- Про те, як варто поводитися Києву, щоб не погіршити відносини з Вашингтоном, йдеться у статті на сайті «Інституту Брукінґса».
- У статті аналітичного центру Atlantic Council оцінюють українську «державу в смартфоні».
- У матеріалі газети The New York Times пишуть про загострення обстрілів на Донбасі.
Історія з імпічментом щодо президента США Дональда Трампа закінчилася, але Україна навряд чи зникне з фокусу внутрішньої політики США, вважає колишній посол США в Україні Стівен Пайфер і в статті для дослідницького центру «Інститут Брукінґса» пояснює, як варто поводитися Києву для того, щоб не погіршити відносини з Вашингтоном.
Попереду США очікують президентські вибори, тож Україна може знову потрапити до об’єктиву американської політики. Трамп вірить у російську дезінформацію про те, що Україна, а не Росія, втрутилася у вибори США 2016 року, тож він захоплено грає жертву, вважає Пайфер. І додає, що в міру розгортання кампанії він майже напевне показуватиме себе жертвою «української змови».
З іншого боку, продовжує автор статті, є особистий адвокат Трампа Руді Джуліані, який так і прагне втягнути Україну у внутрішню політику США. Він продовжує шукати підтвердження дискредитованої заяви про те, що ексвіцепрезидент США Джо Байден прагнув звільнити ексгенпрокурора України Віктора Шокіна з метою захистити свого сина, йдеться в тексті.
Тож яким чином варто поводитися Києву?
По-перше, пише Пайфер, продовжувати нічого не говорити такого, що розлютить Трампа або демократів у Конгресі, тобто не коментувати чи був тиск з боку американського президента щодо розслідування справ Байденів, а також не оголошувати про початок розслідування щодо Байденів, щоб не розлютити демократів.
По-друге, на думку Пайфера, Київ має працювати для зміни наративів, які поширилися у США. Варто запросити членів Палати та Сенату, особливо республіканців, щоб вони відвідали Україну і побачили, як змінюється держава.
По-третє, продовжує автор статті, українські лідери мають вжити заходів, які покажуть, що держава змінюється на краще, попри російську агресію, бореться з корупцією та імплементує реформи.
Іншими словами, Києву варто балансувати таким чином, щоб не завдати шкоди ні відносинам США з Україною, ні українському іміджеві у США, переконаний Пайфер.
(Стаття, опублікована Brookings Institution, спершу була опублікована у Kyiv Post)
У статті аналітичного центру Atlantic Council оцінюють українську «державу в смартфоні». З першого дня свого президентства глава української держави Володимир Зеленський має бажання оцифрувати роботу українського уряду, і тепер концепт «держави в смартфоні» починає набирати форму. Це може стати найбільш ефективним методом підсилити Україну на шляху її трансформації із подолання корупції та пострадянської системи, йдеться у матеріалі.
Мобільний застосунок «Дія» запустили на початку лютого. Він буде слугувати основним каналом комунікації між урядом і громадянами. Лише за тиждень його завантажили понад мільйон українців, пише Atlantic Council, що підтверджує велике бажання людей до діджиталізації у суспільстві, особливо серед молоді.
Оцифрування матиме багато позитивних наслідків, в тому числі для медичних записів пацієнтів та інших дій у медичній галузі. Діджиталізація пропонує шлях до прозорості, яка «вбиває корупцію», йдеться у матеріалі.
Наприклад, мовиться далі, якщо Україна зможе запровадити електронне голосування, це знизить можливості для фальсифікації виборів та допоможе залучити більше молоді.
«Міжнародні партнери України – як міжнародні фінансові інститути, так і окремі країни-партнери – також повинні розглянути питання про ініціативу з питань діджиталізації. З 2014 року виділяються мільярди для фінансування різноманітних реформ в Україні. Окупність цих інвестицій, щонайменше, різноманітна. Забігаючи наперед, флагманська діджиталізація президента Зеленського тепер може бути найефективнішим способом інвестувати у майбутнє країни», – йдеться у статті.
У статті американської газети The New York Times пишуть про загострення збройного протистояння на Донбасі. У матеріалі мовиться про те, що у Києві його розцінили більше як дипломатичний маневр для отримання важелів впливу під час переговорів, а не військовий наступ, а Кремль свою причетність заперечив.
Попри погодження на припинення вогню, його постійно порушують. ОБСЄ протягом останнього року зафіксувала близько 300 тисяч таких порушень з обох сторін. Після останнього загострення 18 лютого президент України Володимир Зеленський назвав його спробою підірвати мирний процес, проте прямо не звинувачував російський уряд, йдеться у газеті.
«Атака, здійснена всього у декількох милях від «зони розведення», де українські війська відступили від лінії фронту, здається, була розрахована на створення політичних проблем для пана Зеленського», – йдеться у статті.
Ескалація мала на меті «змусити Зеленського до переговорів у несприятливому становищі», вважає український політолог Євген Магда: «На жаль, Кремль відчуває слабкість керівництва України у його небажанні підвищувати ставки». На його думку, «Зеленський прийшов до влади з програмою миру, і Кремль це розуміє».
Бойові дії у вівторок відбулися через три дні після того, як уряд Зеленського відхилив мюнхенські «12 кроків», тобто план зменшення напруженості – пропозицію, яку просували колишні російські, європейські та американські урядовці на конференції з безпеки у Мюнхені, додає автор статті.
