки Росії. А все тому, що ватажки збройних формувань заявили про готовність «посунути лінію розмежування», якщо по них не припинять стріляти. Наші колеги з «Донбас.Реалії» розповідають детальніше про ситуацію та готовність України оборонятись.

Адаптивний карантин до 22 червня

Кабінет міністрів запровадить в Україні адаптивний карантин з 22 травня до 22 червня. Таке рішення уряд ухвалив на засіданні 20 травня після виступу міністра охорони здоров'я Максима Степанова.

«Що змінюється: ми вводимо певні ознаки епідемічної ситуації в регіонах, а саме: інцидентність – це середня кількість випадків COVID-19 за останні сім днів на 100 тисяч населення, що має складати менше 12 осіб на 100 тисяч населення, завантаженість ліжок у закладах охорони здоров'я, визначених для госпіталізації пацієнтів із COVID-19, має складати менше ніж 50%, а також кількість тестувань методом ПЛР та ІФА має складати більше ніж 12 на 100 тисяч населення протягом останніх семи днів», – пояснив Степанов.

А ще на тему коронавірусу пропонуємо вам три відео.

  1. Перше з них про скандал з апаратами ШВЛ в Україні. МОЗ схвалив, але лікарі проти дешевої вітчизняної розробки
  2. Друге відео про те, як працюють медики в обласній лікарні в Чернівцях
  3. І третя відеорозповідь про тести на антитіла в крові, які низка європейських країн роблять, щоб поглянути на вплив вірусу на ширші верстви населення

Оркестр Українського радіо відновив репетиції

І трохи музичного мистецтва наприкінці нашої дещо об'ємної підбірки новин. Музиканти симфонічного оркестру Українського радіо вийшли з ізоляції і приступили до репетицій. Вони змушені грати в масках і на двометровій дистанції, але кажуть, що живе спілкування одне з одним того вартує.

Ваше Радіо Свобода Daily

Радіо Свобода Daily – читайте все в одному мейлі! Усі важливі новини та ексклюзиви нашого сайту в одному листі. Надсилаємо щодня (окрім неділі) о 7-й ранку якраз до Вашого сніданку. Підписатись на розсилку можна тут.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG