Підприємства «Укроборонпрому» та Міністерства оборони навряд чи готові працювати в умовах воєнного стану. Як не готові й органи влади поставити перед ними завдання. Процес напрацювання та узгодження механізмів взаємодії Кабінету міністрів, Генерального штабу та оборонних підприємств лише розпочинається. Українські управлінці, військові та виробничники не мають досвіду роботи в умовах особливого правового режиму. Тому напрацювання алгоритмів, що дозволять використати у сфері оборони усі можливості може тривати ті ж 30 днів, на які оголошено воєнний стан, припускають фахівці.
В Україні воєнний стан оголошено вперше. Відтак механізми взаємодії органів влади, підприємств оборонної промисловості та армії наразі лишаються теоретичними. Серед іншого, в умовах особливого правового режиму уряд отримав можливість оплачувати оборонні замовлення зі спеціального фонду.
Утім, запит від армії ще потрібно сформувати, і лише тоді підприємства «Укроборонпрому» зможуть оцінити вартість питання та свої можливості щодо виконання. Зрештою план реалізації можливостей, які надає особливий правовий стан, ще треба напрацювати, зауважує секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Іван Вінник.
Воєнний стан варто розглядати в контексті можливостей щодо організації діяльності державиІван Вінник
«Ми плануємо у комітеті провести нараду щодо координації, щодо порядку забезпечення боєготовності, щодо тих напрямків, які саме зараз треба підтримувати, щоб належним чином забезпечити боєздатність армії в умовах воєнного стану. Є необхідність скоординувати діяльність уряду, міністерств та підприємств у цих умовах. Водночас воєнний стан не спрощує шляхів фінансування, в цьому особливому правовому режимі військова бюрократія не змінюється. А відтак не змінюються принципи та ефективність управління. Загалом воєнний стан – не є формою ведення війни, це лише особливий правовий режим. Його варто розглядати в контексті можливостей щодо організації діяльності держави», – каже народний депутат.
Підприємства «Укроборонпрому», як і українські органи влади, не мають досвіду роботи у посиленому режимі, якого може потребувати воєнний стан. Можливо, для виконання великих термінових оборонних замовлень ці підприємства потребуватимуть змін в організації виробничого процесу. Що у свою чергу вимагатиме від влади і політичних рішень, зауважує керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.
Підприємства «Укроборонпрому» мали би перейти на посилений режим роботи, цілодобовийОлександр Мусієнко
«Теоретично, якщо будуть дані відповідні розпорядження, то підприємства «Укроборонпрому» мали би перейти на посилений режим роботи, аж до роботи у три зміни, цілодобовий режим. Але щоб забезпечити ці три зміни роботи, потрібен додатковий персонал, а він набирається у порядку так званої трудової повинності, що передбачено законом про правовий режим воєнного стану. Але я не думаю, що це буде зроблено, бо це означало би обмеження прав і свобод деяких громадян, бо це означало би примусове залучення громадян на цих підприємства, хоч і за зарплату», – припускає експерт.
30 діб минуть швидко. Є ймовірність, що протягом цього часу лише і вдасться визначити пріоритети та узгодити механізми взаємодії між урядом, армією та промисловістю. Але навіть якщо протягом місця вдасться напрацювати необхідні алгоритми, то навіть в якості навчань такі заходи для України не будуть зайвими, вважає військовий експерт Інституту євроатлантичного співробітництва Ігор Козій.
Україна не має інституційної пам’яті розгортання оборонного виробництва. 30 діб – це хороша нагода вивчити ці питанняІгор Козій
«Але цю систему треба створювати. Україна не має інституційної пам’яті щодо широкого розгортання оборонного виробництва. Ці питання треба з нуля вивчати, налагоджувати, з’ясовувати яким чином має відбуватися підтримка ресурсами з боку НБУ, оборонних підприємств, Кабінету міністрів. Тут наразі більше питань, ніж відповідей. 30 діб – це можливість мобілізації для виконання завдань. Це – хороша нагода вивчити ці питання, поставити їх та знайти на них відповіді», – наголошує експерт.
