Доступність посилання

ТОП новини

Що таке мініфеномента: українських дітей відтепер вчитимуть мислити, як Ньютон


Методика мініфеномента, Дніпро, 12 грудня 2019 року
Методика мініфеномента, Дніпро, 12 грудня 2019 року

Дніпро – Магнетизм, сила тертя, сила тяжіння, електричний струм, атмосферний тиск, закон сполучених посудин та багато іншого. Досліджувати явища природи та закони фізики «на дотик» – на простих, але цікавих експериментальних станціях – тепер будуть українські школярі. Проєкт – пілотний. Впроваджується в Україні поки тільки в школах Дніпропетровщини. Оригінальна методика називається «Мініфеномента» й розроблена в Німеччині – професором Фленсбурзького університету Луцом Фіззером. І, як каже сам автор, вже майже два десятиліття успішно практикується в Німеччині, Латвії та інших країнах Європи. Вона покликана навчити дитину мислити як дослідник, першовідкривач, «як Ньютон», а також, що актуально для сучасного світу, «відірвати» від гаджетів й зацікавити наукою.

Радіо Свобода поспілкувалось з учнями, які беруть участь в експерименті, а також самим автором методики.

У холі дніпровської школи №31 гамірно. Учні молодших класів вивчають щойно встановлені експериментальні станції – так називають стенди, встановлені в рамках українсько-німецького освітнього проекту «Мініфеномента».

Чотирикласниця Дарина ще нічого не чула про фізику, але про деякі явища природи здогадалась, бавлячись з установками. Дівчинка показує експериментальну станцію, де можна вивчати силу тертя.

Дарина
Дарина

«Тут кілька видів матеріалів – дерево, пластик, залізо. Спускаємо з гірки ці бруски й дивимось, який швидше спуститься. Найшвидше – дерев’яна. Це показує силу тертя», – каже вона.

Біля експериментальних стендів – й інші школярі. Діти роблять спроби узагальнювати побачене.

«Сюди треба дути. Повітря витісняє воду і вона переходить в іншу ємність по трубочці. Та стає важчою. Потім терези змінять своє положення. Дуже цікаво», – каже школяр.

Маятник Фуко, фігури Ліссажу… «Відчути себе вченими»

Загалом у цій школі Дніпра встановили 42 експериментальні станції для дослідів. Усі вони нескладні, виготовлені в основному з дерева, в одному стилі. Вчителька фізики Ганна Довга спостерігає за тим, як діти реагують на «живу науку». За методикою, вони мають опановувати все самі, без підказок дорослих і старшокласників, каже педагог.

Маятник Фуко
Маятник Фуко
Самі, без підказок дорослих намагаються відкрити закон природи, сформулювати його
Ганна Довга

Найменше цікавості, помітила вона, у молодших школярів викликають стенди, де демонструються оптичні явища, – це для них поки складно. Водночас від таких станцій, як «Лабіринти», де можна вивчати траєкторію руху, або «Маятник Фуко», – не відтягнеш.

«Дітям подобається те, що з чим вони можуть взаємодіяти. Маятник Фуко доводить, що Земля обертається, зміщується площина, в якій коливається маятник. Запускаємо маятник – і він починає малювати на піску такі цікаві візерунки. Це називається «фігури Ліссажу». Загалом це дуже цікавий проєкт. І першокласники, і старшокласники зацікавились – поекспериментувати, відчути себе вченими. Самі, без підказок дорослих намагаються відкрити закон природи, сформулювати його», – розповіла Радіо Свобода вчителька фізики.

«Методика випробувана. Навіть на власних онуках» – професор-розробник

Оригінальну освітню методику розробив учений з Німеччині. Професор університету з Фленсбурга Луц Фіззер – фаховий фізик. Каже, методика з’явилась ще 17 років тому й відтоді успішно впроваджується в школах усіх німецьких земель та в інших європейських країн.

Луц Фіззер
Луц Фіззер
Приємно бачити на прикладі онуків, що я мав рацію. Діти з великою радістю займаються цими експериментами
Луц Фіззер

Головна ідея – повернути дітей з віртуального світу до реального, відволікти їх від гаджетів та показати, що природничі науки – це цікаво. На стендах-станціях дитина сама може розпочати пізнання навколишнього світу, ставити питання та знаходити відповіді – тобто стати дослідником.

Методика випробувана на власних онуках, зауважив, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, професор Луц Фіззер.

«Коли я починав займатись цією ідеєю, у мене ще не було онуків. Зараз у мене вже є онуки, їх п’ятеро, і це дарує мені багато радості. Приємно бачити на прикладі онуків, що я мав рацію. Діти з великою радістю займаються цими експериментами. Це можна спостерігати й тут, для цього навіть не треба статистики. Такі комплекси змінюють атмосферу в школі. Виникають нові емоційні зв’язки між учнями, між учнями й батьками, які пов’язані з наукою. Є певні центри цікавої науки, музеї живої науки, але нинішньому поколінню недостатньо приходити туди раз чи двічі на рік, вони хочуть мати можливості для експериментів у постійному доступі. Природним чином дитина відривається від гаджета й займається експериментами, якщо вона це робить разом з друзями, спільно», – розповів автор методики Луц Фіззер.

У школі №31 експериментальні станції пробудуть два тижні. Далі вони поїдуть «мандрувати» областю.

Професор Фіззер каже: за рік розробка побуває в 20 навчальних закладах. Тим школам, де батьки вирішать, що такий експериментальний центр їм потрібен на постійній основі, організатори нададуть всі креслення та роз’яснення. Про матеріали доведеться подбати самим батькам.

Експерименти з електрикою
Експерименти з електрикою
Експерименти зі світлом
Експерименти зі світлом

У Німеччині одна експериментальна станція обходиться приблизно в 150 євро, в Україні це буде набагато дешевше, каже автор. Повний комплект – це 52 станції, але зазвичай школи встановлюють спершу 10-20 станцій.

Батьки учнів цієї дніпровської школи зацікавились.

Більше часу з дитиною, пізнавальні ігри, родинні дні «без гаджетів» – лайфхаки від батька

Відірвати дитину від комп’ютерів та смерфонів нескладно, каже один з батьків, Іван Білоус. Вони з сином обходять стенди нового комплексу.

Коли їдемо відпочивати – у нас телефони заборонені, і для дітей, і для дорослих
Іван Білоус


Треба вчити дітей на власному прикладі, переконаний він: більше часу проводити разом, пропонувати пізнавальні ігри, влаштовувати родинні години чи навіть дні «без гаджетів».

«Шахи, шашки, настільні ігри. А коли їдемо відпочивати – у нас телефони заборонені, і для дітей, і для дорослих. Беремо один на всіх старенький кнопковий телефон, щоб з нами був зв’язок. І все. Вдома робимо самі експерименти. Нове – це забуте старе. У мене збереглись мої дитячі конструктори, настільні ігри, син із задоволенням грається», – сказав Радіо Свобода батько.

І гра, і «рання профорієнтація»

Між тим представники української сторони зазначають: новий проєкт «Мініфеномента» допоможе українським школярам не тільки навчитись мислити самостійно, а й, можливо, визначитись з майбутньою професією.

Хочемо зацікавити дітей природничими науками
Віктор Сергєєв


Голова правління Федерації організацій роботодавців Дніпропетровщини Віктор Сергєєв зазначає: зазвичай діти не дуже охоче обирають професії, пов’язані з технікою та інженерією. А вони дуже затребувані на ринку праці.

«Нині на ринку праці – серйозна нестача саме технічних спеціалістів. Хочемо зацікавити дітей природничими науками. Адже скільки цікавого та непізнаного в реальному, а не комп’ютерному світі», – сказав Віктор Сергєєв.

Проєкт реалізують в рамках українсько-німецької програми «Розширений соціальний діалог в Дніпропетровській області» та «ЕХАМ Днірпро». Його підтримують організації роботодавців Дніпропетровщини та Німеччини.

  • Зображення 16x9

    Юлія Рацибарська

    Журналістка-фрілансерка. Працюю кореспонденткою Радіо Свобода в Дніпрі з 2006 року. Народилась на Дніпропетровщині. Закінчила факультет систем і засобів масової комунікації Дніпровського національного університету – магістр журналістики. Писала для місцевих та загальноукраїнських газет і журналів, працювала новинкаркою та дикторкою на радіо, кореспонденткою та редакторкою сайту в інформагенції. Пишу, фотографую, надихаюсь історіями людей.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG