Доступність посилання

ТОП новини

Під час вшанування пам'яті жертв трагедії у Павлокомі очільник Львівщини закликав поляків відновити могили українців


Вшанування пам'яті загиблих українців у селі Павлокома, Польща, 2 березня 2019 року
Вшанування пам'яті загиблих українців у селі Павлокома, Польща, 2 березня 2019 року

Павлокома – Сотні українців із Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської областей, зокрема вихідці з Польщі, сьогодні, 2 березня, у сусідній державі вшанували пам'ять жертв трагедії у Павлокомі (Підкарпатське воєводство, Польща), де 1-3 березня 1945 року були вбиті 366 мирних українців польською Армією Крайовою та місцевою самообороною.

Львів’янка Леся Федак щороку в перші дні березня приїжджає у своє колись рідне село Павлокома. Адже на сільському цвинтарі похована майже вся її родина.

Леся Федак
Леся Федак

Нас вигнали з села, сказали йти за Збруч, бо там – наша Україна
Леся Федак

«У спільній могилі поховані мій батько і брат, якого вбили поляки у березні 1945 році на подвір’ї нашої хати, і їх привезли на цей цвинтар, кинули у яму. Ще мого чоловіка, який із Павлокоми, батько і дід тут лежать, були вбиті теж. Лише мама і нас двоє дітей ­­– мені 2 роки було, а сестрі – 7 – вижили. Звісно, я не пам’ятаю, бо мала лише 2 рочки, знаю це з розповідей мами і сестри. Ми ховались тоді у соломі, в стодолі, коли почали нападати на село. Ми десь так добу були, мама пішла до хати щось принести їсти, але там все було пограбовано. Принесла лише сирі курячі яйця. Хтось із польських бандитів зауважив, куди мама йде, вони відгорнули солому, побачили подушку і почали стріляти, вбили нашу сусідку, яка з нами ховалась. Нас звідти поляки забрали і погнали до церкви. Жінок і малих дітей не вбивали. Нас вигнали з села, сказали йти за Збруч, бо там – наша Україна», – розповідає Леся Федак, уродженка Павлокоми.

Вшанування пам'яті загиблих українців у селі Павлокома, Польща, 2 березня 2019 року
Вшанування пам'яті загиблих українців у селі Павлокома, Польща, 2 березня 2019 року

Павлокома – одна із трагічний сторінок

Більшість із очевидців тієї жахливої трагедії, яка сталась у Павлокомі 74 роки тому, вже відійшли у вічний світ. До Другої світової війни у Павлокомі проживали 1370 селян, з яких 1190 були етнічними українцями. Зусібіч українське село було оточене польськими.

Коли ми тут вшановуємо, то у подумках з усіма невинно убієнними у ці трагічні роки
Володимир Середа

«Трагічні ці були події 1944-1945 років на теренах Надсяння, Холмщини, і старше покоління це зафіксувало. Уявляю собі беззахисну Павлокому, адже навколо села, так склалось, було кільце, в якому переважали абсолютно поляки, тут не було навіть Самооборони. Павлокома була залишена сама на себе. Коли ми тут вшановуємо, то у подумках – з усіма невинно убієнними у ці трагічні роки», – зауважив під час виступу під час вшанування пам'яті жертв представник товариства Закерзоння Володимир Середа.

Вшанування пам'яті загиблих українців у селі Павлокома, Польща, 2 березня 2019 року
Вшанування пам'яті загиблих українців у селі Павлокома, Польща, 2 березня 2019 року

За спогадами очевидців, а також згідно з дослідженнями українських істориків, мирних селян-українців з Павлокоми розстрілював військовий підрозділ польської Армії Крайової і місцевої самооборони під керівництвом Юзефа Бісса (псевдо «Вацлав»). Це був кадровий офіцер, народжений у Львові, який спершу служив у 49-му гуцульському стрілецькому полку Війська польського, а потім в Армії Крайовій. Вбивства відбувались, за цими ж даними, впродовж 1–3 березня, наймасовіше було 3 березня, у суботу, 1945 року. Люди ховались у церкві, як розповідали очевидці, звідти на розстріл їх вели на сільський цвинтар. Живими, за даними істориків, залишились понад три десятки жінок і дітей, які у мороз 5 березня 1945 року йшли босі і напівроздягнені у сусідні села шукати тимчасовий притулок.

Тим часом польська версія трагедії у Павлокомі – в тому, що це, мовляв, була «відплатна акція» за вбивство поляків. Хоча у селі не було воїнів Української повстанської армії.

Павлокома – це одна із трагічних історій спільної українсько-польської трагедії, зазначалось під час вшанування роковин. Від представників польської влади у заході взяла участь віце-воєвода Підкарпатського воєводства Люцина Подганіч.

Польща дуже поважає Україну і хотіла б на цьому місці просити Бога про благословення для українського народу
Люцина Подганіч

«Польща дуже поважає Україну і хотіла б на цьому місці просити Бога про благословення для українського народу, щоб він у мирі жив і щоб недобра війна, яка у ці хвилини триває в Україні, завершилась, і щоб ми поляки і українці могли приятелювати, жити і розвивати свої гарні країни», –наголосила Люцина Подганіч.

Вшанування пам'яті загиблих українців у селі Павлокома, Польща, 2 березня 2019 року
Вшанування пам'яті загиблих українців у селі Павлокома, Польща, 2 березня 2019 року

Голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка закликав у своєму виступі поляків відновити зруйновані у Польщі могили українців. Адже за останні роки в у Польщі були зруйновані вандалами понад 14 українських пам’ ятників і місць поховань. Нічого не відновлено.

Відновіть наші могили – і ми будемо за вам завжди дякувати
Олег Синютка

«Сьогодні хочу звернутись до всіх поляків, до всіх цивілізованих людей – відновіть наші символи, наші могили на тих місцях, де сьогодні є пам’ять про Україну, де є пам’ять про українців, тому що так чинять цивілізовані люди, так повинно бути у всьому світі. І ми, українці, коли рукою ФСБшних агентів у Гуті Пеняцькій (пам’ятник у Львівській області був підірваний у 2017 році – ред.) був знищений пам’ятник тим, хто загинув, показали приклад – відновили пам’ятник невинно убієнним. Відновіть наші могили – і ми будемо вам завжди дякувати», – заявив керівник Львівщини Олег Синютка.

У 2017 році, коли був знесений пам’ятник воїнам УПА у Польщі, Україна у відповідь скасувала всі дозволи польському Інституту національної пам’яті для проведення пошукових і ексгумаційних робіт в Україні. Це стало каменем спотикання у вирішенні питань щодо спільного історичного минулого обох держав.

  • Зображення 16x9

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода – з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Маю досвід роботи на телебаченні і в газеті.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG