Президент США Трамп не є проросійським політиком. Відсутність засудження дій Путіна «не означає, що Трамп любить Росію». Це стверджував в інтерв’ю Радіо Свобода американський політолог, політтехнолог Джейсон Смарт. На виборах 2008 року він працював у штабі кандидата у президенти США Маккейна, а 2016-го вів кампанію учасника республіканських праймериз, сенатора Круза. А ставлення Трампа до України Смарт оцінив так: зараз американська допомога є більшою, ніж за Обами. Але Україна не хоче боротися з корупцією, констатує Смарт. І якщо президент Зеленський не зламає цю тенденцію, якщо олігархи, той же Коломойський, як і раніше, впливатимуть на владу в Україні, то терпець США може урватися, попереджає Смарт. Зеленський має обрати – або Коломойський, або підтримка США, вважає політолог.
Олександр Лащенко (переклад): Звісно, у нас буде розмова не просто про Америку, а про Америку у зв’язку з Україною. Цей «україногейт» тощо. Пане Смарт, Трамп, власне, бачить Україну як державу, тим більше жертву російської агресії? Чи Україна для нього є важливою (на думку критиків Трампа), щоб були певні «козирі» під час цієї передвиборчої кампанії, яка набирає обертів у США? Щоб той же Зеленський (хоча Трамп це заперечує) фактично пристав на бік Трампа проти демократів?
– (Переклад). Я думаю, що зараз Демократична партія точно використовує Україну. Для цього є сенс.Тобто, політичний сенс у тому, що зараз відбувається з імпічментом в Америці. А щодо Трампа, я сказав би, що він сказав, і що ми бачили в Конгресі, що інші люди, які працювали з ним, констатували те, що він говорив – він вважав, що для України найбільша проблема – це корупція, що тут не готові боротися з корупцією. І він вважав, що, дійсно, це проблема не тільки для Україні, а також для США. У його складному світі, я сказав би, США мають працювати з країнами, які готові працювати зі США, і не тільки з друзями. А є ті, які говорять: так, ми хочемо бути друзями, ми хочемо працювати з вами, але насправді ми не готові, наприклад, боротися з корупцією. Для Трампа – це найактуальніша тема.
– Ця липнева телефонна розмова Зеленського і Трампа. В результаті виклад, не дослівна розшифровка, але було опубліковано. Всього було дві телефонні розмови. І перша вже опублікована, як і обіцяв Трамп. (На час запису цього інтерв’ю Білий дім іще було не опублікував виклад і другої, точніше, першої за часом розмови – ред.) Як ви вважаєте, Трамп не тиснув на Зеленського під час цих переговорів, судячи з цього тексту?
– З того тексту, що ми читали, я сказав би, що ні, нічого там не було незаконного. Це було нормально. І ми знаємо, що Burisma Energy (довго посольство США говорило про це і переживало) – є щось там незаконне. Я думаю, що це вже про США тема – якою є корупція в Україні, у тому числі Burisma Energy, стосовно чого США, як я вже зауважив, завжди казали: будь ласка, вам треба боротися з корупцією. А Україна не хоче боротися з корупцією.
Яскравий приклад – Burisma. Є така можливість – зараз провести розслідування і дізнатися, що там сталося, щоб більше не було запитань ані в Києві, ані в Америці. А що Україна робить? Вона розслідує це зараз? Не розслідує. І скільки я питав у депутатів у парламенті, які говорили про це! Але, наскільки я знаю, зараз не відбувається ніякого розслідування.
– Ви маєте на увазі, звісно, компанію «Burisma» відомого діяча в Україні Миколи Злочевського, міністра ще при президенті України Януковичу. Й у цій компанії працював син тодішнього віцепрезидента США Джо Байдена – Гантер Байден.
– Так.
– Хоча Джо Байден категорично заперечує будь-які звинувачення на його адресу в тому, що це була корупція. Але ж справа не тільки в тому, що тема «Burisma» виникає. У цій липневій телефонній розмові Зеленського з Трампом… Так, Трамп жодного разу навіть не озвучив назву цієї фірми, але озвучив, наприклад, компанію «Crowdstrike». Виходить, що Трамп досі вважає, що втручання у вибори 2016 року в Америці, коли Гілларі Клінтон була суперницею Трампа, було не з боку Росії, а з боку України? Сервери, мовляв, в Україні були, за цією версією?
– Ні. Я думаю, що він має на увазі, коли говорить про втручання у вибори, що це саме та стаття, яка з’явилася в «Politico» у січні 2017 року. Там було написано чітко, що посольство України у Вашингтоні зустрілося з Демократичною партією, вирішило не зустрічатися з Республіканською партією, вирішило не зустрічатися в цей час із сенатором Тедом Крузом, із сенатором Джоном Маккейном, бо у посольстві вирішили співпрацювати тільки з Демократичною партією. І посол України Чалий, який був на той час послом, сам писав листи (якщо я правильно пам’ятаю – у «Washington Post»), що Дональд Трамп не повинен бути президентом.
– Ви точно цитуєте пана Чалого?
– Можливо… Тому що це було достатньо зрозуміло, що він не вважав, що Дональд Трамп адекватний. І через це, я сказав би, що це доволі сильний голос в Америці, що посол іншої країни рекламує проти одного з кандидатів.
– Зараз із нами у студії Валерія Чалого немає. Я не впевнений, що він погодиться з вашим ось таким трактуванням думки пана Чалого на той період – у 2016 році. Але в будь-якому випадку, зрозуміло, от в Україні працював той же ж Пол Манафорт… До речі, ви не знайомі з ним?
– Ні.
– Відомий перший голова виборчого штабу Трампа. Потім він був вимушений піти у відставку і так далі. Зараз в американській в’язниці сидить, як ми знаємо. Але до пана Манафорта чимало претензій. І складається враження у критиків Трампа, що фактично досі, коли того ж Манафорта у США засуджено, Трамп дотримується точки зору, мовляв, Манафорта на всі ці події. Це ніби від Манафорта йде, що не Росія, а Україна втручалася тоді у виборчу кампанію у США.
– Так, були такі чутки. Я пам’ятаю навіть сам, що були такі чутки щодо цього. Але насправді я думаю, що цей звіт, який вони писали, очевидно, що Росія, яка викрала всю цю інформацію у демократів…
– Ви погоджуєтеся з тим, що було втручання з боку Росії?
– Обов’язково. Я не знаю, хто може сперечатися з цим. Це зрозуміло.
– Дональд Трамп. Ні?
– Трамп завжди сперечається. Зі всіма. Це його стиль. Але насправді я думаю, що вигадка – це не тільки про цього хакера, не тільки про Росію, і коли вони хакнули у демократів. Я маю на увазі саме так, як він говорив багато разів. І Республіканській партії про це два роки тому говорив: чому ми не будемо розслідувати те, що посольство України також втручалося у наші вибори?
– Згадка Трампом у розмові з Зеленським цієї компанії «Crowdstrike», як я вже говорив тощо, хіба можна всерйоз розглядати, що саме з боку України був злам листування демократів й Гілларі Клінтон тоді? Ви вважаєте, це взагалі було можливим? Звісно, ми не знаємо всіх деталей на сьогодні. Повинне бути розслідування. Але в принципі.
– Я просто не знаю всіх деталей, щоб висловлювати власну думку. Але я можу сказати, що коли ми бачимо, що там було, багато інформації, яка з’явилася в Україні у той час… Наприклад, «чорна каса». Звідки це з’явилося?
– Партія регіонів? Пов’язано з тим же ж Полом Манафортом. Це ви маєте на увазі?
– Так, я це маю на увазі.
– Так звана «амбарна книга».
– Так, саме. І коли вона з’явилася, чому тільки ті сторінки, які пов’язані з Полом Манафортом? Якщо тисячі там сторінок, то чому тільки ці сторінки? СБУ або прокурор – тільки щоб ці документи з’явилися саме під час наших виборів і передати їх у «New York Times»? Тобто це незвичайно. Хто це вирішив? Це інше питання. Я сам працював у Республіканській партії на той час, під час президентських виборів Америки. До речі, я працював проти Трампа…
– Тед Круз – ось людина, з якою ви працювали.
– Це точно. І через це я можу сказати, що я був проти Трампа до того, як всі решта були проти нього. Але я на той час працював у Республіканській партії і прекрасно пам’ятаю, що з посольства України нам дзвонили і сказали, що вони хотіли б зустрітися з сенатором, пояснити позицію України, пояснити про війну, що тут відбувається. Але через тиждень чи два мені передзвонили і сказали, що ми хочемо скасувати цю зустріч. Я запитав: а чому? Це ж сенатор. Мені сказали: ми вирішили, наша стратегія як посольства – тільки зустрітися з Демократичною партією зараз, тому що очевидно, що Клінтон виграє. Я сказав, що це ненормально, тому що все одно, він буде ще сенатором після виборів, навіть якщо й не виграє президентські вибори. Я сказав: вибачте, але як таке – ми вирішили і не змінюємо цього?
– Це ще було на етапі, коли Дональд Трамп у 2016 році не став єдиним кандидатом від республіканців. Тоді ще Тед Круз також брав участь у праймериз.
– Так.
– Це йшло саме від пана Чалого, посла України у Вашингтоні? Чи як це було?
– Ні. Це був якийсь секретар у посольстві.
– Цей скандал «україногейт» тільки ж розгортається. Справа вже дійшла до публічних слухань у Конгресі. Вже тільки хто не свідчить. Вільям Тейлор, зараз головний дипломат американський у Києві, тимчасово повірений. Дуже різні свідчення. Та ж Марі Йованович свідчитиме, колишній посол. Яка ваша оцінка, процедура імпічменту (так, вона тільки розпочалася, до кінця ще дуже далеко, а Сенат контролюють республіканці), саме те, що Україна там у центрі уваги, ось як це можна оцінити? Може, тут і плюс є? Вибачте за такий цинізм. Політика – цинічна справа.
– Ви маєте рацію насправді, є якісь плюси. Точно є. Які плюси? Демократичній партії зараз вигідно повторити, що Росія – ворог, що Росія працювала у бік Дональда Трампа, значить, треба допомогти Україні зараз. А для Дональда Трампа, щоб він показав, що не любить Росію і ніколи не працював з Росією, йому теж вигідно говорити, що треба допомогти Україні. Але це не через те, що чи республіканці, чи демократи хочуть якусь дуже серйозну стратегію Україні. Їм – і демократам, і республіканцям – вигідно на даний час допомагати Україні.
І демократам, і республіканцям вигідно на даний час допомагати Україні
– Власне, сам Володимир Зеленський опинився «між молотом і ковадлом» у чомусь між республіканцями і демократами. А без підтримки США, знову ж таки, держави №1 у світі, Україні буде, м’яко кажучи, дуже складно. Дуже! І як тут діяти Зеленському? Ви говорите, що все ж таки варто (я так розумію вашу думку) заявити про те, що має бути розпочате розслідування щодо Гантера Байдена і «Burisma». Ви так вважаєте?
– Так.
– Фактично це те, в чому звинувачують Руді Джуліані, особистого адвоката Трампа, що, мовляв, він у цьому питанні так чи інакше намагався цю думку донести (не тільки він, але й американські дипломати) до Зеленського. Але досі цієї заяви з вуст президента України не прозвучало. Ви вважаєте, що повинно бути?
– Обов’язково. І питання про Burisma – це вже 3 роки тому було питання про це. Це не щось таке, що з’явилося вчора. Україна розпочала це розслідувати, потім припинила, потім розпочала, а потім знову припинила. А чому не стали це розслідувати – я не розумію. Але все одно з Гантером Байденом, я особисто думаю, що там буде дуже мало. Чому? Він отримав дуже багато грошей від цього, але це законно. Тут нічого страшного…
– Я перепрошую, у «Burisma» і Александр Кваснєвський був у раді директорів, колишній президент Польщі, зокрема.
– До речі, також був. І я думаю, що якщо вони тільки заробили на цьому як члени ради директорів компанії, то це не покаже нічого поганого ані для Байдена, ані в Америці. Але Україна зараз продемонструвала, що вона не хоче боротися з корупцією. Навіть така гостра тема корупції, як «Burisma», про що увесь світ говорить – нічого не робиться. Сидять.
– Трамп переможе на цих виборах?
– Ні. Я думаю, що шанси 50 на 50.
Мінус Трампа – це, звісно, його твітер
– Тоді я так поставлю запитання. Плюси і мінуси Трампа як кандидата у президенти?
– Його мінуси – це, звісно, його твітер, що він не може контролювати, що пише. Це дійсно дуже складно. Якщо менше писав би, тоді було б легше. Але те, що він вирішує описати будь-яку ідею, навіть не спілкується з юристом до цього, то це, звісно, складно.
Але найголовніше зараз – те, що буде з імпічментом, яку інформацію вони знайдуть. Бо, якщо вони знайдуть якусь дуже серйозну інформацію, яка покаже якусь корупцію з боку Трампа чи тиск на Зеленського, тоді це вже буде серйозно, тоді він не виграє. А якщо вони, поки це все розслідують, знайдуть, що син Джо Байдена покритий корупцією чи будь-яке інше питання, пов’язане з його сином, тоді, можливо, виграє і Дональд Трамп. Усе залежить від того, що буде впродовж наступних кількох місяців у Конгресі.
– Як ви вважаєте, коли дійде до голосування? Я нагадаю тим, хто досі не знає. Взагалі в Америці десятиліттями, століттями чітко прописана структура імпічменту. До речі, імпічмент – це не просто відставка президента, це сам розгляд. У цьому сенсі вже як процедура він уже розпочався. Палата представників, одна з палат Конгресу – достатньо більшості голосів. І потім вже, власне, як суд, судова колегія, Сенат остаточне рішення ухвалює. І там необхідно дві третини, щоб відправити президента у відставку. При тому, що Сенат зараз контролюють республіканці.
– Ні, це буде тривалий процес. Тому що це політичний процес. Це не якесь дійсно розслідування. Демократична партія прекрасно розуміє, що якщо це буде ще кілька місяців, то це їм вигідно.
– Вигідно демократам?
– Надважливо. Це значить, що кожного дня є якісь погані новини про Трампа, щодня буде щось написано проти Трампа у «Washington Post» або у «New York Times». І вони прекрасно розуміють, що це особисто означає для нас – значить, щодня можемо рекламувати його недоліки. А Республіканська партія страждає. Значить, якщо можуть продовжити цей процес надовго – це влаштувало б. Я думаю, що Республіканська партія у цьому зв’язку планує свої кроки. І що буде після демократичного шоу, складно сказати. Але я впевнений, що вони вже знайшли дуже багато інформації.
– Пане Смарт, із Маккейном ви працювали. З Манафортом навіть не були знайомі. А з Трампом доводилося зустрічатися?
– Ні.
– Із Тедом Крузом прекрасно знайомі, звісно.
– Так.
– Із Зеленським так чи інакше не доводилося спілкуватися?
– Ні.
– Але, в будь-якому разі ви відстежуєте. Багато хто проводить ,паралелі, коли розпочався злет Зеленського в Україні, при всій різниці у віці, бекграунді, зрозуміло, різні країни, але обоє позасистемні політики, обоє хороші шоумени – Зеленський і Трамп. Зеленський – професіонал, Трамп теж телевізійне шоу дуже успішно в Америці вів. Схожі вони, Трамп і Зеленський, чи ні?
– Дуже схожі. Насправді вони дуже схожі. Є велика різниця також. Вони говорять про те, що стали президентами через те, що вони були дуже відомими, через те, що вже всі у країні знали, хто вони. Це дуже допомогло. У випадку Дональда Трампа, то він вже 40 років є відомим в Америці. Всі знали його. Це не був якийсь новий кандидат, який вибудовує певний імідж для себе, що у нього нова програма, що він – серйозний менеджер, серйозний бос. А Зеленський був серйозним «президентом» у програмі своїй. Це те ж саме. Тобто люди голосували за кандидата, якого бачили до цього у програмі, де не справжній президент, а фейковий.
– Ви маєте на увазі Зеленського… Але ж він шоумен, комік. Чи ви про його роль Голобородька у серіалі «Слуга народу» зараз говорите?
– Так.
– Дивилися, звісно ж?
– Так.
– Ви погоджуєтеся з тим, як критики Зеленського стверджують, що обрали насправді не Зеленського, фізичну особу, неофіта-політика, а обрали Голобородька – з екрану образ?
– Це точно.
– Але ж це погано. Ні, пане Смарт? Якщо це так.
– Але це як люди голосують. Це складно, чому вони такі. Але люди голосують за кандидата, вони голосують за імідж, вони голосують через емоцію за імідж. Це те, як люди обирають свого кандидата більше, ніж інших.
– Ви як політтехнолог це відзначаєте?
– Так.
– І це в Америці діє також?
– Звісно.
– А у чому тоді відмінність Трампа і Зеленського, крім різниці у віці? Хоча Трампу, звісно, за енергією у чомусь і Зеленський може позаздрити.
– Різниця у тому, що Зеленський – його тактика, його стратегія існує. А з Трампом – немає стратегії. Я думаю, що він просто пише, що він відчуває у ці моменти. І більшість його проблем існує саме через це. Якби він просто сидів і нормально думав: це буде мені вигідно через місяць чи через тиждень чи не вигідно? Тоді у нього було би набагато менше проблем. Але він весь час працює, що «відразу я хочу щось робити, відчуваю це, я покажу всім». І завжди є якась гаряча, гостра реакція. І через це багато новин. Тому що щодня є якісь новини про Трампа. Але це йому не на користь. Буває, що він просто щось говорить, тому що він відчуває щось. Але результат – що тоді будуть ще якісь проблеми.
– Але все одно ви говорите про те, що Трамп – фаворит на виборах, незважаючи на те, про що ви зараз сказали?
– 50 на 50, як я сказав.
– Але все одно 50% – це чимало. Але знаєте, чим ви мене здивували? Критики Зеленського постійно його критикують, президента України, що у Зеленського, мовляв, як такої програми немає, уникає він відповідей на гострі запитання. Так, сидів понад 14 годин. Прекрасно пам’ятаєте пресмарафон. Цього навіть Трамп, наприклад, не робить. Але там же ж, на думку критиків, Зеленський уникав стратегічних відповідей на питання і щодо, наприклад, Донбасу, і так далі. Погоджуєтеся? Ні? А ви кажете, що у нього є відмінності із Трампом.
– Я думаю, що є якась стратегія. Навіть те, що 14 годин він вів цей марафон. Чому він це зробив? Це також його стратегія, що він показав себе як прозору людину, котра дуже відкрита для народу, що він відповідає на будь-яке питання. І навіть немає значення, що він відповідає. Тому що важливо, що вони, виборці, читають новини, що він стоїть там 14 годин. Вони не читають, що він сказав саме про Донбас. Вони не читають дрібних деталей.
– Цей телемарафон був 10 жовтня цього року. А перед цим, 25 вересня, Зеленський вже особисто познайомився з президентом США Дональдом Трампом. Тоді була сесія Генасамблеї ООН у Нью-Йорку. Володимир Зеленський виступив з трибуни. І відбулася ось ця зустріч знаменита вже очна після двох тих телефонних розмов Володимира Зеленського і Дональда Трампа. Серед іншого, пан Зеленський торкнувся теми, чому ж досі колеги зі США, партнери України конкретної дати можливої зустрічі його, Зеленського, з Трампом вже у Вашингтоні (не просто в рамках Генасамблеї ООН) досі не називають.
І ось після цього минуло вже 1,5 місяця, незабаром два… Американська сторона постійно говорить і той же ж Трамп: «ми раді вас бачити». І під час цього відео, коли вони біля каміна сиділи, Трамп сказав: ну, ось – «вам скажуть».
Минуло 1,5 місяця – конкретної дати зустрічі вже «один на один», не знову ж таки в рамках Генасамблеї ООН Зеленського-Трампа, немає. Чому? Не хоче Трамп бачити Зеленського поруч? От саме як офіційний візит президента України.
– Зараз як усе відбувається в Америці, пов’язане з Україною, це не вигідно Зеленському, зараз зустрітися з ним. Тому що буде стільки деяких коментарів в Америці, точно у Конгресі. Що він приїхав показати, що він – хороший друг Америки. Але і писатимуть, що він приїхав, щоб втручатися у наші вибори якось. Це буде негатив для нього. Я переконаний, що для Зеленського, якщо він хоче зустрітися з Трампом зараз, це помилка. Не зустрічайтеся. Очікуйте – після виборів буде прекрасна можливість. А зараз не треба.
Зеленському невигідно до виборів зустрічатися з Трампом
– Як ще діяти в американському векторі Зеленському? Що потрібно було б йому, щоб Америка ще більше підтримувала Україну, як ви вважаєте? Або, принаймні, не зменшувала цієї підтримки?
– Я думаю, що це зрозуміло.
– Крім боротьби з корупцією.
– Це саме боротьба з корупцією. Просто читайте, що пишуть щодня американські газети. Про корупцію в Україні! А тут яка боротьба з корупцією? Немає. Через це я думаю, що зрозуміло, чому зараз Європа йде з України. І США інтерес зараз не такий великий в Україні. Саме через це – боротьба з корупцією.
– Забувають про Україну?
– Так, забувають (про Україну – ред.). Чому? Тому що була зацікавленість. Коли Янукович поїхав, тоді всі думали, що гаразд, все змінюється нарешті в Україні. Ми можемо їм допомогти. І які головні проблеми? Тут війна, звісно. Але два фронти. Один фронт, звісно, на Донбасі – проти російської агресії. А в Києві що? Боротьба проти корупції. І ці два фронти вбивають Україну.
У США забувають про Україну
– Ви майже дослівно цитуєте Володимира Зеленського, до речі.
– Так?
– Так. Два фронти основних.
– Я вже три роки про це говорю.
– Пане Смарт, а ви як в Україні опинилися?
– Я писав багато про Україну. Все пов’язано з Україною, до речі, і з пострадянськими країнами. І я приїхав сюди. Тому що я працюю з багатьма країнами, не тільки тут. Це 45 країн. Але це мені легше, тому що це Європа. Я добре знаю Україну. Мені дуже подобається Україна. І я вирішив тут жити. І ще, як ви знаєте, напевне, що я створив ще організацію «За вільну Україну», яка працює проти корупції. І також працює щодо допомоги фронту.
– З Куртом Волкером знайомі?
– Так.
– Він також працював у цьому Інституті Маккейна, як і ви.
– Так.
– Вам не шкода, що так склалася його доля політична, що він був змушений подати у відставку і так далі, у зв’язку знову ж таки з «україногейтом»?
– Так. До речі, всі наші проблеми починалися з цього. Звісно, шкода. Він (Курт Волкер – ред.) – розумна людина, хороша людина. Він дуже любив Україну. І що все це закінчилося так – це неприємно. Але, можливо, це для нього буде легше у житті.
– Я так розумію, що ви більше позитивно оцінюєте Дональда Трампа. Він же ж за увесь час своєї президентської каденції жодного разу не покритикував особисто Путіна. Жодного разу! Як до Обами не ставитися, той критикував. І Гілларі Клінтон, як до неї не ставитися. Що скажете на це?
– Що він не критикує його, я думаю, що це через те, що він хоче ще домовитися з ним щодо різних питань. У тому числі щодо того, що відбувається в Сирії. Як ви знаєте, Росія там активна.
– Просто Трамп залишив позиції. Не погоджуєтеся з подібним трактуванням?
– Так.
– І Росія зайшла. Хіба ні?
– Я погоджуюся. Очевидно, що ми працюємо з Росією там. Тобто це було рішення між президентами. Я у цьому не маю сумнівів. А що відбувається тут, в Україні, також пов’язано з Росією. Значить, йому потрібно працювати з цією людиною. Якби він атакував його публічно, але як це допоможе процесу домовленостей, як це допомагає у переговорах? Я не бачу, як це допоможе. Але Зеленський часто виступає проти Путіна саме.
– Але також сказати… майже зовсім ні. На відміну від Порошенка.
– Ось!
– Тобто такий політик повинен так робити, ви вважаєте?
– Так.
– Рональд Рейган не шкодував епітетів на адресу радянської системи. «Імперія зла» – пам’ятаємо. І так далі. І діями підтверджував.
– Але він ніколи не говорив погано про Горбачова як про людину.
– Ну, звісно. Горбачов – це вже…
– Це його друг. Він пам’ятав, що він може домовлятися з тими, а може з тими, держава. А як людину особисто? Рідко коли це буде вам вигідно, коли будуть переговори після цього. Тоді це стримувало його.
– Український політолог Григорій Перепелиця стверджував, що Трамп – це повна протилежність тому ж Рональду Рейгану, це такий своєрідний «Антирейган» щодо цінностей, послідовності, чесности. Хоча політики і чесність – поняття відносні. Я розумію, що ви не погоджуєтеся з цим.
– Я думаю, що немає жодного політика у світі, який дійсно є стовідсотково «білий», «чорний» або інший… Дональд Трамп пов'язаний з Росією або з Україною, його погляд є на всі країни. Це тому, що він сидить і аналізує, що тут відбувається і що вигідно для Америки. Це не означає, що він любить Росію. Через те, що він просто не хоче критикувати Росію постійно, не означає, що він любить Росію. Це означає, що це нам вигідно. Дійсно, нам потрібні такі проблеми зараз? Який ринок для нашого бізнесу в Америці, як це вигідно виборцям Америки? Ось такі питання. Це не через те, що він любить Росію. Але, може, він думає, як американський виборець. Йому це вигідно. Але я не сказав би, що він (Трамп – ред.) любить Росію. Я так не сказав би.
ПОВНІСТЮ РОЗМОВА ІЗ ДЖЕЙСОНОМ СМАРТОМ У ВІДЕОВАРІАНТІ ІНТЕРВ’Ю
УСІ НАЗВАНІ В ЦЬОМУ ІНТЕРВ’Ю ОСОБИ ТЕЖ МАЮТЬ ПРАВО ВИСЛОВИТИСЯ НА РАДІО СВОБОДА
