Доступність посилання

ТОП новини

Григорій Перепелиця: «NewsOne, «112-й» та ZIK говорять фактично слоганами Путіна» (огляд преси)


Під час акції біля Офісу президента з вимогою закриття телеканалу NewsOne. Київ, 8 липня 2019 року
Під час акції біля Офісу президента з вимогою закриття телеканалу NewsOne. Київ, 8 липня 2019 року

Українці мають усвідомлювати, що стосовно України Росія не припинить війну, прагнучи повного знищення української державності. Для цього нею була обрана досить оригінальна інформаційна стратегія, констатує в газеті «День» конфліктолог-міжнародник Григорій Перепелиця. Росія почала окуповувати український інформаційний простір через скупку провідних телеканалів. В особі Медведчука, який є неприхованим агентом Росії, просуваються інтереси агресора. Отже, маючи українську юрисдикцію Медведчук відкриває шлюзи для російської пропаганди начебто на законних підставах. NewsOne, «112-й» та ZIK говорять фактично слоганами Путіна. Оскільки така поведінка не отримала відповідних та своєчасних контрдій з боку української влади, то російська сторона перейшла до другого етапу, коли вже «Россия 24» шляхом телемосту «поговорим» хоче вести трансляцію в мізки українських громадян.

Демократичні сили так і не навчилися домовлятися і на цих виборах до парламенту знову будуть конкурувати між собою, особливо на мажоритарних округах, стверджує в «Газеті по-українськи» Зоя Казанжи. «Голос» активно бореться з «Європейською солідарністю». Все правильно, всіх ворогів перемогли, чому ж не знищувати навіть ситуативно своїх? – обурюється письменниця. Вона вважає, що Вакарчук схожий на Зеленського. Вони обидва звикли до обожнювання публіки, бути в центрі уваги. Не люблять заперечень і несхвалення. Однак Вакарчук має хорошу освіту і високий рівень інтелектуальної спроможності. Це дає надію. Дописувачці хочеться, щоб у парламенті Вакарчук і «Голос» стали бійцями. Тими, хто зможе системно і постійно боротися за інтереси України. Але поки що їй структура майбутнього парламенту нагадує ту, де будуть діти і шакали. Тобто наївні та хижі. У наївних є шанс стати загартованими і послідовними у своїх діях. Якщо не продадуться і не здадуться. А от у хижаків шансу стати людьми немає. Тому в парламенті потрібні ті, хто зможе врівноважити наївність дітей і дати відсіч хижакам. Бо коли країна тоне, потрібне не нове обличчя, а вправний шкіпер, який виведе корабель із моря, де штормить, переконана письменниця.

В Україні четвертий рік діє закон про фінансування партій з державного бюджету. Як інформує «Газета по-українськи», гроші щоквартально перераховують політсилам, які на парламентських виборах подолали 5-відсотковий бар’єр. Їх розподіляють пропорційно – за кількістю депутатів. Після позачергових виборів 21 липня фінансування на п’ять років отримають партії, які наберуть понад 2% голосів. А партіям, які пройдуть у наступний парламент, держава поверне витрачені на агітацію кошти – до 360 мільйонів гривень кожній. Раніше партії нагадували лампочки, зазначає видання. Ти її можеш увімкнути, а можеш вимкнути. Олігарх не дає місяць-другий гроші, і партія фактично припиняє діяльність. А зараз політсили здобули гарантії, бо можуть жити за державні кошти, наголошує в газеті голова Комітету виборців України Олексій Кошель. Партії почали легалізовувати роботу. Державне фінансування досить серйозне. Цього достатньо, щоб працювати між виборами. Однак часто ці гроші викидають на вітер. Дві третини суми могли віднести на телеканал за рекламу. Експерт наголошує, що українські партії, як наркомани, залежать від телевізійної голки. Треба заборонити телевізійну, радіорекламу, бордову. Взагалі, вважає експерт. Бо картина виглядає викривленою. У час агресії Росії українські партії витрачають у 2,5 рази більше, ніж польські на виборах до Сейму. Україна – рекордсмен у Європі за кількістю витрачених грошей на перегони. Цю кампанію в Україні перетворили у змагання шоуменів і концертів. Якісне шоу без гонорарів артистам коштує понад 500 тисяч гривень. Докладніше йдеться в статті «За передвиборчу агітацію заплатять українці».

  • Зображення 16x9

    Ірина Біла

    На Радіо Свобода працюю з кінця 1990-х. Закінчила Київський університет культури і мистецтв – інформаційна, бібліотечна та архівна справа.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG