Доступність посилання

ТОП новини

Українська діаспора закликала Зеленського припинити політичні переслідування – видання (огляд преси)


Під час акції біля будівлі ДБР. Київ, 6 березня 2020 року
Під час акції біля будівлі ДБР. Київ, 6 березня 2020 року

Українці об’єднаної діаспори закликали чинного президента припинити політичні переслідування опозиції та українських патріотів і волонтерів, інформує газета «Україна молода».

«Ми стурбовані тим, що в Україну повернулися колишні співробітники уряду Януковича, які фабрикують справи з порушенням законів та Конституції України», – йдеться у зверненні громад українців у Німеччині, Данії, Іспанії, Італії, Канаді, Латвії, Норвегії, Польщі, Франції та Чехії.

Вони, зокрема, закликають припинити переслідування народного депутата Софії Федини, волонтерки Марусі Звіробій, лікаря Юлії Кузьменко, Андрія Антоненка, Яни Дугарь, Тетяни Чорновол, народних депутатів Володимира В’ятровича та Андрія Парубія, генерала Дмитра Марченка, адмірала Ігоря Воронченка та українських моряків, майора Романа Ковальова, студента Івана Хоменка, народного депутата Гео Лероса та активіста Сергія Стерненка.

«Дійсно, є спроба повернути людей, на яких тавра нема де ставити. Призначення Богдана було просто порушенням, плювком у закон. Сам Зеленський казав, що обговорював посаду прем’єра з Тігіпком, із Хорошковським, тобто тими людьми, які, власне, й створювали режим Януковича», – пояснює політолог Олексій Гарань, загалом характеризуючи кадрову політику президента Зеленського як побудовану головним чином на політичній відданості, а не на моральних чи професійних якостях кандидатів. Більше про це в публікації: «Українська діаспора закликала президента Зеленського припинити політичні переслідування».

Газета «День» коментує звільнення Єгора Фірсова з посади виконувача голови Державної екологічної інспекції. У публікації «Кому заважав Фірсов?» зазначається, що Фірсова звільнили буквально за «прискореною» процедурою. Без заслуховування звіту та обговорення.

Тридцять секунд знадобилося уряду, щоби проголосувати за призначення нового очільника екологічної інспекції. Ним став Андрій Мальований, який до дня призначення очолював Управління екології та природних ресурсів Київської міської адміністрації. Видання пише, що він встиг засвітитися в низці корупційних скандалів у Держкомземі, управліннях Держземагентства в Миколаївській та Київській областях і власне в столичній мерії.

За це кадрове рішення Кабмін голосував без обговорення, що викликало обурення у низки депутатів. Експерт видання, виконавча директорка Центру протидії корупції Дар’я Каленюк зазначає: «Варто було Єгору Фірсову почати виписувати багатомільйонні штрафи заводам Ахметова, як спочатку йому спалили авто, а сьогодні уряд звільнив з посади голови Держекоінспекції. Схоже, прилетіла відповідь за рекордні 10 мільйонів гривень збитків, які сплатив меткомбінат Ахметова за забруднення екології».

17 травня – День пам’яті жертв політичних репресій, нагадує газета «День». Видання пише, що у вересні 1918 року російський уряд на чолі з Володимиром Леніним ухвалив Декрет, який започаткував так званий «червоний терор» – масові розстріли «ворогів народу», до яких більшовики зарахували мільйони людей.

На теренах України криваві вакханалії почалися за 8 місяців до ухвалення цього документа: в січні 1918 року – водночас із вторгненням червоноармійської орди Муравйова. Арешти і позасудові розстріли політичних опонентів стали звичним явищем, наголошує видання.

«До вересня 1918-го більшовицькі кати діяли, як сказали б сьогоднішні політики, поза правовим полем, – зазначає історик Руслан Забілий. – А ось у вересні 1918-го отримали довгоочікуваний документ – Декрет, який остаточно розв’язав їм руки. А в грудні того самого року створили ще й Всеукраїнську надзвичайну комісію (ВУНК) – аналог сумнозвісної російської. Її головою призначили Ісаака Шварца».

Історик нагадує, що свою криваву роботу чекісти розпочали відразу після окупації російськими військами Харкова. Незабаром їм на підтримку прибула «група товаришів» на чолі з М. Лацісом, який перед відрядженням до України писав: «Не шукайте на слідстві матеріалів і доказів того, що обвинувачений діяв ділом або словом проти радянської влади. Перше питання, яке ми повинні йому поставити, – до якого класу він належить, якого він походження, виховання, освіти чи професії. Ці питання й повинні визначати долю обвинуваченого». В цьому – зміст і сутність червоного терору, наголошує історик у статті, що так і називається «Злочини «червоного терору».

  • Зображення 16x9

    Ірина Біла

    На Радіо Свобода працюю з кінця 1990-х. Закінчила Київський університет культури і мистецтв – інформаційна, бібліотечна та архівна справа.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG