Пам’ятки архітектури на Львівщині руйнуються на очах

Тиждень тому у костелі Святого Йосифа, що входить до монастирського комплексу капуцинів XVIII століття у селищі Олесько Львівської області, обвалилась частина даху. Однак небезпека в тім, що костел служить фондосховищем для експонатів львівської Галереї мистецтв. Окремі експонати вартістю до 5 мільйонів доларів. Ситуація з дахом костелу – лише маленька ілюстрація того, як на Львівщині руйнується культурна, історична, архітектурна спадщина.

Ще далеко з дороги видно на пагорбі Олеський замок, а навпроти нього – монастирський комплекс капуцинів. Історія монастиря пов’язана з замком. На початку XVIII століття Олеський замок став резиденцією воєводи Северина Жевуського, який заклав неподалік монастир отців капуцинів.

Здаля видно і обвалену частину даху на костелі Святого Йосифа. Тиждень тому дах розміром 10 на 10 метрів обвалився на храмі. На щастя, не постраждала мистецька збірка Галереї мистецтв. А загалом у приміщеннях монастирського комплексу зберігається 12 тисяч експонатів, а це ікони, хрести, вівтарі, предмети прикладного мистецтва, меблі, скульптури. Колишній директор львівської галереї Борис Возницький був знаним колекціонером і все, що знаходив, поповнював скарбницю. Однак уже в 1970-х роках виникла велика потреба у приміщенні для зберігання експонатів. У 1975 році радянська влада передала Олеський замок картинній галереї для використання і наприкінці 70-х монастирський комплекс – під фондосховище, хоча там ніколи не були належні умови для зберігання музейних експонатів.

Про те, що монастирський комплекс в аварійному стані, особливо дахи, керівництво Галереї мистецтв повідомляло Львівську обласну державну адміністрацію, яка є власником приміщення, останні десятиліття. Не один раз усі керівники просили про виділення фінансування з обласного бюджету на порятунок історичної будівлі.

У липні минулого року Галерея мистецтв ініціювала навіть експертну перевірку монастирського комплексу і фахівці оцінили його, як гостро-аварійний. Висновки скерували в адміністрацію, Міністерство культури і Надзвичайних ситуацій, розповів Радіо Свобода директор Галереї мистецтв Тарас Возняк.

«Якщо там завалилась частина цього даху, то це не означає, що через день-два не завалиться решта. У 1944 році німецькі нацисти спалили весь той монастир і перекриття там зроблені у радянський час, залізобетонні, у кінці 50-х років, дахи, які там зведені, теж радянські, дахівка не стара автентична. Маємо документацію з 70-х років, яка стверджує, що на костелі вже були зафіксовані дірки у дахівці, тривало замокання з 70- х років, а у 1975 весь монастирський комплекс від ПТУ передали під запасники тоді Львівської художньої галереї. Дах відтоді не ремонтували. При тому, що весь комплекс належав державі, в особі Львівської обласної державної адміністрації», – говорить директор Галереї мистецтв Тарас Возняк.

Обіцяють дах костелу відновити навесні

Побачити, як зберігаються експонати після обвалу даху, не вдалось. Радіо Свобода заборонили пройти на охоронний об’єкт. Обійшовши монастирський комплекс довкола, зауважила численні дірки на всіх дахах будівель. Через те, що роками не надаються гроші на порятунок об’єкту, він руйнується на очах.

Оскільки монастирський комплекс перебуває на балансі Львівської обласної державної адміністрації, саме від цієї установи залежить доля пам’ятки. Комісія з різних фахівців розробила так звану «дорожню карту» відновлення дахів монастиря. Ще 4 січня цього року, на другий день після обвалу частини даху, накрили це місце плівкою, щоб не потрапляла вода. У планах – до квітня розпочати відновлення усього даху на костелі.

«Нам треба у найшвидші терміни захистити те, що знаходиться під склепінням, тобто експонати, які є цінні, більшої вартості, аніж сама будівля. Та частина даху, яка завалилась, не завдала великої шкоди. Картинна галерея зверталась із проханням щось робити. Але це пам’ятка архітектури національного значення і, згідно з законодавством, роботи мають проводитися за відповідним дозволом Міністерства культури, інспекції ДАБІ (ред.:Державна архітектурно-будівельна інспекція). Навіть, якщо ми хотіли б зробити тимчасовий дах, маємо пройти процедуру щодо отримання дозволу. Розробимо проєктно-кошторисну документацію на повну комплексну реставрацію, виведення з аварійного стану даху у стислі терміни», – каже заступниця директора департаменту архітектури і містобудування Львівської ОДА Оксана Ткачук.

У Львівській обласній адміністрації сподіваються, що через аварійний стан костелу, отримають швидко всі дозволи на роботи і дах почнуть перекривати у березні. Такі оптимістичні плани не вельми поділяє голова Українського національного комітету Міжнародної ради з охорони пам’яток та історичних місць ( ICOMOS) Микола Гайда. Фахівець наголошує, що перш за все потрібно провести першочергові протиаварійні роботи у костелі.

«Комплекс робіт по відновленню дахів монастиря потягне два роки – проєктування і потім невідомо, скільки років будівництво, треба зробити протиаварійні роботи, тобто накрити дахи. Але стратегічно, маючи такі експонати, які вартують великих коштів, вони заслуговують на ліпше ставлення. Приміщення монастиря від початку не годиться під фондосховище», – говорить Микола Гайда.

Замки готові передати Міністерству культури

Галерея мистецтв десятиліттями користується не лише монастирським комплексом, але й Олеським, Золочівським, Підгорецьким замками, П’ятничанською вежею, які у власності обласної адміністрації, і просить обласну владу передати ці культурні пам’ятки на баланс Міністерства культури. Процес розпочався кілька місяців тому і 5 пам’яток ОДА готова передати у власність міністерства.

Директор Галереї мистецтв переконаний, що це дасть більші можливості для залучення до порятунку культурної спадщини різні джерела фінансування.

«Ми матимемо змогу виділяти свої кошти.Бо зараз не маємо права вкладати гроші в чужий об’єкт, що нам не належить, лише у маленькому сегменті до 200 тисяч гривень. Це відкриває можливість відновлення цих об’єктів. Золочівський замок у доброму стані і там залишилось зробити Надбрамну вежу. Олеський замок у відносно непоганому стані і ми дотягнемо його. Підгорецький – це найфантастичніший замок Центрально-східної Європи і це справа не директора галереї чи голови ЛОДА, а справа міністра чи президента України. Витягнути замок з такого стану потрібні десятиліття. Монастир капуцинів – це досяжна річ для відновлення і, у принципі, Мінкультури могло б це реалізувати», – наголосив у коментарі Радіо Свобода Тарас Возняк.

Однак відколи у 2010 році архітектурно-історичні пам’ятки перейшли з Міністерства регіонального розвитку у підпорядкування Міністерства культури, Львівська область не отримала жодного фінансування на збереження культурної спадщини, каже Оксана Ткачук. На сьогодні у Львівській області 8476 архітектурно-історичних пам’яток, з яких 58 – у гостро-аварійному стані, тобто просто руйнуються.

«Ми приблизно підрахували, що нам треба понад півмільярда гривень, це просто непідйомна сума для обласного бюджету. А ще є 6 пам’яток ЮНЕСКО. Ми рахували, що потрібно 200 млн гривень на повну їхню реставрацію», – говорить Оксана Ткачук, заступниця директора департаменту архітектури і містобудування Львівської ОДА.

В Україні відсутня пам’ятко-охоронна сфера і держава не виконує зобов’язання, згідно з підписаними міжнародними документами про збереження культурної спадщини, наголосив Микола Гайда. Ба більше того, на сьогодні вже виникають конфліктні ситуації, бо місцеві громади, забирають паркові території замків. Адже немає розмежування земель у пам’ятко-охоронній сфері, його не проведено в Україні.