Копали траншею для прокладання електромереж й налаштування зовнішнього освітлення собору Святої Софії Київської, а натрапили на залишки давньої споруди неподалік входу до храму. Так почалась історія дослідження цієї споруди, яка до того ж «подарувала» науковцям цікаві знахідки – княжий знак «двозуб» доби Київської Русі, печатку візантійського чиновника, срібну копійчину російського царя Петра І… Археологічний сезон-2019 закінчується, взимку вчені вивчатимуть вартість і значення для історії України знайдених речей та спробують відгадати загадки споруди на подвір’ї Софії Київської.
Споруда, знайдена за кілька метрів від центрального входу до Свято-Софійського собору, була зведена у ХІІ столітті, але її призначення невідоме дотепер: дехто каже, що це був оригінальний вхід до храму Святої Софії, а дехто вважає, що це була монастирська будівля, адже на подвір’ї Свято-Софійського монастиря було чимало споруд різного призначення. Про це Радіо Свобода розповідає заступник генерального директора заповідника з наукової роботи, доктор історичних наук В’ячеслав Корнієнко.
«У процесі розкопок у нас з’явились кілька версій щодо призначення споруди, але ці версії поступово відпали. На сьогодні можна стверджувати, що знайдена споруда має цивільний характер, можливо, це монастирська трапезна. Її побудували у ХІІ столітті, приблизно через сотню років після зведення Софійського собору», – розповідає науковець кореспондентові Радіо Свобода.
Залишки старовинної будівлі «ховались» під дротами, трубами і системою поливу газону. Археологи обережно шар за шаром зняли пласти землі, аж нарешті перед їхніми очима постала зала, розділена колоною.
На сьогодні вчені відкрили частину підпірного стовпа усередині споруди і частину стіни і планують до кінця нинішнього археологічного сезону дослідити ділянку між стовпом та стінкою. Наступного року будуть проведені роботи, які дозволять встановити товщину цієї стінки, а також буде вивчена сусідня ділянка, каже Корнієнко.
Археологічні знахідки: княжий знак і візантійська печатка
Під час археологічних досліджень науковці знайшли залишки смальти – кольорового непрозорого скла у вигляді невеликих кубиків або платівок, які застосовували для виготовлення мозаїк, і розчистили стіни.
Археолог Тимур Бобровський у мережі «Фейсбук» описав знайдені у предмети, такі, як фрагмент плінфи з тавром у вигляді князівського знаку – «двозуба» кінця ХІІ – початку ХІІІ століть, і підвісна печатка візантійського вестіарія (чиновника) Василія. Також науковці знайшли срібну копійчину, так звану «луску» російського царя Петра І. «Позначення року на реверсі не збереглося, тому датуємо її широко – між 1696 і 1718 роками», – зауважує Бобровський.
Археологи шукають жінку…
Наступного року археологи сподіваються не лише визначити призначення знайденої споруди, а й розшукати… жінку, котра проживала у Києві у княжу добу. Її кістяк, цілком випадково, був знайдений минулого року поблизу собору Святої Софії. Як розповів В’ячеслав Корнієнко, розкопки проводили на місці, де раніше утворилось провалля (кілька десятків метрів на північний захід від центрального входу до храму): науковці кажуть, що провалилась частина підземної галереї собору, «оголивши» могилу.
«На жаль, галерея разом з могилою провалились глибше – ми встигли врятувати нижню частину кістяка похованої там жінки. Сподіваємося наступного року знайти й верхню частину останків цієї «дами», – розповів науковець.
