За корупцію на митниці Україна «сплачує» майже 5 мільярдів доларів на рік, виявило розслідування німецьких журналістів. Це в рази більше за кредит МВФ, який Україна має намір взяти цього року, зауважують експерти та політики. Звести корупцію на митниці до нуля легко з технічного боку, але значно складніше з політичного, кажуть вони.
Про факти масової корупції на українській митниці німецька газета Süddeutsche Zeitung пише у своєму розслідуванні. Автори стверджують, що Україна внаслідок цього втрачає понад 10% надходжень до державного бюджету – понад 4,8 мільярда доларів США на рік. За словами співрозмовників видання, до корупційних схем на митниці залучене керівництво вищих правоохоронних органів, зокрема Генпрокуратури та Служби безпеки України.
Основною схемою на українській митниці називають так зване «передекларування»: товар, що перетинає кордон декларується як інший, занижується його вартість, зменшуються митні збори. Продаж товарів, ввезених в Україну за такою схемою, полегшується непрозорою системою оподаткування, яка дозволяє торгівлю без фіскальних чеків, каже у розмові з Радіо Свобода економіст Володимир Панченко. Інакше ділкам доводилося би платити ту ж суму ПДВ, якщо не на кордоні, то після реалізації товару, і оборудки втрачали би сенс, зауважує експерт. Унеможливити «передекларування» можна одним технічним рішенням, зазначає Панченко.
Треба зробити прозору JPS-систему з навігацією всіх «фур». Аналіз – це вже крок до покращення системи. Це питання виконавчої влади, Кабміну. Але ж гроші з митниці великі і легкіВолодимир Панченко
«Треба зробити прозору JPS-систему з навігацією всіх «фур». Вона не така й дорога – 40 мільйонів. Треба робити дублювання нашого експорту в Європу, з їхнім експортом сюди. Є ж система ProZorro, наскільки б вона не була недосконалою, але вона дає можливість аналізувати. Аналіз – це вже крок до покращення системи. Але реалізація будь яких технічних рішень перебуває у політичній площині. Це питання виконавчої влади, Кабміну. Можна зробити 100 законів, а виконавча влада їх не буде виконувати. Але ж гроші з митниці великі і легкі», – каже Володимир Панченко.
Утім, змінити закони таки треба, вважає член комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики, народний депутат від «БПП» Андрій Антонищак. Саму митну службу треба повернути в правові рамки, наголошує він Радіо Свобода. Але це не заперечує необхідності запровадження електронної системи відстежування митних товарів, інтегрованої у міжнародні бази даних, зауважує Антонищак.
Доки не буде в нас структури чіткої, яка була до 2010 року, до тих пір на митниці буде бардак. З того, що втрачається на митниці, 25 відсотків залишається корупційним митникам. Все інше піднімається у київські «високі» кабінетиАндрій Антонищак
«Потрібна політична воля президента України, прем’єр-міністра України для ухвалення закону про національну митну службу. Все інше – це політичний піар. Доки не буде в нас структури чіткої юридичної, яка була до 2010 року, до тих пір будь-що, що буде відбуватися на митниці, це буде бардак і піар. 80 відсотків контрабанди йде із заниженням митної вартості, коли міняють накладні. Ми давно повинні мати з європейцями, я не говорю вже за китайців, єдину базу даних. З того, що втрачається на митниці, 105 мільярдів гривень на рік, нам ніякі транші МВФ не потрібні, то з цього 25 відсотків залишається корупційним митникам, тому що не всі митники корумповані. Все інше піднімається на верх, у київські «високі» кабінети. Створення єдиної окремої юридичної служби в підпорядкуванні Мінфіну – це основа не для боротьби з корупцією на митниці, а для відновлення ефективності митниці України», – говорить Андрій Антонищак.
Крім удосконалення законів та запровадження електронної системи, для вирішення проблеми корупції на митних кордонах України необхідною є і злагоджена робота між державними органами, зокрема між окремими підрозділами Кабінету міністрів, зауважує у коментарі для Радіо Свобода член комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики, народний депутат від «Народного фронту» Олександр Кірш.
Керівництво податкової бореться з керівництвом митниці, на цьому «гріють руки» всі інші. Прокуратура, НАБУ, НАЗК – всі ці органи замість того, щоб виявляти корупціонерів, борються одне з одним. Бо кожен – в доліОлександр Кірш
«Керівництво податкової бореться з керівництвом митниці, і на цьому «гріють руки» всі інші. Доки керівники податкової та митниці, і Мінфіну вирішують, хто кому має підпорядковуватися, їм не до контролю. Але контролю ніколи й не було. На митниці вже традиційно склалися, незважаючи на те, чия влада, корупційні схеми, з якими боротися немає ні політичної волі, ні бажання. Але дивує всезагальне здивування. Ніби ніхто не знав, ніби це не можна було порахувати. Прокуратура, НАБУ, НАЗК – всі ці органи замість того, щоб виявляти корупціонерів, борються одне з одним. Бо кожен – в долі», – каже Олександр Кірш.
Тим часом Кабінет міністрів 20 червня 2018 року ліквідував міжвідомчу групу щодо боротьби з контрабандою і корупцією на митниці, так звану «чорну сотню». На тому ж засіданні уряд ухвалив постанову про проведення до кінця цього року експерименту, який передбачає розширення повноважень поліцейських з контролю за роботою митних органів. Поліцейські зможуть цілодобово знаходиться в зонах митного контролю в пунктах пропуску через державний кордон та в інших місцях митної території України, а також отримають доступ до автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор-2006».
Автори розслідування Süddeutsche Zeitung зазначають, що Україна зробила певні успіхи у боротьбі з корупцією, але вона донині є другою після Росії найбільш корумпованою країною Європи.
