Яким чином лами беруть участь у боротьбі проти COVID-19 і як скоро людина знову, після 1972 року, висадиться на Місяць? Радіо Свобода зібрало кілька останніх наукових новин.
Лами проти коронавірусу
Дослідження у науковому журналі Cell дійшло висновку, що антитіла, виявлені в крові лам, можуть запобігти зараженню коронавірусною інфекцією.
«Це одне з перших відомих антитіл, що нейтралізує SARS-CoV-2», – мовиться у заяві співавтора дослідження Джейсона Маклеллана з Техаського університету.
Чотири роки тому дослідники виявили антитіла у крові лами на ім’я Вінтер, здатні вбивати попередників нинішнього коронавірусу – SARS-CoV-1 і MERS-CoV, – мовиться в статті у виданні ScienceAlert. Сьогодні Вінтеру чотири роки, і лама знову стала в нагоді. Як виявилося, антитіла тварини також протидіють і COVID-19.
Насправді ж, за даними ЗМІ, антитіла лам вивчали не тільки у зв’язку з коронавірусами, але також у роботі, пов’язаній із ВІЛ і грипом.
Підготовка до польоту на Місяць
Національне управління аеронавтики й дослідження космічного простору США NASA збирається знову відправити людей на Місяць – вперше з 1972 року.
Наприкінці квітня агентство обрало три компанії в рамках проєкту «Артеміда». Вони мають розробити апарати для висадки космонавтів на супутник Землі.
Обрані компанії – Blue Origin засновника Amazon Джеффа Безоса, а також SpaceX винахідника Ілона Маска і компанія Dynetics.
«Із цими трьома підрядниками, думаю, NASA має все необхідне для успішної посадки 2024 року, і не лише для цього. Ми маємо все необхідне для постійної присутності на Місяці до 2028 року», – сказав адміністратор НАСА Джим Брайденстайн у коментарі виданню Ars Technica.
Компанії отримали 10-місячні контракти загальною вартістю у 967 мільйонів доларів.
Нещодавно інформаційна агенція Reuters повідомляла, що США готують міжнародну угоду, яка передбачає видобування корисних копалин на Місяці.
Коти можуть переносити коронавірус?
У новому дослідженні, опублікованому в журналі New England Journal of Medicine, ідеться про те, що коти можуть бути «тихими» носіями коронавірусної хвороби COVID-19, бо вони можуть не проявляти симптомів, які б змогли помітити їхні господарі.
Лабораторний експеримент показав, що кішки можуть поширити новий коронавірус на інших котів, не маючи при цьому жодних симптомів захворювання. Вчені, які досліджували котів, говорять про необхідність провести додаткові дослідження того, чи може вірус знову поширюватися від людей до котів і назад до людей, мовиться в статті агенції AP.
Дослідники взяли коронавірус у хворої людини й заразили ним трьох котів. Потім кожну кішку поселили з іншою кішкою, незараженою. Протягом п’яти днів коронавірус був виявлений у всіх незаражених раніше тварин. Але симптомів не було у жодної.
Як стверджують наразі експерти, поки «немає жодних доказів того, що тварини, включаючи домашніх тварин, які можуть бути випадково заражені людьми, відіграють певну роль у поширенні COVID-19», і головними рушіями пандемії є люди, мовиться у статті. Але дослідження щодо котів, ймовірно, потребуватиме подальшого вивчення.
Вічний домашній офіс
У Кремнієвій долині у США, центрі світових технологій, вирішили дозволити своїм співробітникам працювати з дому навіть після закінчення коронавірусної пандемії.
Як розповів виданню BuzzFeed директор компанії Twitter Джек Дорсі, вона стане однією з перших великих компаній, які перейдуть на таку модель роботи. «Ми продовжимо ставити безпеку наших людей і суспільства на перше місце», – наголосив він.
Щоправда, всіх перевести на такий режим не вдасться. Деяким працівникам доведеться виходити на роботу, наприклад, персоналові, що обслуговує сервери.
Новини з історії Homo sapiens
Вчені, досліджуючи людські кістки у печері Бачо Кіро у Болгарії, отримали підстави стверджувати, що Homo sapiens з’явилися у Європі на тисячі років раніше, ніж вважалося на сьогоднішній день. Як вважають дослідники, вони ділили континент із неандертальцями.
Сучасні люди і неандертальці контактували між собою ще до того, як вимерли неандертальці, але як довго – є предметом суперечок. Вчені з Інституту еволюційної антропології імені Макса Планка у Лейпцигу встановили, що останки з печери належали людям, які жили понад 45 тисяч років тому.
Дослідження болгарських останків свідчать про те, що вони на тисячі років старші, ніж ті, що були знайдені в печері в Румунії, і старші за інші, виявлені у Британії й Італії. Ті знахідки спонукали вчених вважати, що неандертальці вимерли порівняно невдовзі після появи сучасних людей. Знахідка показує, що ці два види людей могли жити разом тисячі років.
