Чотири роки минає з моменту кровопролитних боїв за Іловайськ і втрати українською армією контролю над частиною кордону з Росією. Однією з причин відступу ЗСУ дослідники називають регулярні артилерійські удари по українських військових з території Росії. Йдеться про вогневі нальоти в період з червня по вересень 2014 року. Про докази російської агресії і про те, яка зараз ситуація в окупованих населених пунктах на кордоні України і Росії – в матеріалі журналістів проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».
Село Петрівське – підконтрольна бойовикам частина Донецької області. До кордону з Росією – менше ніж 20 кілометрів. Тут добре пам’ятають літо 2014 року. Село розташоване біля підніжжя Савур-Могили – висоти, за яку чотири роки тому тривали запеклі бої.
Зараз на Савур-Могилі безлюдно. Від радянського меморіального комплексу, присвяченого Другій світовій, залишилися зруйновані вибухами нової війни бетонні конструкції.
«Так-так, це вони, отаких було п’ять чи шість – там написано: «Слава советской пехоте, советским танкистам», за нього можна було сховатись, бо, бачте, тут місцевість майже відкрита, і артилерія має чіткі координати», – розповідає герой України, генерал-майор ЗСУ Ігор Гордійчук.
Артилерійські коректувальники давали точні координати, а мені зі штабу відповідали: то російська територія, ми не маємо праваІгор Гордійчук
Він командував українськими військовими під час оборони Савур-Могили. З висоти – кордон з Росією як на долоні. Одним з головних завдань бійців ЗСУ там – було коригувати вогонь власної артилерії, розповідає він.
«У чому була найбільша проблема і де я дуже злий був на наше керівництво, що там, де з російського боку, де за кордоном, вони забороняли туди коригувати. У мене було кілька осіб – артилерійські коректувальники, з апаратурою, все, вони давали точні координати, а мені зі штабу відповідали: то вже російська територія, ми не маємо права», – пригадує Ігор Гордійчук.
Докази артилерійських атак із Росії від Bellingcat
Карту обстрілів українських бійців і мирних жителів із території Росії склали розслідувачі Bellingcat: тут – артилерійські позиції і цілі, за якими російські військові відкривали вогонь. Всі дані – з відкритих джерел.
«Цей метод розробила армія США. Він дозволяє відслідковувати траєкторію, де було місце стрілянини, завдяки воронкам. Ми зібрали тисячі й тисячі зображень воронок завдяки супутниковим знімкам. Ми прорахували усереднену траєкторію з різних точок ведення вогню від цих воронок, і вона веде до Росії», – наголошує аналітик міжнародної групи розслідувачів Bellingcat Арік Толер.
Петрівське також є на карті Bellingcat. Поблизу села зафіксували п’ять артобстрілів. Місце, звідки відкривали вогонь – район села Куйбишево Ростовської області. В цілому з липня по вересень 2014 року розслідувачі підтвердили 149 ударів з території Росії по Україні.
Це – прямий доказ, що російська армія проводила атаки по українській територіїАрік Толер
«Це – прямий доказ, що російська армія, не «сепаратисти» чи «добровольці», або хтось ще, а саме підрозділи російської армії проводили атаки по українській території, ми також знаємо це по інших доказах, включаючи опубліковані перехоплені розмови, в яких сепаратисти або військовий персонал передають російським командирам по той бік кордону координати і напрямки», – каже Арік Толер.
Докази «Атлантичної ради» США
Велика кількість російських солдатів, як і раніше, залишаються в УкраїніДжон Гербст
«Ми підготували доповідь «Ховаючись у всіх на очах» три роки тому, де чітко показали, що російські солдати воюють в Україні й що Росія зі своєї території вела обстріл України. І Bellingcat в Лондоні, і наша дослідницька лабораторія тут, в «Атлантичній раді» США, перевіряли і перевіряють звичайні пости в соцмережах. І вони також доводять, що велика кількість російських солдатів, як і раніше, залишаються в Україні», – констатує посол США в Україні у 2003-2006 роках Джон Гербст.
Чимало рядових російських військових навіть хвалилися фотографіями і відео обстрілів України.
Показовий випадок – із Вадимом Григор’євим, військовослужбовцем 291-ї артилерійської бригади армії Російської Федерації. Григор’єв написав у соцмережі «ВКонтакте»: «Всю ніч довбали по Україні». Скандальну історію спробували зам’яти кремлівські телеканали.
«Ну і додана фотографія, мабуть, того, з чого довбали, але ось невдача – строковик Вадим Григор’єв уже давно не виходив у жодні соцмережі», – переконували на російському телебаченні.
«Чую взагалі вперше, не можу знати. У мене і телефону немає, ось простий, той, який не ловить, і то треба ходити, щоб зателефонувати он на ту гору», – так виправдовувався перед телекамерами сам військовий.
Читайте також: Дезінформація під час висвітлення подій на Донбасі
Крім Григор’єва, волонтерській спільноті InformNapalm вдалося встановити ще 80 його товаришів по службі, які брали участь в атаках. В мережу солдати 291-ї бригади виклали безліч фотографій – приховані стоянки в прикордонних районах, знаряддя в бойовому порядку, артилерійські тягачі та машини для підвезення боєприпасів. Такі ж знімки публікували військовослужбовці інших російських бригад.
Завдяки цим доказам і американський уряд, і влада інших країн, і преса називають все своїми іменами: це – війна Росії проти УкраїниДжон Гербст
«Якщо згадати 2014-й, всі західні уряди і практично всі західні ЗМІ говорили про «проросійських сепаратистів в Україні», так чи інакше, маючи на увазі, що відбувається «громадянська війна». Зараз завдяки цим доказам і американський уряд, і влада інших країн, і преса називають все своїми іменами: це – війна Росії проти України», – зазначає Джон Гербст.
Докази Truth Hounds
Ще одне дослідження про транскордонні атаки – громадської організації Truth Hounds. Автори звіту задокументували атаки на прикордонні села в Луганській області, які й зараз підконтрольні українській владі. А завдяки супутниковим знімкам встановили точки, звідки армія Російської Федерації завдавала удари.
Вони бачили, як в них над головами через кордон летіли снаряди «Градів», вогняні ракетиРоман Авраменко
«Ми відправляли польові місії у всі ці населені пункти, ми говорили з людьми, які нам свідчили про те, що вони бачили, вони були очевидцями того, що з території Росії вони бачили спалахи, вони чули звуки пострілів, вони бачили, як в них над головами через кордон летіли снаряди «Градів», вогняні ракети», – розповідає виконавчий директор Truth Hounds Роман Авраменко.
Метою дослідження транскордонних атак було довести суду, що на території України відбувається збройний конфлікт міжнародного характеруРоман Авраменко
Він також говорить про атаки реактивними системами «Смерч» і «Торнадо-С» на села Перемога і Дмитрівка Луганської області. 3 і 4 вересня 2014 року, за даними Truth Hounds, там загинуло 76 українських військовослужбовців. Свідки вказують на застосування касетних боєприпасів.
«Ці дані ми передаємо в офіс прокурора Міжнародного кримінального суду в Гаагу. І метою саме цього дослідження транскордонних атак було довести суду, що на території України відбувається збройний конфлікт міжнародного характеру, починаючи з 2014 року, що Росія здійснює пряму військову агресію щодо України», – наголошує Роман Авраменко.
Оборона Савур-Могили в умовах постійних артударів з території Російської Федерації тривала 12 діб. Українські військові відступили 25 серпня. До того моменту вони опинилися в подвійному оточенні, розповідає Ігор Гордійчук, який командував українськими військовими під час оборони Савур-Могили.
«Спека, води не було взагалі, води – жодної каплі, а без води ну не може людина фізично. Перша проблема – це вода. Друга – їжа, тому що та, що була, вона зіпсувалася, її неможливо було вживати, тільки отруєння харчове, потім почали закінчуватись боєприпаси, і ті, які нам на підмогу везли підрозділи, жоден не дійшов, жоден...» – пригадує Ігор Гордійчук.
Зараз в окупованих прикордонних селах, здавалося б, звичайна сільська ідилія. Ось тільки життя тут наче завмерло, а люди роз’їхалися.
«За переписом, начебто близько до 200 людей, а до війни було 600 за переписом» – каже місцева жителька.
«Всі як виїхали, всі там і залишилися. Куди повертатися? У кого хата розбита – куди він буде повертатися? Її ж треба відновлювати. А гроші де?» – розповідає інша жінка.
Розбиті будинки стоять занедбані. Як нагадування, наголошують розслідувачі, про те, що слідом за артилерійськими ударами з території Російської Федерації було і пряме вторгнення.
Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 300 людей.
ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»:
