2 серпня у світі відзначають Міжнародний день голокосту ромів – саме у ніч з 2 на 3 серпня 1944 року у концтаборі Аушвіц-Біркенау нацисти знищили у газових камерах майже три тисячі людей ромської національності. В цілому в період Другої світової війни, за даними дослідників, загинуло від 600 тисяч до 1,5 мільйона ромів, близько 25 тисяч з них – на території України. Україна, згідно з постановою Верховної Ради, Міжнародний день Голокосту ромів відзначає на державному рівні з 2005 року.
«Як тільки німці прийшли сюди, вони почали вбивати євреїв і циган. І було багато циган. … Перед лісом вони змушували людей рити яму. І там вони вишикували їх у ряди і стріляли у них. Потім вони кидали землю на них і земля піднімалася вгору. Численними колонами їх гнали туди, в ямах люди лежали як тюки», – це розповідь Катерини Урсул з села Березівка, 1929 року народження. Запис зроблений влітку 2015 року у рамках проекту з дослідження геноциду ромів Українського центру вивчення історії Голокосту.
Розповіді свідків ромського Голокосту українські вчені почали записувати на початку 2000-их років. Їх «випередили» фахівці з Фонду Стівена Спілберга, які у середині 1990-х років записали в Україні на відео близько 400 свідчень очевидців Голокосту.
Як зазначає старша наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства НАН України Наталія Зіневич, ромський народ – один з етносів, які чи не найбільше постраждали у роки Голокосту.
Як повідомила Зіневич Радіо Свобода, в окремих регіонах нацисти знищили до 90 відсотків ромського населення, наприклад, на території Польщі.
Дослідник Українського центру вивчення історії Голокосту Михайло Тяглий у розмові з Радіо Свобода зазначив, що у зоні панування нацистської Німеччини та її союзників жертвами Голокосту стали близько 300 тисяч ромів, з них приблизно 25 тисяч ромів були вбиті в Україні.
«Якщо говорити про Україну, то цифра буде сягати 25 тисяч осіб ромської національності, при цьому половина з них – це ті, хто були депортовані румунським урядом Антонеску з Румунії до так званої Трансдністрії - зони між Дністром та Бугом. У Трансдністрії у 1941-1944 роках знищені сотні тисяч людей, найбільше – євреїв та ромів», – повідомив Тяглий.
За його словами, дотепер невідомо, скільки ромів розстріляли нацисти у Києві, у Бабиному Яру: до нашого часу не збереглося жодне з нацистських джерел. Очевидці ж згадують про мешканців ромських таборів, схоплених у різних районах Києва.
«У Бабиному Яру нацисти знищили від від 100 до 300 осіб ромської національності. До того ж, за переписом 1939 року у Києві було нараховано близько 140 ромів – це були осілі мешканці. Скоріш за все, вони теж стали жертвами окупантів», – не виключає дослідник.
На початку 21 сторіччя роми знову стали об’єктами нападів – правники
На тлі збільшення кількості нападів на ромів, яке спостерігається в Україні останнім часом, вивчення геноциду ромів потребує пильної уваги не лише вчених, а й освітян. Як зазначають в Українському центрі вивчення історії Голокосту, історія геноциду ромів, дослідження ромського Голокосту показує, до чого призводять «піднесені на рівень державної політики хибні уявлення та стереотипи щодо окремого народу». Тож в освітній площині такі знання дозволять протистояти ксенофобії, виховуватимуть молодих громадян на засадах поваги до іншого.
На сьогодні, за даними поліції, в Україні близько 3100 місць компактного проживання ромів, в таборах проживають понад 100 тисяч ромів. Об’єктом нападу може стати будь-який з таких таборів, застерігають науковці.
