Україні потрібно нарощувати м’язи і гострити зуби. Бо миром із Москвою не розійтись, наголошує експерт «Газети по-українськи». Розслабитися українці зможуть тільки тоді, коли Росія як імперія припинить своє існування. Як це сталося з Радянським Союзом. Треба цього прагнути. Хижак хворий, але ще небезпечний. Тому необхідно готуватися до більш жорсткої війни з ворогом, вважає експерт. Він переконаний, що окуповані території Донбасу і Крим доведеться повертати так, як ці землі забирали в українців. Військовою силою. З усіх варіантів найреалістичніший «хорватський» – коли за чотири дні армія потужним танковим ударом зачистила територію від сербів. Це може статися наприкінці теперішнього терміну Путіна, на який він себе призначив. Сьогодні українська армія ще не готова до подібних операцій. Треба вичекати, коли в Росії почнеться чергова смута. А вона однозначно почнеться. Тоді Україна повинна забрати своє, наголошує експерт видання, колишній командир роти батальйону «Айдар» Євген Дикий.
«Українська нація відбулась. Але стоїть питання – в яких межах збережеться українська держава» – у матеріалі під таким заголовком експерти газети «День» аналізують здобутки і прорахунки доби Незалежності України. Дехто з них вважає, що в країні поки немає потужної політичної нації, бо політична нація – це тоді, коли є бачення майбутнього, і що потрібно для цього зробити. А найголовніше – люди не чекають, а докладають зусиль для досягнення мети. За 27 років Незалежності українці поки на це не спромоглися. І коли кажуть сьогодні, що держава не повторить долю УНР, це занадто оптимістично, переконаний громадський активіст Руслан Рохов. Він вважає, що якщо українці дозволять «п’ятій колоні» прорости і зробити реванш, то цілком можливо, що Україна повернеться в лоно Росії. Щоб так не сталося, має сформуватися політична нація. Тобто люди мають усвідомити, що вони не є підданими. Вони не є населенням території. Тоді вони осмислено почнуть усвідомлювати себе громадянами і розуміти, яку саме країну вони будують, наголошує експерт.
Якщо ще на початку 2010-х твердження «українського кінематографа немає» мало певне підґрунтя, то тепер подібні заяви можна вважати ознакою невігластва, наголошує експерт газети «День», кінокритик Дмитро Десятерик. Він вважає, що 27 років – недостатній час для формування повноцінної національної кінематографії. Тим паче, що системне фінансування української кіноіндустрії розпочалося лише п’ять років тому. Але й цього виявилося досить, аби з’явилася достатня кількість фільмів, які не соромно показати ані власному глядачеві, ані за межами країни. Про них докладніше йдеться в статті «Десять причин для свята».
