Доступність посилання

ТОП новини

Хто виграє від протистояння Зеленського і парламенту? (Огляд преси)


Практично з перших днів президентства Володимир Зеленський увійшов у клінч і протистояння з парламентом, відрядивши його на дострокові вибори. Частина народних депутатів сприйняла рішення нового гаранта, деякі навіть з радістю, але більшість відмовилася змінювати виборче законодавство, констатує газета «День». У результаті – пішли на вибори за старими правилами, що, звичайно ж, ускладнює розрахунок Зеленського на здобуття одноосібної більшості в майбутній Верховній Раді. Хто виграє від цього протистояння? Які основні виклики стоять перед новою владою? Наскільки сильним є вплив Ігоря Коломойського на процеси, що відбуваються? Про це ділиться своїми міркуваннями політичний оглядач газети Олена Галкіна. Вона оцінює політичну систему України як конкурентну олігархію, коли існує щільно спаяна еліта, яка, на відміну від мас, що не усвідомили своїх інтересів, вирізняється солідарністю. Разом із тим, усередині цієї еліти є різні групи, які борються між собою, відповідно, виникає повітря свободи і є можливість проникнути в цю систему знизу. Якщо є якісь проблеми із завоюванням влади, тоді частина еліти звертається до народу, а потім все повторюється знову. В проміжку ж між виборами в еліт немає зацікавленості апелювати до людей, тому позасистемному політикові Зеленському необхідно було вирішити: як звернутися до людей. У нього був телевізор, і стояло завдання: дотягнути враження людей про себе як людини не з політики. Його кампанія насправді була дуже довготривалою і стартувала з виходом телесеріалу «Слуга народу» 2015 року. У ньому сценаристи зуміли показати образ ідеального політика, образ майбутнього і дали людям можливість звикнути до цієї незвичайної ідеї позасистемної людини. І виборцям це сподобалося, зазначає експерт.

Грабунок Криму Росією триває. Особливо московських чиновників цікавлять культурні цінності, адже їхня вартість настільки висока, що її неможливо виразити в грошових одиницях. Та й не так важливі кошти, як переведення кримського культурного спадку на «російські рейки» й знищення в цій сфері всіх згадок про Україну. Як протидіяти такій політиці Кремля і хто відповість за грабунок культурних цінностей в Криму, розповідає газета «Голос України».

Держава не може зробити громадянина щасливим. Тільки створює умови, переконує в тижневику «Країна» економіст Ігор Бураковський. Він вважає, що українці весь час позиціонують себе як нещасного споживача, який випрошує ресурси. Настав час усвідомити, що енергонезалежність – це ефективна економіка і працюючий ринок. А в економіці немає нічого безкоштовного, тому за ресурси слід платити адекватну ринкову ціну. А щоб позбутись монополії на енергетичному ринку потрібно підвищити роль Антимонопольного комітету. Оскільки ціну для населення регулює держава, можливо, варто переглянути інструменти регулювання у сфері енергетики та механізми ціноутворення. Економіст також вважає, що енергетична політика не може бути інструментом соціального захисту. Ціна на газ завжди когось не влаштовуватиме. Тому варто ретельно контролювати цільові субсидії. Загалом, кожна реформа має три стадії: ухвалення рішення, реалізація змін і захист досягнутого. Як показує український досвід, відкотитися назад дуже просто. За п’ять років українці впровадили або почали низку важливих змін. Одна з найвдаліших – реформа державних закупівель. Її треба захищати, зважаючи на креатив українців, які завжди готові обійти правила. Про інші вдалі реформи йдеться в статті «За ефективну некорупційну країну треба платити».

  • Зображення 16x9

    Ірина Біла

    На Радіо Свобода працюю з кінця 1990-х. Закінчила Київський університет культури і мистецтв – інформаційна, бібліотечна та архівна справа.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG