Facebook обіцяє вжити заходів, які захистять виборців, зокрема, українських, від зовнішніх втручань та маніпуляцій. Компанія заявляє, що зробить більш суворими правила розміщення реклами, зокрема, політичної. Така ініціатива є очевидно необхідною, погоджуються українські та іноземні експерти, адже є багато прикладів того, як через Facebook аудиторію вводять в оману. Але чи достатньо обіцяних компанією Facebook обмежень на рекламу, щоб оздоровити інформаційний простір України?
Один з новинних акаунтів у Facebook назвою і дизайном нагадує програму Радіо Свобода. Він має назву «Україна Реалії». Про це повідомила дослідниця американського аналітичного центру Wilson Center Ніна Янкович у Twitter.
Звісно, якщо придивитися до деталей дизайну та лексики, яка використовується у цьому акаунті, помітити різницю можна. Тим більш, що Радіо Свобода не виробляє продукту під назвою «Україна Реалії»
Утім, це лише один з прикладів того, як зловмисники можуть маніпулювати свідомістю українських інтернет-користувачів, впливати на їхні позицію та вибір.
Facebook – найбільша у світі соціальна мережа, яку щодня відвідує 1,5 мільярда людей у всьому світі. Протягом останніх років соцмережу вже кілька разів обвинувачували у тому, що вона стала інструментом маніпуляцій, одним із методів яких є цільова політична реклама. Зокрема йшлося про маніпуляції під час виборів президента США у 2017 році. Через це засновнику Facebook Марку Цукербергу довелося давати пояснення у Сенаті США.
Зрештою, під тиском урядів по всьому світі Facebook запровадив кілька ініціатив, які мали на меті посилити контроль за політичною рекламою.
Тепер Facebook обмежить можливості розміщення реклами для країн, де плануються вибори у 2019 році, в тому числі й України. Про це повідомляє інформаційна агенція Reuters.
За повідомленням, Facebook планує розширити правила та інструменти політичної реклами на своєму сайті, щоб завадити втручанням у вибори в Україні, Нігерії, Індії та Європейському союзі.
Утім, наскільки це очистить інформаційний простір України від маніпуляцій та поширення неправдивих повідомлень? Чи є заходи обіцяні компанією Facebook дієвими та достатніми у цьому випадку? На ці та інші запитання Радіо Свобода відповів голова правління Інтернет асоціації України Олександр Федієнко.
– Це логічно, з одного боку, але, з іншого боку, у нас є прецедент. Вони ж, скоріш за все, будуть ідентифікувати користувачів, які розміщують рекламу, за IP-адресами, що належать автономним системам, які видані оператором і розташовані на території України. Це логічний шлях, коли Facebook буде аналізувати і таким чином аутентифікувати рекламу стосовно українських політиків, чи яку розміщуватимуть політики. Але, на жаль, враховуючи те, що в нас є воєнні події на сході України, що є так звані «ДНР» та «ЛНР» все ускладнюється. На окупованих територіях теж є оператори, які мають автономну українську систему.
Коли з окупованих територій будуть розміщувати політичну рекламу, Facebook буде визначати це як українську рекламуОлександр Федієнко
Свого часу ІнАУ звернулася до організації, що веде IP-адреси (Regional Internet Registry), щоб вони скасували ці IP-адреси, адже вони не належать, принаймні на наш погляд, не українським операторам, а псевдореспублікам. Звернулася, але наразі безрезультатно.
От тут і виникне в подальшому колізія. Коли з цих територій будуть щось розміщувати, зокрема політичну рекламу, Facebook буде визначати це як українську рекламу. А там можуть розміщувати, як ви розумієте, все що завгодно.
– Це єдина пересторога? Чи Facebook можна ввести в оману й іншими способами?
– Цілком можливо. Чому ж ні? Другий спосіб ввести в оману Facebook – це побудувати мережу VPN на території України, і через неї можна хоч із Зімбабве заходити і розміщувати рекламу.
– То чи може Facebook насправді захистити своїх користувачів від маніпуляцій інформацією, зокрема, політичною, хоча би у виборчий період? Чи якісь більш дієві методи?
– Я, на місці Facebook, автентифікував би політичні партії, за якимись критеріями. Як, наприклад, з депутатами Верховної Ради. Коли заходите у Facebook – ви там бачите графічну позначку, піктограму, яка підтверджує автентифікацію депутата. Тобто, якщо ви заходите на сторінку депутата, то ви точно знаєте, що це саме його сторінка, підтверджена, а не фейкова.
Було би непогано, щоб політичні партії також зробили таку процедуру. Тому що, на мій погляд, з’явиться велика кількість сторінок, які вводитимуть в оману користувачів. Буде, до прикладу, і «БПП» купа сторінок і «Самопомочі» сотня сторінок. Користувач, коли буде заходити, не буде розуміти – це справжня, автентифікована сторінка, чи вона не справжня.
– Facebook – це єдиний майданчик через який може відбуватися втручання у вибори в Україні, маніпуляція свідомістю аудиторії, поширення неправдивої інформації?
Крім Facebook і інтернету загалом, серед точок впливу є ще телебаченняОлександр Федієнко
– Нещодавно я почув цікавий вислів про те, що ті, хто будуть голосувати за чинного президента – вони у Facebook і в мережі інтернет загалом, а і ті, хто будуть голосувати за відому кандидата-жінку – вони лишаються «у телевізорі», тобто є глядачами телебачення. Тобто, крім Facebook та інтернету загалом, серед точок впливу є ще телебачення.
Але щодо соціальних мереж – це переважно Facebook. Є, звісно, Instagram чи «ВКонтакте». Але Facebook – це найбільша аудиторія. Є ще виклики з боку YouTube, який «підкидає» посилання на різні відеозвернення. Тут також треба, щоб рухалися за ідеологією Facebook. Але ж тут інший власник. YouTube належить Googl, і це питання тепер стоїть перед Googl.
– Заблоковані в Україні російські соцмережі «ВКонтакте», «Одноклассники» не мають впливу на українських виборців? Хіба не навчилися обходити блокування і зовсім перестали «ходити» на ці ресурси?
– «Ходять», так. Але там з української аудиторії залишилася частина такої якості, і в такій незначній кількості, що агенти впливу просто не будуть витрачати час, щоб їх у чомусь переконувати. Вони вже переконані, навіщо це робити ще раз? Агенти будуть розповсюджувати вплив на тих, хто має сумніви. Немає сенсу займатися тими, хто «за», і тими, хто «проти». Під вплив потрапляють ті, хто мають сумніви.
